Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
2.1. Сутність та економічна основа грошового обороту
2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
2.3. Структура грошового обороту
2.4. Грошова маса. Грошові агрегати та грошова база
2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
2.1. Сутність грошового обороту і грошові потоки
Грошовий оборот – процес безперервного руху грошей між суб'єктами економічних відносин у суспільному відтворенні.
Економічною основою грошового обороту є процес суспільного відтворення:
– суб'єкти цього процесу постійно одержують грошові доходи від реалізації належних їм ресурсів чи виготовлених ними продуктів;
– потоки руху грошей є як результатом відтворювального процесу, так і важливою передумовою його успішного здійснення: затримки в русі грошей викликають гальмування товарних потоків, погіршення кон'юнктури ринків.
Грошовий оборот – явище макроекономічного порядку, яке слід відрізняти від обороту грошей у межах окремого індивідуального капіталу.
Гроші на мікрорівні
є однією з функціональних форм капіталу, його складовою та елементом багатства, яким володіє власник цього індивідуального капіталу. Чим більшою масою грошей володіє даний індивідуальний власник, тим він багатший, тим більші його можливості "заробити" прибуток чи дохід.
власні кошти + кошти мобілізовані на грошовому ринку.
Гроші в сукупному грошовому обороті:
функціонують виключно як гроші і не є функціональною формою капіталу. Їх масу в обороті не можна вважати частиною багатства країни, тобто її зростання не збільшує сукупного капіталу суспільства.
сукупні кошти з мікрорівня + кошти грошового ринку + додаткові емісії грошей.
Отже, сукупний грошовий оборот не є механічною сумою оборотів грошей у межах індивідуальних капіталів, а являє собою самостійне економічне явище, безпосередньо пов'язане з процесом суспільного відтворення в цілом.у.
Суб'єкти грошового обороту – всі юридичні та фізичні особи, які беруть участь у виробництві, розподілі, обміні та споживанні валового суспільного продукту.
2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
Для спрощення моделі грошового обороту всі його суб'єкти згруповані у чотири групи: фірми, сімейні господарства, уряд, фінансові посередники.
Виділено чотири види ринків: ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий ринок, світовий ринок.
Найважливіші умовні припущення:
1) в економічній системі панує приватна власність, тому всі виробничі ресурси є власністю сімейних господарств;
2) з тієї ж причини самі фірми перебувають у власності сімейних господарств і тому весь прибуток фірм надходить останнім;
3) у зв'язку з припущенням 2) уряд одержує всі податкові надходження тільки від сімейних господарств і в моделі врахована тільки їх чиста сума;
4) уряд має можливість усі свої витрати, які не покриваються надходженнями чистих податків, забезпечити за рахунок коштів, які можна позичити на внутрішньому грошовому ринку;
5) у зв'язку з припущенням 2) всі свої інвестиційні потреби, пов'язані з розширенням виробництва, фірми задовольняють за рахунок мобілізації коштів на внутрішньому грошовому ринку;
6) у потоках, що відображають рух заощаджень сімейних господарств, ураховані чисті заощадження та кредити, тобто за винятком зустрічних потоків (поверненням позичок та вкладів, сплата процентів);
7
)
у потоках, що пов'язують внутрішній
ринок зі світовим, відображені тільки
платежі, що опосередковують чистий
експорт чи чистий імпорт.
Рис. 2.1. Модель сукупного грошового обороту
Грошовий потік – сукупність платежів, які обслуговують етап (чи його частину) процесу розширеного відтворення.
Грошові потоки в моделі сукупного грошового обороту:
1 – купівля фірмами в с/г виробничих ресурсів;
2 – с/г отримують гроші за продані ресурси – грошові доходи;
3 – витрата отриманих доходів на споживання в країні;
4 – сплата податків державі;
5 – заощадження с/г, що надходять на грошовий ринок;
6 – додаткове джерело фін. ресурсів для фірм;
7 – витрати фірм на купівлю товарів для розширення виробництва;
8 – уряд отримує на грошовому ринку додаткові ресурси;
9 – витрачання державних коштів для оплати державних закупівель;
12 – виручка отримана фірмами від купленої продукції.
В закритій економіці потік 12 "замкнув" би кругообіг грошових коштів. Обсяг цього потоку визначається обсягом реалізованого валового національного продукту і дорівнює обсягу національного доходу (потік 2).
У відкритій економіці формуються потік 10 – закупівля сімейними господарствами продуктів на світовому ринку та потік 11 – грошовий потік від продажу продукції на світовий ринок.
Величини потоків 10 і 11 майже завжди відрізняються. Якщо п.10>п.11 – на внутрішньому ринку виникає нестача коштів, для її компенсації формується потік 13 – позичання коштів на світовому ринку. Якщо п.10<п.11 – маємо надлишок коштів на внутрішньому ринку, тому формується потік 14 – надання позичок на світовий ринок.
Збалансування грошового обороту – вирівнювання двох ключових потоків – національного доходу та реалізації національного продукту.
Розподіл грошових потоків відносно національного доходу:
потоки відпливу (втрат): 4, 5, 10
потоки припливу (ін'єкцій): 7, 9, 11
Урівноваженість потоків відпливу і припливу грошей забезпечують:
1. Механізми ринкового регулювання:
грошовий ринок трансформує заощадження сімейних господарств у нові види платоспроможного попиту (фірм та урядових структур);
коливання ринкової кон'юнктури зумовлюють відплив зайвих грошей на світовий ринок або приплив їх звідти у випадку дефіциту грошей.
2. Механізми державного регулювання:
15 – збільшення грошей на внутрішньому ринку (шляхом збільшення кредитування центральним банком комерційних банків)
16 – вилучення надлишку грошей шляхом скорочення кредитування.
Зауважимо, що між потоками 13, 14, 15 та 16 існує зв'язок як між такими, які взаємно виключають один одного:
1) Якщо при чистому імпорті сформувався потік 13, то потоків 14 та 16 взагалі не може бути. Потік 15 може виникнути лише за умови, що обсяг потоку 13 недостатній, щоб збалансувати потоки відтоку та притоку грошей в обороті національного доходу.
2) Якщо ж сформувався чистий експорт, то відпадає потреба в потоках 13 та 15. Потреба в потоці 16 виникне лише за умови, що взагалі не був сформований потік 14, чи його обсяг виявився недостатнім для збалансування національного доходу та валового національного продукту.