![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Конспект лекцій
- •1.2. Сутність грошей
- •1.3. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Структура грошового обороту
- •Фінансово-кредитний оборот має суттєву відмінність від грошового обігу – він здійснюється нееквівалентно.
- •2.4. Грошова маса. Грошові агрегати і грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •Вирівнювання Мф і Мн
- •2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •1. Традиційні:
- •3.3. Пропозиція грошей та Механізм її формування
- •3.4. Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4. ГрошоВі системи
- •4.3. Грошові реформи
- •4.1. Сутність та основні елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •4.3. Грошові реформи
- •Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
- •5.2. Види інфляції
- •5.3. Економічні наслідки інфляції
- •5.4. Методи вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •6.4. Еволюція валютної системи
- •Етапи еволюції світової валютної системи
- •Тема 7. Основні теорії грошей
- •7.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
- •7.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям кількісної теорії грошей
- •7.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •8.2. Принципи та межі кредиту
- •8.3. Теорії кредиту
- •8.4. Функції кредиту
- •8.5. Форми кредиту
- •8.6. Види кредиту
- •8.7. Сутність та функції процента
- •8.8. Чинники впливу на величину процента
- •8.9. Види процентної ставки
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку.
- •9.2. Банківська система
- •9.3. Небанківські кредитно-фінансові інститути
- •Тема 10. Центральні банки
- •Баланс центрального банку
- •10.2. Функції центрального банку
- •10.3. Сутність грошово-кредитної політики
- •10.4. Структура грошово-кредитної політики
- •10.5. Методи грошово-кредитної політики
- •Тема 11. Комерційні банки
- •11.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •11.3. Пасивні операції банків
- •11.4. Активні операції банків
- •11.5. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •11.6. Банківські послуги
- •11.7. Банківська стабільність
- •Тема 12. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
5.1. Сутність інфляції
5.2. Види інфляції
5.3. Економічні наслідки інфляції
5.4. Методи вимірювання інфляції
5.1. Сутність інфляції
За сукупністю своїх причин та формами прояву інфляція є складним економічним явищем. Одним з найбільш типових визначень інфляції є наступне:
Інфляція (inflation) (від лат. inflatio – здуття) – постійне збільшення рівня споживчих цін або постійне зниження купівельної спроможності грошей, спричинене зростанням наявних грошей та кредиту відносно кількості наявних товарів і послуг.
За сучасних умов, коли роль грошей виконують зобов’язання, що не мають власної вартості, поступове знецінення грошей є характерним для переважної більшості країн світу. При цьому більш високі показники інфляції властиві країнам, що розвиваються. Дуже часто уряди цих країн свідомо намагаються підтримувати інфляцію на рівні не нижче 4 % у рік, оскільки це сприяє здешевленню експорту.
Існує також поняття дезінфляції (disinflation) – зниження темпу інфляції.
Наприклад, протягом 2001 р. в США зростання споживчих цін склало 2,8 %, а в 2002 р. – тільки 1,6 %, тобто ціни, хоч і продовжували зростати, але повільніше. Дезінфляція, зокрема, може бути свідченням успіху заходів боротьби з інфляцією.
Процесом, протилежним інфляції, є дефляція (deflation) – зниження загального рівня цін.
Звичайно дефляція в сучасній економіці виникає на короткий термін та має сезонний характер (наприклад, зниження цін на продукцію рослинництва відразу після збору врожаю).
Причинами дефляції можуть бути: зменшення грошової пропозиції, зростання товарної пропозиції, зниження попиту на товари або підвищення попиту на гроші.
Дефляція може розцінюватися як негативне або позитивне явище залежно від її причин. Якщо вона спричинена збільшенням продуктивності, це є сприятливим для розвитку економіки та підвищення добробуту населення, а якщо зменшенням грошової пропозиції, то це може мати вкрай негативні наслідки.
Біфляція (biflation) – це стан економіки, за якого процеси інфляції та дефляції відбуваються одночасно.
Упродовж цього періоду звичайно наявне зростання закупівельних цін на товари першої необхідності та падіння цін на інші товари.
Така ситуація переважно спричиняється надлишком грошей у населення. Їй також може передувати скорочення зайнятості. За таких умов велика частина доходів населення спрямовується на придбання товарів першої необхідності (продовольства, одягу тощо), попит і, відповідно, ціни на які зростають (тобто стає наявною інфляція). Водночас попит на менш важливі та більш дорогі товари (автомобілі, телевізори, цінні папери) знижується і ціни на них падають (тобто виникає дефляція).
Рефляція (reflation) – стимулювання економіки шляхом збільшення грошової пропозиції або зниження податків.
Поняття рефляції є протилежним поняттю дезінфляції. Стосується економічної політики, що містить фіскальні та монетарні заходи, спрямовані на забезпечення зростання виробництва та подолання негативних наслідків дефляції.
Стагфляція (stagflation) – це така ситуація в економіці, коли інфляція супроводжується падінням виробництва (стагнацією).
Агфляція (agflation) – аграрна інфляція, тобто різке зростання цін на сільськогосподарську продукцію.