- •Конспект лекцій
- •1.2. Сутність грошей
- •1.3. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Структура грошового обороту
- •Фінансово-кредитний оборот має суттєву відмінність від грошового обігу – він здійснюється нееквівалентно.
- •2.4. Грошова маса. Грошові агрегати і грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •Вирівнювання Мф і Мн
- •2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •1. Традиційні:
- •3.3. Пропозиція грошей та Механізм її формування
- •3.4. Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4. ГрошоВі системи
- •4.3. Грошові реформи
- •4.1. Сутність та основні елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •4.3. Грошові реформи
- •Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
- •5.2. Види інфляції
- •5.3. Економічні наслідки інфляції
- •5.4. Методи вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •6.4. Еволюція валютної системи
- •Етапи еволюції світової валютної системи
- •Тема 7. Основні теорії грошей
- •7.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
- •7.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям кількісної теорії грошей
- •7.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •8.2. Принципи та межі кредиту
- •8.3. Теорії кредиту
- •8.4. Функції кредиту
- •8.5. Форми кредиту
- •8.6. Види кредиту
- •8.7. Сутність та функції процента
- •8.8. Чинники впливу на величину процента
- •8.9. Види процентної ставки
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку.
- •9.2. Банківська система
- •9.3. Небанківські кредитно-фінансові інститути
- •Тема 10. Центральні банки
- •Баланс центрального банку
- •10.2. Функції центрального банку
- •10.3. Сутність грошово-кредитної політики
- •10.4. Структура грошово-кредитної політики
- •10.5. Методи грошово-кредитної політики
- •Тема 11. Комерційні банки
- •11.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •11.3. Пасивні операції банків
- •11.4. Активні операції банків
- •11.5. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •11.6. Банківські послуги
- •11.7. Банківська стабільність
- •Тема 12. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
5.3. Економічні наслідки інфляції
Навіть за умов стабільності та передбачуваності інфляції, вона здійснює негативний вплив на економіку.
Основними негативними наслідками інфляції є:
1. Зниження реальних доходів (реальний дохід – кількість товарів і послуг, яке особа може придбати на свій номінальний дохід, тобто отриману за цей же період суму грошей).
2. Зменшення купівельної спроможності грошей.
3. Посилення схильності економічних агентів до накопичення товарних цінностей і, як наслідок, виникнення товарного дефіциту.
4. Трансакційні витрати інфляції (так звані “витрати стоптаних башмаків”).
5. Збільшення податкового навантаження на доходи від заощаджень, через що знижуються стимули до заощаджень і погіршуються можливості економічного зростання. Інфляція впливає:
на доходи від продажу цінних паперів, що дорівнюють різниці між ціною, за якою цінні папери продаються, та ціною, за якою вони були куплені;
на номінальну ставку процента.
6. Утрата грошима їхніх функцій, що ускладнює ділові операції та розрахунок прибутків.
7. Зростання так званих “витрат меню”.
8. Погіршення розподілу ресурсів та зниження ефективності підприємств.
9. Розкручування спіралі “ціни – зарплатня”, за якою інфляція постійно посилює інфляційні очікування.
10. Зниження курсу національної валюти, а за умови фіксованого валютного курсу – дорожчання експорту.
11. Інфляція має додаткову ціну для економіки, якщо вона непрогнозована. Зокрема, наслідком непередбачуваної інфляції є довільний перерозподіл доходів.
12. Невизначеність щодо майбутніх темпів інфляції, внаслідок чого можуть знижуватися інвестиційна активність підприємств та схильність населення до заощадження.
Водночас слід зазначити, що помірна інфляція може здійснювати певний позитивний вплив на економіку.
Зокрема, позитивними наслідками інфляції можуть бути:
1. Урегулювання ринка праці.
2. Розширення можливостей регулювання процентної ставки.
3. Ефект Тобіна.
5.4. Методи вимірювання інфляції
Вимірювання інфляції звичайно здійснюється за допомогою індексів цін за певний період. На практиці може розраховуватися багато різних індексів цін.
Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін – ІСЦ (Consumer Price Index – CPI). Цей індекс характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари й послуги, які купуються “типовим споживачем”. Розраховується зазначений показник за наступною формулою:
,
де q0 – кількість товарів у споживчому кошику базового періоду;
р0 – ціни в базовому періоді;
р1 – ціни у звітному періоді.
Найбільш суперечливим у цьому показнику є склад споживчого кошика як за його наповненням, так і за його мінливістю. Кошик має орієнтуватися на реальну структуру споживання, тому він повинен змінюватися з часом, адже поступово змінюються потреби споживачів, з’являються нові товари та послуги або змінюється якість вже існуючих. Але будь-які зміни в складі кошика роблять попередні дані непорівнянними з поточними. З іншого боку, якщо склад кошика не змінювати, він поступово перестане відповідати реальній структурі споживання та відображати реальну динаміку витрат, хоча й буде надавати порівнянні результати.
Індекс вартості життя (Cost-of-living Index – COLI) є подібним до попереднього показника, але враховує баланс збільшення фіксованих та договірних доходів із метою визначення їхньої реальної величини.
Індекс цін виробників (Producer Price Index – PPI) характеризує зміну в часі загального рівня собівартості виробництва без урахування додаткової ціни дистрибуції та податків із продажів. Зміни значення цього показника випереджають у часі зміни значення СРІ. РРІ вимірює тиск, що його здійснюють на виробника ціни на сировину. Потім ці витрати можуть бути перекладені на споживача або компенсовані за рахунок прибутку чи збільшення виробництва. Індекс цін виробника більш чутливий до зміни витрат на виробництво, ніж до зміни попиту, тому його переважно використовують за умови розвитку в економічній системі інфляції витрат.
Дефлятор ВВП (GDP deflator) характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари й послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який відображає інфляційні зміни всіх цін. Оскільки дефлятор ВВП точніше враховує реальну структуру особистого й виробничого споживання, ніж індекси СРІ та РРІ, за величиною він може помітно відрізнятися від цих показників. Визначається дефлятор ВВП як співвідношення значень номінального та реального ВВП.
Базова інфляція (core inflation) є показником, що нині розраховується більшістю національних статистичних агенцій. При розрахунку цього показника з більш узагальнених цінових індексів (СРІ, РРІ тощо) виключаються найбільш мінливі компоненти – переважно продовольство та паливо – оскільки постійні цінові коливання на ринках таких товарів не дозволяють визначити довгострокові тенденції зміни рівня цін. Тому показник базової інфляції, який значно меншою мірою піддається впливу короткострокових коливань попиту та пропозиції, дозволяє центральним банкам краще оцінити наслідки вжитих заходів грошово-кредитної політики та монетарну складову інфляції.