![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Конспект лекцій
- •1.2. Сутність грошей
- •1.3. Функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •2.2. Модель грошового обороту. Грошові потоки та механізм їх балансування
- •2.3. Структура грошового обороту
- •Фінансово-кредитний оборот має суттєву відмінність від грошового обігу – він здійснюється нееквівалентно.
- •2.4. Грошова маса. Грошові агрегати і грошова база
- •2.5. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
- •Вирівнювання Мф і Мн
- •2.6. Механізм зміни маси грошей в обороті
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Структура грошового ринку
- •3.2. Попит на гроші
- •1. Традиційні:
- •3.3. Пропозиція грошей та Механізм її формування
- •3.4. Рівновага на грошовому ринку
- •Тема 4. ГрошоВі системи
- •4.3. Грошові реформи
- •4.1. Сутність та основні елементи грошової системи
- •4.2. Основні типи грошових систем та їх еволюція
- •4.3. Грошові реформи
- •Тема 5. Інфляція в сучасній економіці
- •5.2. Види інфляції
- •5.3. Економічні наслідки інфляції
- •5.4. Методи вимірювання інфляції
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •6.4. Еволюція валютної системи
- •Етапи еволюції світової валютної системи
- •Тема 7. Основні теорії грошей
- •7.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
- •7.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
- •7.4. Сучасний монетаризм як напрям кількісної теорії грошей
- •7.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
- •Тема 8. Кредит у ринковій економіці
- •8.2. Принципи та межі кредиту
- •8.3. Теорії кредиту
- •8.4. Функції кредиту
- •8.5. Форми кредиту
- •8.6. Види кредиту
- •8.7. Сутність та функції процента
- •8.8. Чинники впливу на величину процента
- •8.9. Види процентної ставки
- •Тема 9. Фінансові посередники грошового ринку.
- •9.2. Банківська система
- •9.3. Небанківські кредитно-фінансові інститути
- •Тема 10. Центральні банки
- •Баланс центрального банку
- •10.2. Функції центрального банку
- •10.3. Сутність грошово-кредитної політики
- •10.4. Структура грошово-кредитної політики
- •10.5. Методи грошово-кредитної політики
- •Тема 11. Комерційні банки
- •11.2. Походження та розвиток комерційних банків
- •11.3. Пасивні операції банків
- •11.4. Активні операції банків
- •11.5. Розрахунково-касове обслуговування клієнтів
- •11.6. Банківські послуги
- •11.7. Банківська стабільність
- •Тема 12. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
Тема 7. Основні теорії грошей
7.1. Підходи до вивчення теоретичних проблем грошей
7.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
7.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
7.4. Сучасний монетаризм як напрям кількісної теорії грошей
7.5. Кейнсіансько-монетаристський синтез
7.1. Підходи до вивчення теоретичних проблем грошей
У світовій економічній науці чітко виділяються два підходи до вивчення теоретичних проблем грошей: абстрактний та прикладний.
1.Абстрактна теорія грошейзосереджена на пошуку відповідей на питання, пов’язаних з внутрішньою природою грошей. Найбільш відомими проявами такого підходу є металістична, номіналістична, функціональна, державна та інші теорії грошей.
Сутність металістичної теорії грошей полягає в тому, що вона:
ототожнює гроші з дорогоцінними металами;
розглядає тільки ті функції, для виконання яких необхідні металеві гроші (функції міри вартості, нагромадження та світових грошей), але ігнорує інші функції (засобу обігу та засобу платежу), що можуть виконуватися знаками вартості;
нездатна пояснити існування паперових грошей.
Представниками цієї теорії в XVI–XVII ст. були В. Стеффорд, Т. Мен, Д. Норе, Монкрет’єн.
Номіналістична теоріязаперечує товарну природу грошей і визначає їх як умовні знаки, позбавлені внутрішньої вартості. Ця теорія поділяє раціоналістичну концепцію виникнення грошей, заперечує функцію грошей як міри вартості та абсолютизує гроші як засіб обігу.
Представниками номіналістичної теорії були англійські економісти XVIIІ ст. Дж. Берклі та Дж. Стюарт.
2. Представники прикладної (монетаристської) теорії грошей, не заглиблюючись у дослідження природи грошей, в основному досліджують реальний механізм впливу грошового фактора на економіку, зокрема, питання попиту і пропозиції грошей, процентної політики, інструментів фінансового ринку та інших важелів.
Прикладна теорія має кілька напрямів, найбільш відомим з яких є кількісна теорія. Кількісна теорія грошей– це не якась окрема концепція, а загальнометодологічний підхід в економічній теорії, за яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв'язку зі зміною маси грошей в обороті.
7.2. Класичний та неокласичний напрями кількісної теорії грошей
Класичнакількісна теорія грошей зміну цін пояснює лише зміною кількості грошей в обігу. При цьому вплив кількості грошей на ціни є безпосереднім, прямо пропорційним і загальним, тобто однаково дійсним для всіх товарів. Сам механізм впливу кількості грошей на ціни та наслідки зміни цін у сфері виробництва ця теорія не вивчає.
Сутність неокласичноїкількісної теорії грошей полягає в тому, що вона, вивчаючи механізм впливу кількості грошей на ціни, а цін – на виробництво, визнає, що цей вплив не є прямо пропорційним, що він не однаковий на різних часових інтервалах, що залежить він від багатьох чинників, які повинні враховуватися при розробленні рекомендацій для практики грошово-кредитного регулювання.
7.3. Кейнсіанський напрям кількісної теорії грошей
Кейнсіанський напряму кількісній теорії грошей по-іншому трактує механізм впливу кількісного чинника на ціни і реальну економіку. Кейнс вважав, що ринковій економіці внутрішньо властива розбалансованість і нерівномірність відтворювального процесу, що зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання і вимагає більш прямого і потужного втручання держави в економічні процеси, зокрема через механізм фіскально-бюджетної політики. У механізмі впливу кількісного фактора на економіку Кейнс на перше місце ставив не зміну цін, а динаміку процентної ставки та пов'язаний з нею інвестиційний процес.
За кейнсіанською концепцією, передатний механізм впливу грошей на реальну економіку може бути виражений такою формулою:
Гп → Pб → M → Пр → І → Пз → ВВП,
де Гп – інструменти грошово-кредитної політики;
Pб – банківські резерви;
M – грошова маса;
Пр – ставка процента;
І – попит на інвестиції;
Пз – загальний обсяг платоспроможного попиту;
ВВП – номінальний обсяг валового внутрішнього продукту.