Тема 5. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення

5.1. Поняття виробничої програми, її показники.

5.2. Виробнича потужність підприємства, характеристика її видів. Узгодженість виробничої програми та виробничої потужності підприємства.

5.3. Принципові підходи до побудови оптимальної виробничої програми підприємства.

5.4. Виробнича програма підрозділів основного виробництва.

5.5. Порядок та особливості планування виробничої програми інструментальних цехів.

5.6. Порядок та особливості формування виробничої програми ремонтного, енергетичного й транспортного цехів.

Рекомендована література:6, с. 76-94,7, с. 8,8, с. 292-310,10, с. 19-2115, с. 478-480,17, с. 45-58

5.1. Поняття виробничої програми, її види

Основою для розробки виробничої програмидіяльності підприємства та його структурних підрозділів є визначення внутрішнього й зовнішнього попиту споживачів товарів і послуг.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Виробнича програма являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури й асортименту відповідної якості на певний календарний період (рік, квартал, місяць).

Оскільки виробництво продукції завжди відновлюється в натуральному й вартісному вираженні, то виробнича програма має дві складові частини:

• об’єм виробництва у натуральному вираженні;

• вартісна оцінка виробництва продукції.

У зв’язку з цим виробнича програма підприємства планується за рис. 2.19, порядок формування поданий на рис. 2.20.

Рис. 2.19 - Формування виробничої програми підприємства

В

иходячи з цього положення, існують три варіанти виробничої програми (рис. 2.21).

варіант

варіант

варіант

Рис. 2.21 - Взаємозв’язок виробничої програми з попитом та виробничою потужністю

5.2.Виробнича потужність підприємства, характеристика її видів. Узгодженість виробничої програми та виробничої потужності підприємства

Виробнича програма повинна бути економічно обґрунтованою, що передбачає її узгодженість з виробничою потужністю підприємства та його підрозділів з точки зору забезпечення трудовими, матеріальними й фінансовими ресурсами.

Виходячи з цього положення, існують три варіанти виробничої програми (рис 2.22).

Виробнича програма підприємствавизначається за потужністю основних цехів, потужність цехів – за потужністю основних дільниць, потужність дільниць – за потужністю основного обладнання.

Основне обладнання- складне за технічним рівнем обладнання, яке займає найбільшу питому вагу в трудомісткості продукції, що виробляється у даному цеху (або на дільниці).

При розрахунку виробничої потужності структурних підрозділів визначають фонд роботи обладнання (рис. 2.23).

Рис. 2.23 - Види фондів роботи обладнання

Календарний фондявляє собою загальну кількість календарних днів у році (365). Він використовується при визначенні виробничої потужності підприємств та цехів з безперервним характером виробництва.

Режимний (номінальний)фондчасу роботи обладнання визначається як добуток кількості робочих днів у розрахунковому періоді на кількість робочих годин за добу відповідно до режиму роботи (1, 2 або 3 зміни), з якого віднімається кількість неробочих годин скороченого робочого дня. Розрахунок здійснюють за наступною формулою:

, (2.1)

де Д_кал.- кількість календарних днів;Д_св., Д_вих.- кількість святкових і вихідних днів; g -тривалість робочої зміни, год.;t_н -кількість неробочих годин у передсвяткові дні, год.;Д_с^’-кількість передсвяткових днів;S -число змін роботи.

Ефективний (дійсний, плановий) фонд часу роботи обладнання визначається як максимально можливий при заданому режимі змінності за винятком часу на ремонтне обслуговування. Він визначається за формулою

, (2.2)

де - відсоток втрат робочого часу на плановий ремонт, %.