Лекція 1. Облік основних засобів

В лекції розглядаються наступні питання:

1.1.Визначення основних понять

1.2.Характеристика рахунків 10 "Основні засоби", 13 "Знос необоротних активів", 15 "Капітальні інвестиції"

1.3.Документування господарських операцій з обліку основних засобів

1.4.Аналітичний облік основних засобів

1.5.Облік капітальних інвестицій в придбання (виготовлення) основних засобів

1.6.Облік переоцінки та руху основних засобів

1.7.Знос (амортизація) основних засобів

1.8.Облік оренди (лізингу) основних засобів

1.1. Визначення основних понять

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в П(С)БО 7 "Основні засоби".

Необоротні активи - всі активи, що не є оборотними. Це інвестиції підприємства в матеріальні, нематеріальні та фінансові ресурси, термін використання яких перевищує 12 місяців (або операційний цикл).

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного вико-ристання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Клас основних засобів ~ сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання основних засобів.

П(С)БО 7 визначені наступні види оцінки основних засобів.

Чиста балансова вартість основних засобів визначається як сума, за якою об'єкт основних засобів обліковується на балансі підприємства за вирахуванням суми накопиченої амортизації.

Вартість, яка амортизується, представляє собою фактичну собівартість об'єкта основних засобів або іншу його оцінку, відображену у фінансовій звітності замість фактичної вартості за вирахуванням ліквідаційної вартості. Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.

Ліквідаційна вартість визначається як чиста сума, яку підприємство розраховує отримати за об'єкт основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію цього об'єкту.

Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити ту частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості).

Справедлива (реальна) вартість об'єкту основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об'єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності. Ринкова вартість визначається професійними оцінювачами. При неможливості отримання інформації про ринкову вартість яких-небудь об'єктів через їх специфічний характер, вони переоцінюються за відновленою вартістю з врахуванням фактичного зносу.

Сума грошових коштів (їх еквівалентів), або інших форм компенсації, яку необхідно було б витратити для придбання (або створення) такого ж активу на дату складання звітності, називається відновлюваною вартістю.

Отже, собівартість основного засобу - це сума сплачених грошових коштів (їх еквівалентів) або справедлива вартість інших форм компенсації за актив на час його придбання або створення.

Чиста вартість реалізації основного засобу - дохід від реалізації основного засобу, зменшений на суму витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Чистий дохід від ліквідації - сукупність доходів, одержаних від ліквідації активу, зменшена на суму витрат, пов'язаних з його ліквідацією.