Латинська мова

III дієвідміна add re — додавати

concid re — різати, розрізати, подрібнювати divid re — ділити

infund re — наливати repet re — повторювати solv re — розчиняти sum re — приймати

(con)ter re — терти, розтирати

IV дієвідміна

fin re — закінчувати

§ 21. Афоризми

1. Viv re est cogitаre. — Жити — це мислити (Цицерон).

2. Viv re militаre est. — Жити — це боротися (Сенека). 3. Divide et impera! — Поділяй і володарюй!

4. Festina lente! — Поспішай повільно!

humanum est. — Помилятись властиво будь>якій людині

5. Errаre

(Сенека>старший).

6.Gratia gratiam parit. — Вдячність породжує вдячність.

7.Gallinae albae filius. — Син білої курки (щасливчик).

31

ЗАНЯТТЯ № 4

§ 22. Іменник. Граматичні категорії іменника. Словникова форма. Визначення основи

1.Латинські іменники діляться на три роди (genus): чоловічий — masculinum (m),

жіночий — femininum (f), середній — neutrum (n).

Рід іменника визначається за закінченням називного відмінка однини або за значенням. Так, одне з характерних закінчень слів чоловічого роду us (succus — сік, sirupus — сироп), жіночого a (bacca — ягода, gemma — брунька) і середнього um (folium — листок, extractum — екстракт).

Необхідно пам’ятати, що іменники — назви дерев і більшості кущів на us відносяться до жіночого роду.

Наприклад: Pinus, i f — сосна,

Rhamnus, i f — жостір, чорноягідник. Amygdalus, i f — мигдаль,

Усі невідмінювані іменники завжди відносяться до середньо> го роду (gummi, n — камедь, dragее' , n — драже).

Однакові за значенням іменники в українській та латинській мовах можуть відноситись до різних родів.

Наприклад: silva (жіночий рід) — ліс (чоловічий рід).

2.Іменники мають два числа (numerus): однину — singularis (sing.), множину — pluralis (plur.).

3.Зв’язок іменника з іншими словами в реченні виражаєть> ся за допомогою відмінкових закінчень. У латинській мові

6 відмінків (casus):

Називний — Nominativus (Nom.)

Відповідає на питання хто? що? Родовий — Genetivus (Gen.)

Відповідає на питання кого? чого? Давальний — Dativus (Dat.)

Відповідає на питання кому? чому? Знахідний — Accusativus (Acc.)

Відповідає на питання кого? що?

32

Орудний — Ablativus (Abl.)

Відповідає на питання ким? чим? на кому? на чому?

Кличний — Vocativus (Voc.)

Це особлива форма звертання. У фармацевтичній та медичній термінологіях не використовується.

Називний і кличний відмінки називаються прямими, усі інші — непрямими.

4.Сукупність відмінкових закінчень одного і того ж слова

воднині та множині називається відміною (declinatio). У латин> ській мові п’ять відмін.

Належність іменника до тієї чи іншої відміни визначається за закінченням родового відмінка однини.

5. Іменники записуються в словник у словниковій формі, яка складається із форми називного відмінка, закінчення родо> вого відмінка однини, вказівки на рід іменника.

33

Записувати іменники в робочий словник і запам’я> товувати їх треба тільки у словниковій формі!

6. При відмінюванні відмінкові закінчення приєднуються до основи слова. Основа іменника практично визначається за фор> мою родового відмінка. Для цього від форми родового відмінка треба відкинути закінчення родового відмінка даної відміни.

Удеяких іменників ІІ відміни на er та в більшості іменників III відміни у словниковій формі перед закінченням родового відмінка записується також кінцева частина основи слова.

Наприклад: magister, tri m — учитель; основа: magistr>

>

solutio, onis f — розчин; основа: solution> Односкладові іменники прийнято записувати повністю у формі

називного та родового відмінків (os, ossis n — кістка; os, oris n — рот; nux, nucis f — горіх).

§ 23. Іменники І відміни

До І відміни належать іменники жіночого роду, які в назив> ному відмінку однини мають закінчення а, в родовому ае.

Наприклад: aqua, ae f — вода; capsula, ae f — капсула.

До І відміни відноситься також невелика кількість слів жіно> чого роду грецького походження, які в називному відмінку од> нини мають закінчення е, а в родовому es. Їх необхідно запам’я> тати у словниковій формі.

Наприклад: Aloё, ёs f — алое; chole, es f — жовч.

34

Відмінкові закінчення іменників І відміни

Зразок відмінювання іменника І відміни bacca, ae f — ягода

§24. Контрольні питання

1.Які граматичні категорії має іменник?

2.Як визначається рід іменника?

3.До якого роду належать невідмінювані іменники?

4.Скільки відмінків у латинській мові? Назвіть їх.

5.Скільки відмін іменників має латинська мова?

6.Як визначити відміну іменника?

7.Назвіть характерні ознаки іменників першої, другої, тре> тьої, четвертої, п’ятої відмін.

8.Що таке словникова форма іменника? Із чого вона скла> дається?

9.Як визначається основа іменника?

10.Як записуються у словник односкладові іменники?

§25. Вправи

1.За закінченням та за значенням визначте рід іменників: globulus, unguentum, Alnus (назва дерева), lagena, bacca, infusum, linimentum, amylum, hora, aqua, aёrosolum, mixtura, Sambucus (назва куща), fungus, Amygdalus (назва дерева), dragе' e (не> відмінюваний іменник).

35

2. Визначте основу та відміну іменників:

farina, ae f; glandula, ae f; gelatina, ae f; Hippophaё, ёs f; suppositorium, ii n; remedium, ii n; bacillus, i m; radix, cis f; cortex,

аcis f; nitras, аtis m; phosphаs, аtis m.

3. Провідмінюйте іменники: tabuletta, ae f; gemma, ae f.

4. Перекладіть латинською мовою:

1. Приготуй і видай настоянку. 2. Простерилізуйте ампули.

3. Змішайте речовини. 4. Охолоди воду. 5. Сформуй пілюлі.

6. Проціди мікстуру. 7. Подрібни траву.

5.Перекладіть українською мовою:

1.Divide materias. 2. Praeparate tincturam. 3. Concide gemmas.

4.Sterilisate lagenam. 5. Exsicca herbam. 6. Addite aquam. 7. Terite Camphoram. 8. Serva materias caute. 9. Infunde mixturam.

6. Транслітеруйте латиною назви препаратів, використо вуючи грецькі терміноелементи:

антианемін(ум), фітолізин(ум), синкумар, окситетрациклін(ум), антипірин(ум), метилтіоурацил(юм), гідрокортизон(ум), гемо> дез(ум), метицилін(ум), нітрогліцерин(ум), антиастматол(юм), теофілін(ум), піркофен(ум), гексаметилентетрамін(ум), гідро> лізин(ум), феноксиметилпеніцилін(ум), циклозерин(ум), ета> кридин(ум), церебролізин(ум).

§ 26. Лексичний мінімум

36

Назви рослин

Грецькі іменники на >e

§27. Афоризми

1.Scientia potentia est. — Знання — сила.

2.Terra incognita. — Невідома земля (невідома галузь знань).

3.Arbor vitae. — Дерево життя.

4.Repetundae. — Те, що повинно бути повернене (хабар).

5.Fide mea. — Чесне слово.

6.Ignavia est jaсere dum possis surgere. — Ганебно лежати, якщо

спроможний піднятись.

37

ЗАНЯТТЯ № 5

§ 28. Неузгоджене означення

Означення може бути узгодженим і неузгодженим. Узгодженим називається означення, яке стоїть в тому ж роді,

числі та відмінку, що й означуваний іменник. Ним можуть бути прикметники, дієприкметники або порядкові числівники. Ук> раїнською мовою воно перекладається також узгодженим озна> ченням. У термінах означення звичайно ставиться після озна> чуваного слова.

Наприклад:

(m, Nom. sing.) (m, Nom. sing.)

Неузгодженим називається означення, яке виражається імен> ником у родовому відмінку однини або множини. Українською мовою воно може перекладатися як неузгодженим, так і узгодже>

(m, Nom. sing.) (n, Gen. sing.)

Запам’ятайте:

1.Неузгоджене означення, як і узгоджене, ставиться після означуваного іменника.

2.Традиційно назви лікарської рослинної сировини й лікар> ських засобів у неузгодженому означенні пишуться з великої літери.

3.Неузгоджене означення завжди залишається незмінним за формою, у той час як означуваний іменник відмінюється.

38

4. У неузгодженому означенні множина вживається для ви> раження поняття множинності.

Наприклад: massa pilularum — пілюльна маса

У номенклатурних назвах кісточкових олій і вод назви плодів вживаються у множині.

>

Наприклад: aqua Amygdalаrum — мигдалева вода,

>

oleum Olivаrum — маслинова олія.

§ 29. Прийменники

На відміну від української мови, в якій після прийменників вживаються іменники у всіх непрямих відмінках, у латинській мові після прийменників можуть вживатися тільки іменники у знахідному та орудному відмінках.

Прийменники, які керують орудним (Ablativus) відмінком:

39

Прийменники, що керують орудним і знахідним (Albativus et Accusativus) відмінками:

in — в, на

куди? — Acc.; де? в чому? — Abl.

sub — під

Якщо вираз з прийменником sub і in відповідає на питання куди?, іменник після них ставиться в знахідному відмінку, якщо ж на питання де? у чому? — в орудному.

Якщо прийменник in вживається в значенні «на», він керує знахідним відмінком.

Наприклад: Divide in partes aequales. — Розділи на рівні частини.

§30. Сполучники

Уфармацевтичній термінології вживаються такі сполучники: 1. З’єднувальний сполучник et — і.

2. Розділові сполучники seu, aut, vel — або.

Сполучник seu ставиться між синонімами, тобто словами, які означають одне і те ж поняття, явище, предмет.

Наприклад: Cassia seu Senna — касія або сена (дві назви однієї і тієї ж рослини).

Сполучник vel ставиться між словами, які означають близькі за значенням поняття.

Наприклад: Tinctura Valerianae vel tinctura Convallariae — настоянка валеріани або настоянка конвалії.

Сполучник aut ставиться між словами, що означають різні за значенням поняття, явища, предмети, а також дози.

Наприклад: Farfara aut Urtica — мати>й>мачуха або кропива. Solutio Collagenasi 65 aut 1625 OD — розчин кол> лагенази 65 або 1625 ОД.

§31. Вправи

1. Провідмінюйте в однині та множині словосполучення:

брунька берези, ягода обліпихи.

40