
- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
19.5. Амінокислоти
70. Амінокислоти – біологічно-активні сполуки, що беруть участь у обмінних процесах, використовуються у синтезі лікарських препаратів. Яка з наведених амінокислот є компонентом білків?
A *2-амінопропанова кислота
B 2-амінобензойна кислота
C 4-амінобутанова кислота
D 3-амінопропанова кислота
E 4-амінобензойна кислота
Номенклатура та ізомерія
71. Виберіть назву амінокислоти серину за міжнародною номенклатурою (ІЮПАК):
A. * 2-аміно-3-гідроксипропанова кислота
B. α-аміно-β-гідроксипропанова кислота
C. α-аміно-β-гідроксипропіонова кислота
D. 2-аміно-3-гідрокипропіонова кислота
E. 2-аміно-3-оксипропанова кислота
72. Виберіть назву амінокислоти цистеїн за міжнародною номенклатурою (ІЮПАК):
A. *2-аміно-3-тіопропанова кислота
B. α-аміно-β-тіопропанова кислота
C. α-аміно-β-меркаптопропіонова кислота
D. 2-аміно-3-меркатопропіонова кислота
E. 2-аміно-3-тіобутанова кислота
73. Яка із приведених кислот містить асиметричний атом карбону і має оптичну активність?
A.*
B.
C.
D.
E. СН2=СН-СООН
Одержання Хімічні властивості
74. Які з наведених реагентів використовують для підтвердження амфотерних властивостей амінокислот?
A * Кислоти і луги
B Алкілгалогеніди і ангідриди карбонових кислот
C Азотисту кислоту і спирт
D Альдегіди і кетони
E Гідроксид міді (ІІ) і аміак
75. Виберіть сполуку, яка виявляє амфотерні властивості:
A.*
B.
C. С2H5-O-CH3
D. CH3-CH2-NH2
E.
76. Серед наведених сполук вкажіть речовину з амфотерними властивостями
A.*
B.
C.
D.
E.
77. Яка з наведених кислот виявляє амфотерний характер?
A.*
B.
C.
D.
E.
78. При нагріванні 3-амінопропанова кислота перетворюється в акрилову кислоту
Визначте тип реакції, яка має місце в даному випадку:
A. *Елімінування
B. Заміщення
C. Приєднання
D. Перегрупування
E. Відновлення
79. Біогенні амінокислоти дуже добре розчинні у воді і мають як для органічних сполук аномально високі температури топлення. Що є причиною таких особливих фізичних властивостей цього класу органічних речовин?
A. *Здатність амінокислоти утворювати біполярний іон (солеподібну структуру неорганічного характеру, цвіттеріон).
B. Наявність карбоксильної групи
C. Наявність аміногрупи з вільною парою електронів.
D. Наявність двох функціональних груп.
E. Наявність різних радикалів при вуглеці в α-положенні.
80. Які реакції використовувають для дезамінування амінокислот «in vitro»:
A. *З азотистою кислотою
B. З формальдегідом
C. Утворення солей
D. Етерифікації
E. Нічого з переліченого
81. Для яких амінокислот ізоелектрична точка лежить при рН < 7:
A. * Глутарова кислота, аспарагінова кислота
B. Цистин, метіонін
C. Фенілаланін, пролін
D. Аргінін, лізін
E. Нічого з переліченого
82. Як називається зв’язок, що з’єднує залишки α-амінокислот в білках?
A. *Пептидний
B. Глікозидний
C. Ангідридний
D. Складноефірний
E. Координаційний
83. Які сполуки утворюються внаслідок трансамінування L-аспарагінової кислоти і γ-кетоглутарової?
A. *Щавелевооцтова і L-глутамінова кислоти
B. Піровиноградна і L-аланін
C. Щавелевооцтова кислота і L-аланін
D. Ацетооцтова і L-глутамінова кислота
E. Яблучна кислота і L-гліцин
84. При нагріванні α-амінокислот утворюються:
A. *Дикетопіперазини
B. Лактиди
C. Лактони
D. Складні ефири
E. Ненасичені амінокислоти
85. Амінокислоти по-різному відносяться до нагрівання. Яка сполука утворюється при нагріванні γ–аміномасляної кислоти:
A.
*
B. CH2═CH─CH2─COOH
C.
D.
E.
86. γ-аміномасляна кислота бере участь в процесах обміну в головному мозку, є нейромедіатором. Які важливі для медицини сполуки утворюють γ-амінокислоти при нагріванні?
A * лактами
B ненасичені кислоти
C дикетопіперазини
D лактиди
E лактони
87. При нагріванні якої кислоти утворюється лактам?
A. *4-Амінобутанова кислота
B. 3-Амінобутанова кислота
C. 4-Гідроксипентанова кислота
D. 4-Амінобензойна кислота
E. 3-Амінопропанова кислота
88. Для амінокислот характерними є такі хімічні властивості: 1) можлива реакція з хлоридною кислотою; 2) можлива взаємодія з натрій гідроксидом; 3) можлива реакція з активними металами; 4) реагують зі спиртами; 5) амінокислоти не горять. Яке з цих тверджень є помилковим відносно амінокислот?
A. *5
B. 1
C. 3
D. 4
E. 2
89. В п-аміносаліциловій кислоті карбоксильна група проявляє такі електронні ефекти:
A. *–І, –М
B. –І, +М
C. Тільки –І
D. +І, –М
E. +І, +М
90. З яким реагентом п-амінобензойна кислота реагує по аміногрупі?
A.* HCl
B. NH4OH
C. NaOH
D. CH3COONa
E. KCN
91. Як називається зв язок, що з єднує залішки альфа-амінокислот в білках?
A * Пептидний
B Глікозидний
C Ангідридний
D Складноефірний
E Координаційний
92. Яка з наведених реакцій утворює пептидний зв΄язок:
A.*
B.
C.
D.
E.
93. Які з наведених реагентів використовують для підтвердження амфотерних властивостей амінокислот?
A.* Кислоти і луги
B. Алкілгалогеніди і ангідриди карбонових кислот
C. Азотисту кислоту і спирт
D. Альдегіди і кетони
E. Гідроксид міді (ІІ) і аміак