Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КЕЙС БіоФізика 2013.doc
Скачиваний:
166
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.74 Mб
Скачать

130. Летальна мінімальна температура тіла людини коливається|вагається| в межах:

A 25 –30 0С

B 36 – 430С

C 18 – 20 0С

D 15 – 300С

E 15—230С|.

131. Фізіологічні коливання температури тіла при вимірюванні|вимірі| температури тіла в пахвовій області складають:

A 0 – 0,10С

B 0,2 – 0,50С

C 0,5 – 0,60С

D 1 – 20С

E 3 – 40С

132. Температура тіла людини залежить від :

A температурного режиму

B клімату

C часу доби;

D внутрішніх органів

E коливань температури

133. Температура тіла людини залежить від :

A температурного режиму

B внутрішніх органів

D віку;

E коливань температури

134. Температура тіла людини залежить від :

A їди;

B температурного режиму

C клімату

D внутрішніх органів

E коливань температури

135. Температура тіла людини залежить від :

A температурного режиму

B клімату

C коливань температури

D внутрішніх органів

E сильної емоційної|емоціональної| напруги|напруження|.

136. Комплексний показник теплового стану|достатку| організму людини, що відображає|відбиває| складні стосунки між теплопродукцією (виробленням тепла) різних органів і тканин і теплообміном між ними і зовнішнім середовищем, називається:|середою|

A температура тіла 

B температурні показники

C коливання температури

D термографічні показники

E теплопродукція

137. Яка ділянка головного мозку людини  постійно займається терморегуляцією?

A температура тіла 

B температурні показники

C гіпоталамус

D термографічні показники

E теплопродукція

138. Протягом доби температура тіла у людини коливається|вагається|, що є|з'являється| віддзеркаленням|відображенням| добових ритмів: різниця між температурою тіла рано вранці|уранці| і увечері досягає

A 0,1-0,2°С|

B 0,3-0,5°С|

C 0,5-0,8°С|

D 0,5-1,0°С| 

E 0,6-1,0°С| 

139. Ректальна температура завжди . . . . . за температуру в будь-якій частині|частці| тіла.

A нижче 

B вище

C равна

D однакова

E змінюється

140. Температура тіла кожної людини протягом дня коливається|вагається| в невеликих межах, залишаючись в діапазоні для здорової людини від:

A 30,5 – 360С

B 34,5 – 370С

С 35,5 – 370С

D 36,6 – 370С

E 36,9 – 380С

141.На скільки при підвищенні температури тіла на кожен градус за Цельсієм вище 37°С|, частота дихальних рухів (ЧДД) збільшується , як у дорослих, так і у дітей:

A на 1 

B на 2

C на 3

D на 4

E на 5

142. На скільки при підвищенні температури тіла на кожен градус за Цельсієм вище 37°С|, пульс збільшується у дорослих:

A на 1 -2 ударів в хвилину

B на 3- 4ударів в хвилину

C на 5 - 6 ударів в хвилину

D на 6 - 7 ударів в хвилину

E на 8 - 10 ударів в хвилину

143. На скільки при підвищенні температури тіла на кожен градус за Цельсієм вище 37°С|, потеря води збільшується у дорослих:

A на 500 мл 

B на 600 мл

C на 700 мл

D на 800 мл

E на 1000 мл

144. На скільки середня температура тіла чоловіка нижче , чім у жінки?

A 0,1 – 0,2 0С

B 0,2 – 0,30С

C 0,5 – 0,70С

D 0,6 – 0,780С

E немає різниці

РОЗДІЛ 7.ОПТИЧНІ ЯВИЩА, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У МЕДИЦИНІ

145. Геометрічна (променева) оптика — розділ, в якому вивчають закони розповсюдження:

A потенціалу

B енергії

C випромінювання.

D тепла

E світла

146. Лінзою називається :

A Непрозоре для світла тіло, обмежене двома криволінійними поверхнями,

B Прозоре для тепла тіло, обмежене двома криволінійними поверхнями,

C Прозоре для світла тіло, обмежене двома криволінійними поверхнями,

D Прозоре для світла тіло, обмежене однією криволінійною поверхнею

E Прозоре для світла тіло, обмежене трьома криволінійними поверхнями,

147. Оптичні системи називають центрованими, якщо центри лінз лежать на:

A головній оптичній осі

B боковій оптичній осі

C непрямій оптичній осі

D іншої оптичній осі

E зміній оптичній осі

148. Розсіянням світла називають явище, при якому світловий пучок, що розповсюджується в середовище:

A не відхиляється по всіляких напрямах

B відхиляється по прямій

C не відхиляється по прямій

D відхиляється по всіляких напрямах

E відхиляється під кутом напрямах

149. Методи вимірювання напряму розсіяного світла називають :

A аудіометрією

B рентгенометрією

C реовазографією

D нефелометрією

E мікроскопією

150. Поглинанням світла називається:

A ослаблення|ослабіння||ослабіння| інтенсивності світла унаслідок|внаслідок| перетворення світлової енергії на інші види енергії.

B ослаблення|ослабіння||ослабіння| інтенсивності світла при проходженні через будь-яку речовину унаслідок|внаслідок| перетворення світлової енергії на інші види енергії.

C посилення|ослабіння||ослабіння| інтенсивності світла при проходженні через будь-яку речовину унаслідок|внаслідок| перетворення світлової енергії на інші види енергії.

D ослаблення|ослабіння||ослабіння|к світла при проходженні через будь-яку речовину

E ослаблення концентрації світла при проходженні через будь-яку речовину унаслідок|внаслідок| перетворення світлової енергії на інші види енергії.

151. Рогівка, рідина передньої камери ока, кришталик і стекловидне| тіло утворюють:

A центральну світлову систему

B змінну оптичну систему

C ослаблену оптичну систему

D енергійну оптичну систему

E центральну оптичну систему

152. Цей факт свідчить про те, що головну роль в створенні зорового сприйняття грає:

A чутливий центр головного мозку

B зоровий центр головного мозку

C гипофизарний центр головного мозку

D слуховий центр головного мозку

E бульбарний центр головного мозку

153. Здатність|здібність| оптичної системи ока створювати на сітківці|сітчатці| чітке зображення різновіддалених предметів називається:

A полем зору ока

B рефракцією ока

C акомодацією ока

D астигматизмом ока

E гіперметропією ока

154. Відстань до предмету при оптимальній акомодації ока називається:

A відстанню найдоброго |щонайкращого| зору

B відстанню найхудшего|щонайкращого| зору

C відстанню змінного |щонайкращого| зору

D відстанню перемінного |щонайкращого| зору

E відстанню якнайкращого|щонайкращого| зору

РОЗДІЛ 8. РЕНТГЕНІВСЬКЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ. МЕТОДИ РЕНТГЕНІВСЬКОЇ ДІАГНОСТИКИ В ТЕРАПІЇ. РАДІОАКТИВНІСТЬ. ДОЗИМЕТРІЯ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ.

155. Довгохвильове рентгенівське випромінювання називається :

A жорстким

B змінним

C повільним

D струминним

E м*яким

156. Види радіоактивності.

A космічна та штучна

B рентгенівська

C природна та штучна

D інтегральна

E випадкова

157. Швидкість радіоактивного розпаду називається активність., одиниці активності.:

A бекерель або кюрі

B рентген

C зиверт

D кулон

E грей

158. Основний закон радіоактивного розпаду. .

A число радіоактивних протонів, які ще не розпались, зменшується з часом по експоненційному закону

B число радіоактивних часток які ще не розпались, зменшується з часом по експоненційному закону

C число радіоактивних єлектронів, які ще не розпались, зменшується з часом по експоненційному закону

D число радіоактивних ядер, розпалис,ь зменшується з часом по експоненційному закону

E число радіоактивних ядер, які ще не розпались, зменшується з часом по експоненційному закону

159. Рентгенодіагностика - це:

A просвічування внутрішніх органів з діагностичною метою

B просвічування внутрішніх органів з лікувальноюметою

C просвічування внутрішніх органів з оперативною метою

D просвічування внутрішніх органів з фізіологічною метою

E просвічування внутрішніх органів знавчальною метою

160. Рентгенографія - це:

A зображення фіксується на екрані

B зображення фіксується на бумаге

C зображення фіксується на фотоплівці.

D зображення фіксується на дисплее

E зображення фіксується на монвторі

161. Рентгеноскопія - це:

A зображення роздивляються на дисплеї

B зображення роздивляються на бумаги

C зображення роздивляються на киноекрані

D зображення роздивляються на рентгенолюмінесцуючему екрані

E зображення роздивляються на рентгеноекрані

162. Доза випромінювання (Доза випромінювання, що поглинається) :

A відношення випромігювання, що передається елементу рідини, що знаходиться під дією опромінення, до маси цього елементу

B відношення енергії, що передається елементу рідини, що знаходиться під дією опромінення, до маси цього елементу

C відношення маси, що передається елементу рідини, що знаходиться під дією опромінення, до маси цього елементу

D відношення сили, що передається елементу рідини, що знаходиться під дією опромінення, до маси цього елементу

E відношення електричного поля, що передається елементу рідини, що знаходиться під дією опромінення, до маси цього елементу

163. Експозиційна доза випромінювання - це:

A є мірою біомагнетизму повітря рентгенівськими та гамма – променями.

B є мірою гальванізації повітря рентгенівськими та гамма – променями.

C є мірою потужності повітря рентгенівськими та гамма – променями.

D є мірою іонізації повітря рентгенівськими та гамма – променями.

E є мірою електризаціїповітря рентгенівськими та гамма – променями.

164 Одиниця експозиційної дози

A ватт/сек

B кг/сек

C вольт/сек

D ампер/сек

E Кулон/килограм = Кл/кг

165. Позасистемною одиницєю потужности експозиційної дози є

A вольт/секунду

B ватт/секунду

C метр/секунду

D ренген/секунду

E ампер/секунду

166. Одиниця поглинаючої дози:

A Грей

B зиверт

C рад

D бер |током|

E кулон

167. Доза випромінювання , що поглинається, яка віднесена до часу, назівається потужностью дози. Одиниця потужності :

A ватт/сек

B Грей /секунду

Cметр/секунду

D ренген/секунду

E ампер/секунду

168. Еквівалентна доза випромінювання дає уявлення о біологічній дії іонізуючого випромінювання. Одиниця дози має назву – зиверт. Як називається позаситемна одиниця еквивалентної дози:

A кулон

B Грей

C рад

D Бер

E рентген

169. Дозиметри – це прилади для:

A вимірювання потужностей доз іонізуючого випромінювання

B вимірювання доз іонізуючого випромінювання

C вимірювання доз та потужностей рентген

D вимірювання доз та потужностей доз іонізуючого випромінювання

E вимірювання доз та потужностей доз випромінювання

170. Короткохвильове рентгенівське випромінювання має більшу проникаючу здатність, та називається:

A повільним

B жорстким,

C м*яким

D струмінним

E змінним

171. Радіоактивність. – це:

A самовільний розпад нестійких ядер з випусканням інших ядер або елементарних часток.

B повільний розпад нестійких ядер з випусканням інших ядер або елементарних часток.

C розпад стійких ядер з випусканням інших ядер або елементарних часток.

D самовільний розпад стійких ядер з випусканням інших ядер або елементарних часток.

E вільний розпад нестійких ядер з випусканням елементарних часток.

172. Період напіврозпаду:

A Це час, за який не розпадається половина радіоактивних ядер. |

B Це час, за який розпадається половина радіоактивних протонів.

С Це час, за який розпадається половина єлектронів |

D Це час, за який розпадається всі радіоактивні ядра.

E Це час, за який розпадається половина радіоактивних ядер. |

173. У результаті радіоактивного розпаду утворюються так звані іонізуючі випромінювання, які поділяють­ся на дві групи. Перша група складається з заряджених частинок:

A нейтронне, гамма випромінювання

B альфа– гамма- та рент­генівське випромінювання

C гамма- та рент­генівське випромінювання

D альфа- та бета-частин­ки, електрони, протони

E бетта випромінювання

174. У результаті радіоактивного розпаду утворюються так звані іонізуючі випромінювання, які поділяють­ся на дві групи. Другу групу складають випромінювання, які не ма­ють електричних зарядів:

A альфа- та бета-частин­ки, електрони, протони

B нейтронне, гамма- та рент­генівське випромінювання

C альфа– гамма- та рент­генівське випромінювання

D гамма- та рент­генівське випромінювання

E бетта випромінювання

175. Під час опромінення на людину у нього может розвинутись хвороба:

A анемія

B Боткина

C Лайела

D променева

E Лайма

РОЗДІЛ 9. ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ

176. Профілактика несприятливої дії лазерного випромінюван­ня передбачає заходи.

A загальні та індивідуальні

B загальні та навчальні

C індивідуальні та громадські

D загальні та попереджувальні

E загальні та кінцеві

177. До загальних заходів захисту при діі лазерного випромінювання належать:

A попереджувальні

B кінцеві

C організаційні

D індивідуальні

E навчальні

178. До індивідуальних заходів захисту при діі лазерного випромінювання належать:

A окуляри

B щитки

C спеціальні маски

D спеціальний захисний одяг

E усе вищеперелічене

179. Ті, хто контактує з джерелами УВЧ-випромінювань, по­винні щороку :

A одержувати дві зарплати

B проходити лікування

C проходити санітарні огляди

D проходити медичні огляди

E проходити УЗІ–обстеження

180. Важливою умовою техніки безпеки у фізіотерапії є вимога, згідно з якою для проведення процедур з кожного виду лікування потрібно обладнувати:

A лвкарні

B окремі кабінети

C температурний режим

D поліклініки

E технічні умови

181. З метою забезпечення технічно сприятливих умов для пра­цюючого персоналу та пацієнтів під час проведення фізіоте­рапевтичних процедур затверджено:

A загальні умови

B індивідуальний стандарт

C індивідуальні вимоги

D техніку безпеки

E загальний стандарт

182. Ті, хто контактує з джерелами УВЧ-випромінювань працюють:

A за скороченим робочим днем

B за ненормованим робочим днем

C за звичайним робочим днем

D зв подвійним робочим днем

E добами

183. З метою уникнення статичних електричних зарядів підло­га у фізіотерапевтичному кабінеті повинна бути:

A металевою

B кервмічною

C дерев'яною

D вологою

E фарбованою

184. Стіни приміщень фізіотерапевтичного кабінету потрібно фарбувати фарбою:

A емульсією

B смолою

C нітрофарбою

D олійною

E епоксидом

185. Загальна площа приміщеня на одну процедурну кушетку повинна становити не менше

A 5 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

186. Для проведення лікувального масажу виділяють окрему кімнату площею . . . . на робоче місце.

A 5 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

187. В електро- та світлолікувальних кабінетах необхідно відок­ремити спеціальний бокс площею не менше ніж :

A 5 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

188. Для групової інгаляції виділяють кімнату площею . . . . .на апарат.

A 4 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

189. Площа приміщення для групової аерозольної терапії повинна відповідати вимогам:

A стіни та стеля процедурної вкриті білою керамічною плиткою

B стіни та стеля процедурної вкриті білою металевою плиткою

C стіни та стеля процедурної вкриті білою нітрофарбою

D стіни та стеля процедурної вкриті білою епоксидною смолою

E стіни та стеля процедурної вкриті білою смолою

190. Лікування штучними сірководневими ваннами потрібно проводити в ванної зали із розрахунку . . .. . площі на ванну:

A 5 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

191. Під час роботи з кисневими балонами слід пам'ятати такі основні правила:До балонів з киснем не можна дотор­катися

A предметами або руками, вкритимирукавичками

B предметами або руками, вкритими водою.

C предметами або руками, вкритими жиром.

D предметами або руками, вкритими гінчіркою

E предметами або руками, вкритими одягом

192. У зонах із великим ризиком опромінення, щоб не­гайно попередити медпрацівника про небезпечний радіоак­тивний рівень можуть бути ви­користані :

A електричні лічильники

B лічильники

C тахометри

D кишенькові звукові лічильники

E аудіометри

193. Для лікування ваннами використовують медичні керамічні ванни, які розміщують в окремих відсіках площею . . .

A 2 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

194. Не повинні залучатися до роботи, пов'язаної з рентге­нівським випромінюванням:

A працівники АГЧ

B вагітні медичні сестри

C медичні сестри бех інструктажу

D молоді медичні сестри

E медичні сестри похилого віку

195. Забороняють працювати з електромагнітними установка­ми особам із захворюваннями :

A шкіри

B очей

C мозку

D нервово-психічної сфери

E м’язів

196. Згідно з діючими стандартами для парафіно-озокеритолікування виділяють окреме приміщення із роз­рахунку . . . на одне робоче місце.

A 2 м2

B 6 м2

C 7 м2

D 8 м2

E 9 м2

197. У разі опромінювання інфрачервоними променями, захища­ють ділянки обличчя: на очі пацієнта надягають:

A свінцовий фартух

B металеві окуляри

C щитки

D респвратор

E окуляри з жовтої шкіри

198. Важливою у мовою техніки безпеки є вимога, згідно з якою для проведення процедур з кожного виду лікування потрібно обладнувати окремі кабінети, під час експлуатації яких пер­сонал повинен чітко стежити за відповідністю:

A температури

B вологості

C рухомості повітряного потоку,

D концентрації шкідливих речовин

E усе вищеперелічене

199. Шкідливими фізичними чинниками у фізіотерапевтичному кабінеті є:

A зниження темпе­ратури в робочій зоні

B підвищення темпе­ратури в робочій зоні,

C зміни темпе­ратури в робочій зоні,

D перемінна темпе­ратура в робочій зоні,

E коливання темпе­ратури в робочій зоні,

200. Фізіотерапевтичні процедури проводять на дерев'яних ку­шетках під наглядом медичної сестри, яка зобов'язана стежи­ти:

A за роботою апаратів та станом працівників.

B за роботою апаратів та станом пацієнтів.

C за роботою апаратів та станом відвідувачів

D за роботою персоналу та станом пацієнтів.

E за роботою санітарки та станом пацієнтів.