Передмова

Робочий підручник з тестовими завданнями для самопідготовки та самоконтролю знань студентів з дисципліни «Основи біологічної фізики та медична апаратура» призначений для студентів вищих медичних навчальних закладів I  го рівня акредитації спеціальності “Сестринська справа”.

У робочому підручнику надані 9 розділів згідно з тематикою програми дисципліни.

Також надані методичні рекомендації щодо виконання тестових завдань.

Наприкінці надані відповіді на тестові завдання.

Робочий підручник містить тестові завдання А – формату з вибірковою відповіддю, які відповідають освітньоїкваліфікаційним характеристикам, програмі дисципліни, вимогам Європейського регіонального бюро ВООЗ щодо діяльності медичної сестри. При проведенні тестування на відповідь на одне тестове завдання відведена 1 хвилина.

За допомогою таких тестових завдань можна перевіряти знання студентами фундаментальних дисциплін.

Нумерація тестових завдань послідовна.

Наприкінці робочого підручнику є відповіді на тестові завдання.

Методичні рекомендації щодо виконання тестових завдань А – формату з вибірковою відповіддю

У робочому підручнику надані 200 тестових завдань.

Виконання завдань передбачає вибір однієї правильної відповіді з п’яти можливих у кожному завданні.

1). Знайдіть у робочому підручнику тестові завдання з теми, яка Вам потрібна.

2). Прочитайте уважно зміст кожного тестового завдання

3). Виберіть правильну, на Вашу думку, відповідь.

4). Перевірте за допомогою еталонів відповідей, чи вірно Ви дали відповідь.

Розділ I. Основи біомеханки та біоакустики

№ 1. Біофізика — це наука, що вивчає:

A біофізичні особливості тіл

B фізичні процеси, які протікають в біологічних системах

C різні механічні коливання

D пружні коливання і хвилі

E фізичні і фізико-хімічні процеси, які протікають в біологічних системах на різних рівнях організації

№ 2. Що таке акустика?

A Область фізики, що досліджує автоколивання і хвилі

B Область фізики, що досліджує різні механічні хвилі

C Область фізики, що досліджує різні механічні коливання

D Область фізики, що досліджує незгасаючі коливання,

E Область фізики, що досліджує пружні коливання і хвилі, які сприймаються вухом

№ 3. В яких одиницях виражається інтенсивність звуку як механічної хвилі?

A Герц

B Кілогерц

C Джоуль

D Ват

E Децибели

№ 4. Величина частоти коливань ультразвуку?

A Механічні коливання і хвилі з частотами більше 20 кГц

B Механічні коливання і хвилі з частотами більше 40 кГц

C Механічні коливання і хвилі з частотами більше 60 кГц

D Механічні коливання і хвилі з частотами більше 70 кГц

E Механічні коливання і хвилі з частотами більш 100кГц

№ 5. Величина частоти коливань інфразвуку?

A Механічні коливання і хвилі з частотами більш 100кГц

B Механічні хвилі з частотами менше 20 кГц

C Механічні коливання і хвилі з частотами більше 70 кГц

D Механічні коливання і хвилі з частотами більше 40 кГц

E Механічні коливання і хвилі з частотами більш 1000кГц

№6. Яке дослідження проводять за допомогою аудіометра?

A Визначають частоту ударної хвилі

B Визначають величину ударної хвилі

C Визначають поріг відчуття

D Визначають поріг слухового відчуття на різних частотах

E Визначають поріг відчуття ударної хвилі

№ 7. Яким приладом вимірюють рівень гостроти слуху?

A Аудіометр

B Ергометр

C Маятник

D Фонендоскоп

E Стетоскоп

№ 8. Метод вимірювання гостроти слуху:

A Реовазограма

B Фонокардіогама

C Кардіограма

D Аудіограма

E Ехокардіограма

№ 9. Для вимірювання роботи людини застосовують прибори:

A Велоергометр

B Віскозиметр

C Колориметр

D Аудіометр

E Нефелометр

№ 10. Коливання – це:

A фізичні процеси

B біологічні процеси

C рухи, що повторюються

D рухи м’язів

E механічні рухи

№ 11. Які коливання відчуваються| органами слуху?

A електромагнітні

B звукові

C рухи, що повторюються

D ті, на які діють сили тертя

E ті, на які діють за рахунок зовнішнього тертя

№ 12. Резонанс це:

A різке зростання амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти періодичної сили до частоти власних коливань

B різке зменшення амплітуди вимушених коливань при наближенні частоти періодичної сили до частоти власних коливань

C різке зростання амплітуди вимушених коливань при зниженні частоти періодичної сили до частоти власних коливань

D різке зростання амплітуди вимушених коливань при збільшенні частоти періодичної сили до частоти власних коливань

E різке зростання амплітуди вимушених коливань

№ 13. Ефект Допплера застосовують для визначення:

A затухаючих коливань

B швидкості кровоплину

C енергії тіла

D незатухаючих коливань

E зовнішнього тертя,

№ 14. Інфразвук, діючи на центральну нервову систему викликає?

A зниження слуху

B головний біль

С ударну хвилю

D коливання

E резонанс

№ 15. Голос – це:

A коливання, на які діють за рахунок першої отриманої тілом енергії

B незатухаючі коливання, які відбуваються за рахунок енергії самої коливальної системи

С сукупність звуків, які видає людина за допомогою голосового апарату

D незатухаючі коливання, які відбуваються за рахунок резонансу

E ті незатухаючі коливання, які діють за рахунок зовнішнього тертя,

№ 16. Опорно-руховий апарат людина з погляду механіки є:

A системою обертань

B біологічної системою

C механічними коливаннями

D системою важелів

E пружними коливаннями

.

№ 17. Перкусія – метод:

A система коливань

B біологічна система

C вислуховування механічних коливань

D вислуховування|вислухують| звучання окремих частин|часток| тіла при простукуванні їх.

E вислуховування пружних коливань

№ 18.Метод аускультації – це:

A вислоховування

B вистукування

C коливання

D важелі

E пружність

№ 19. Яким пристроєм проводять аускультацію?

A важелем

B фонендоскопом

C аудіометром

D фонокардіографом

E шумоміром

№ 20. Фонокардіографія – це метод реєстрації:

A обертань

B звуків

C тонів та шумів легень

D коливань

E тонів та шумів серця

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ БІОРЕОЛОГІЇ ТА ГЕМОДИНАМІКИ

№ 21. Реологія – це наука?

A про біофізичні особливості тіл

B що вивчає фізичні , які протікають в біологічних системах

C що досліджує різні механічні коливання

D про деформації і текучість речовини.

E що досліджує пружні коливання і хвилі

№ 22. Деформація – це?

A Зміна взаємного розташування точок тіла

B Зміна взаємного розташування контурів тіла

C Зміна взаємного розташування точок тіла, яке приводить до зміни його

форми і розмірів

D зміна деформації і текучість речовини.

E Зміна коливання і хвилі

№ 23. Пружність – це властивість тіл змінювати|зраджувати| свою форму і об'єм:|обсяг|

A або тільки|лише| об'єм|обсяг| (рідкі і газоподібні тіла) під впливом фізичної дії, що обумовлюють|зумовлюють| виникнення внутрішніх сил і відновлювати первинний|початковий| стан|достаток| після|потім| припинення цих дій .

B під впливом внутрішніх сил

C (рідкі і газоподібні тіла) під впливом внутрішніх сил

D (тверді тіла) або тільки|лише| об'єм|обсяг| (рідкі і газоподібні тіла під впливом первинного стану

E (тверді тіла) або тільки|лише| об'єм|обсяг| (рідкі і газоподібні тіла під впливом деформації

№ 24. В твердих тілах деформацію називають пружною, якщо після:

A припинення дії сили вона не зникає.

B припинення дії сили вона зникає.

C припинення дії сили вона посилюється

D припинення дії сили вона зменшується

E припинення дії сили вона збільшується

№ 25. В твердих тілах деформацію називають пластичною, якщо після:

A припинення дії сили вона не зникає.

B припинення дії сили вона зникає.

C припинення дії сили вона посилюється

D припинення дії сили вона зменшується

E припинення дії сили вона збільшується

№ 26. Найбільше простий вид деформації :

A коливання

B хвиля

C резонанс

D розтягування

E текучість

№ 27. Коефіцієнт Пуассона характеризує:

A коливальні властивості матеріалу

B хвильові властивості матеріалу

C пружні властивості матеріалу

D розтягувальні властивості матеріалу

E пружні властивості матеріалу

№ 28. Модуль Юнга характеризує:

A здатність матеріалу коливанням

B здатність|здібність| матеріалу чинити опір розтягуванню.

C пружні властивості матеріалу

D розтягувальні властивості матеріалу

E пружні властивості матеріалу

№ 29. Силами поверхньового натягу називають рівнодійну:

A молекулярних сил, здатних коливанням

B молекулярних сил , здатних чинити опір розтягуванню.

C матеріальних сил , які мають пружні властивості матеріалу

D молекулярних сил, що діють між молекулами поверхневого шару рідини і спрямовані по дотичній до нього (Равнодействующую молекулярных сил, которые действуют между молекулами поверхностного слоя жидкости и направленные по касательной к|до| нему)

E матеріальних сил , які мають пружні властивості матеріалу

№ 30. Коефіцієнт поверхнього натягу дорівнює:

A Рівнодійної молекулярних сил, які здатні коливанням

B Рівнодійної молекулярних сил , які здатні чинити опір розтягуванню.

C Силі поверхнього натягу, що діє на одиницю довжину контура, який обмежує поверхню рідині

D Рівнодійної молекулярних сил , що діють між молекулами поверхневого шару рідини і

E Силі поверхньового натягу, яка здатна чинити опір розтягуванню.

№ 31. Внутрішнє тертя – це властивість рідини :

A чинити опір переміщенню однієї її частині щодо іншої.

B переміщатися відносно однієї її частині щодо іншої.

C чинити опір переміщенню рідини

D чинити опір переміщенню частинок

E переміщатися по судинам. .

№ 32. У крупній судині|посудині| одночасно відбуваються|походять|:

A переміщення частинок|часток| крові

B розповсюджується|поширюється| пульсова хвиля

C розповсюджується пульсова хвиля та звукова хвиля

D розповсюджується|поширюється| звукова хвиля

E розповсюджується|поширюється| все віщеперелічене

№ 33. Ньютонівською рідиною зветься рідина, коефіцієнт в’язкості| якою залежить тільки|лише| від :

A її складу

B |л її температури

C швидкості

D тільки| її природи і температури

.E швидкості кровоплину

№ 34. Неньютонівською рідиною зветься рідина, коефіцієнт в’язкості| якою залежить не тільки|не лише| від природи речовини :

A і температури, але також і від умов швидкості

B і температури, але також і від умов об’єму

C але також від виду рідини

D але також від плину рідини

E але також і від умов перебігу рідини

№ 35. Відносною в'язкістю крові звуть:

A Відношення в'язкості крові до в'язкості води при розтягуванні

B Відношення в'язкості крові до в'язкості води при тій же температурі

C Відношення в'язкості крові до в'язкості води при різності температур

D Відношення молекулярних сил що діють між молекулами поверхневого шару рідини

E Силу поверхньового натягу, яка здатна чинити опір розтягуванню.

№ 36. Метод вимірювання в'язкості крові зветься:

A Калориметрія

B Нефелометрія

C Віскозіметрія

D Аудіометрія

E Ергометрія

№ 37. Лінійна швидкість крові представляє шлях, який проходять частики крові

A в одиницю часу:

B в одиницю міри

C в одиницю шляху

D в одиницю сили

E в одиницю площі

№ 38. Об’ємною швидкістю крові називають величину, чисельно рівну

A часу, що перетікає в одиницю часу через перетин (сечение) труби|труба-конденсатора|:

B об'єму|обсягу| рідини, часу, що перетікає через перетин сосудів|труба-конденсатора|:

C об'єму|обсягу| рідини, що перетікає в одиницю часу через перетин труби|труба-конденсатора|:

D об'єму|обсягу| рідини, що перетікає через перетин труби|труба-конденсатора|:

E швидкості рідини, часу, що перетікає в одиницю, часу через перетин труби|труба-конденсатора|:

№ 39. Ламінарний плин рідини – це впорядкований перебіг рідини, при якому вона переміщується| :

A паралельно напряму|направленню| течії.

B як би шарами|направленню|

C як би шарами|направленню| вздовж напряму|направленню| течії.

D як би шарами, паралельними напряму|направленню| течії.

E як би шарами в напрямі|направленню| течії.

№ 40. Турбулентний плин рідини – це надзвичайно:

A не­регулярна|, безладна зміна швидкості в кожній точці потоку.

B ­регулярна|, безладна зміна швидкості з часом|згодом|

C не­регулярна|, безладна зміна швидкості з часом |згодом| в кожній точці потоку.

D ­регулярна| зміна швидкості з часом|згодом| в кожній точці потоку.

E не­регулярна|, безладна зміна потоку

№41. . Кров — не ньютонівська рідина. Вона являє собою:

A домішки у фізіологічному розчині.

B рідину у фізіологічному розчині.

C молекулярні сили фізіологічного розчину

D суспензія формених елементів у фізіологічному розчині.

E силі поверхньового натягу у фізіологічному розчині

№ 42. Термодинаміка – це наука, яка вивчає закони:

A руху крові по кровоносних судинах

B руху

C плину рідин

D коливання

E перетворення енергії з|із| одного вигляду|виду| в іншій

№ 43. Гемодинаміка – це розділ біомеханіки, що вивчає закони руху крові:

A по лімфатичних судинах|посудинах|.

B по м*язах|посудинах|.

C по плину рідин|посудинах|.

D по нервових стволах|посудинах|.

E по кровоносних судинах|посудинах|.

№44. Тиск крові – це сила, що діє з боку крові на судини, що приходиться|припадає| на одиницю |посудини|:

A площі

B об’єму

C часу

D плину

E судини

№ 45 . .Повітряною емболією називається:

A Бульбашки жиру , що потрапили в кров та позбавили кровопостачання який–небудь орган

B Бульбашки білків , що потрапили в кров та позбавили кровопостачання який–небудь орган

C Бульбашки повітря, що потрапили в кров та позбавили кровопостачання який–небудь орган

D Бульбашки вуглеводів , що потрапили в кров та позбавили кровопостачання який–небудь орган

E Бульбашки липидів , що потрапили в кров та позбавили кровопостачання який–небудь орган .

№ 46. За швидкістю осідання еритроцитів можна судити про наявність в організмі людини :

A вагітності

B перелому

C травмі

D запальних процесів

E смерті

№ 47. У здорових жінок швидкість осідання еритроцитів дорівнює:

A 1–2 мм/год

B 3 – 9 мм/год

C 5 –6 мм/год

D 7–12 мм/год

E 24 – 28 мм/год

№ 48. У здорових чоловіків швидкість осідання еритроцитів дорівнює:

A 1–2 мм/год

B 5 –6 мм/год

C3–9 мм/год

D 7 – 12 мм/год

E 24 – 28 мм/год

№ 49. Та кількість крові, яку шлуночок серця виганяє в артеріальну систему при кожному скороченні, має назву:

A об'єм диастоли

B об'єм систоли

C паминарний об'єм

D об'єм рідини

E об'єм хвилинний

№ 50. Причина руху крові по судинам:

A об'єм діастоли

B Різниця тиску|тиснення| в артеріях, капілярах і венах

C ламинарний об'єм

D Різниця тиску|тиснення|

E об'єм хвилинний

№51. Закон Гука твердить:

A коливання пропорціональне деформації

B хвиля пропорціональне деформації

C резонанс пропорціональний деформації

D розтягування пропорціональне деформації

E напруга пропорціоналана деформації

РОЗДІЛ 3. ЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КЛІТИН, ТКАНИН І ОРГАНІВ ТА ДЕЯКІ МЕТОДИ РЕЄСТРАЦІЇ МЕДИЧНОЇ І БІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

№ 52. Структурна організація біологічних мембран

A шар фосфоліпідів, інкрустований білками

B подвійний шар, білків, інкрустований білками

C подвійний шар вуглеводів, інкрустований білками

D подвійний жирів фосфоліпідів, інкрустований білками

E подвійний шар фосфоліпідів, інкрустований білками

№ 53.Ліпідна частина|частка| біологічної мембрани знаходиться в| наступному|слідуючому| фізичному стані|достатку|:

A рідкому аморфному

B твердому кристалічному

C твердому аморфному

D рідкокристалічному

E у рідкому агрегатному стані|достатку|.

|

№ 54. Метод реєстрації змін опору обумовлених зміною кровонаповнення, називається :

A реографія

B векторграфія

C аудіографія

D кардіографія

E фонографія

№ 55. У біологічних мембранах іонні насоси працюють за рахунок:

A Формули Ньютона

B Закону Стокса

C сво­бодної| енергії гідролізу АТФ

D Числа Рейнольдса

E Закона Бернуллі

№ 56. Мембранним потенціалом є:

A різниця градієнтів

B різниця градієнтів опіру

C сво­бодна| енергія гідролізу АТФ

D різниця потенціалів між внутрішньою (цитоплазматичною) і зовнішньою поверхнями мембрани:

E різниця потенціалів енергії гідролізу

№ 57. Стаціонарна різниця електричних потенціалів, яка реєструється між внутрішньою і зовнішньою поверхнями мембрани в незбудженому стані називається

A потенціал дії

B потенціал опіру

C потенціал збудження

D потенціал спокою

E різниця потенціалів

№ 58. B результаті надмірної в порівнянні із спокоєм дифузії іонів натрію з навколишньої рідини всередину клітки виникають:

A потенціали опіру

В потенціали дії

C потенціал спокою

D різниця потенціалів

E потенціал розтягу

№ 59. Функціональними контактами між двома клітками|клітинами| є:

A синапси

B градієнти

C потенціали

D числа

E клітки

№ 60. |клітинами Здібність кліток до швидкої відповіді на роздратування, що виявляється через сукупність фізичних, физико-хімічних процесів і функціональних змін – це:

A здібність

B потенціал

C Збудливість

D мембрана

E синапс

№ 61. Мембрана на кінці волокна, з якого передається збудження, називається:

A постсинаптичною

B мембранною

C синаптической щілиною

D пресинаптичною

E синаптичною

№ 62. Мембрана іншої клітки, на яку передається збудження, називається :

A постсинаптичною

B мембранною

C синаптической щілиною

D пресинаптичною

E синаптичною

№ 63. Простір між пресинаптичною і постсинаптичною мембранами має ширину 20 - 30 нм. Він заповнений міжклітинною рідиною та називається:

A постсинаптичною мембраною

B гідролізною мембраною

C синаптической щілиною

D пресинаптичною мембраною

E синаптичною мембраною

№ 64. Термодинаміка – це:

A наука, яка вивчає закони руху крові по кровоносних судинах

B наука, яка вивчає закони руху

C наука, яка вивчає закони плину рідин

D наука, яка вивчає закони коливання

E наука про закони перетворення енергії з|із| одного вигляду|виду| в іншій

№ 65. Пасивний транспорт речовин завжди здійснюється за рахунок енергії, сконцентрованої в якому-небудь:

A Формулі

B коефіцієнті

C Законі

D Числі

E градієнті

№ 66. Основними градієнтами, властивими живим організмам, є:

A концентраційні, осмотичні, електричні

B осмотичні, електричні і градієнти гідростатичного тиску рідини.

C концентраційні, електричні і градієнти гідростатичного тиску рідини.

D концентраційні, осмотичні, електричні і градієнти гідростатичного тиску рідини.

E концентраційні, осмотичні, градієнти гідростатичного тиску рідини.

№ 67. Перенесення речовини з місць з великим значенням електромеханічного потенціалу до місць з його меншим значенням – це:

A активний транспорт

B Пасивний транспорт

C не транспорт

D структура

E осмос

№68. Біологічні об’єкти мають здібності:

A биполя

B провідників

C триполя

D генератора

E вектора

№69. Біологічні об’єкти мають здібності:

A потенціалів

B генератора

C діелектриків

D триполя

E вектора

№70. Закон Ома:

A Опір є|з'являється| коефіцієнтом | між різницею потенціалів і струмом

B Опір є|з'являється| коефіцієнтом пропорціональності| струму

C Опір є|з'являється| коефіцієнтом пропорціо­нальності| між різницею потенціалів і струмом

D Опір є|з'являється| коефіцієнтом пропорціо­нальності| між різницею потенціалів |током|

E Опір є|з'являється| різницею потенціалів і струму

№ 71. Електропровідність тканин і органів залежить від їх:

A біопотенціалів

B струму

Cбудови

D функ­ционального| стану|достатку|

E мембран

№ 72. Електрографія – це:

A Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з обмежувальною метою

B Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з провідною метою

C Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з навчальною метою

D Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з лікувальною метою

E Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з діагностичною метою

№ 73. Серце в електричному плані є:

A еквівалентний електричний генератор

B еквівалентний електричний генератор

C еквівалентний електричний генератор

D еквівалентний електричний генератор

E еквівалентний електричний генератор

№ 74. Згідно з теорією відведень Ейнтховена серце – є:

A биполь с генератором

B диполь з дипольним моментом

C триполь з дипольнім моментом

D триполь з генератором

E биполь з дипольнім моментом

№ 75. Електрокардіографія – це реєстрація | біопотенціалів, що виникають в серцевому|сердечному| м'язі:

A при її провідності |

B при її дослідженні

С при її лікуванні|

D при її збудженні

E при її індуктивності|

№ 76. Метод електропровідності застосовується для оцінки

A кровонаповнення органів

B біопотенціалів тканин

C біопотенціалів органів

D кровонаповнення тканин

E опіру тканин

№ 77. Перше ( I ) відведення при реєстрації ЕКГ реєструє різницю потенціалів між кінцівками:

A права рука — ліва рука

B права рука — ліва нога

C права рука — права нога

D права рука — ліва рука

E ліва — ліва нога

№ 78. Друге ( II ) відведення при реєстрації ЕКГ реєструє різницю потенціалів між кінцівками:

A права рука — ліва рука

B права рука — ліва нога

C права рука — ліва рука

D лева рука — ліва нога

E права рука — права нога

№79. Третє (III) відведення при реєстрації ЕКГ реєструє різницю потенціалів між кінцівками:

A права рука — ліва рука

B права рука — ліва нога

C ліва рука — ліва но­га

D права рука — ліва рука

E права рука — права нога

№ 80. На яку кінцівку для реєстрації ЕКГ накладають красний електрод?

A права рука

B ліва рука

C права нога

D ліва нога

E привільної відповіді немає

№ 81. На яку кінцівку для реєстрації ЕКГ накладають жовтий електрод?

A права рука

B ліва рука

C права нога

D лева нога

E правильної відповіді немає

№ 82. На яку кінцівку для реєстрації ЕКГ накладають зелений електрод?

A права рука

B ліва рука

C права нога

D ліва нога

E правильної відповіді немає

№ 83. На яку кінцівку для реєстрації ЕКГ накладають чорний електрод?

A права рука

B лева рука

C права нога

D ліва нога

E правильної відповіді немає

№ 84. Шлуночковий комплекс QRST відображає

A реєстрацію біопотенціалів тканин і органів

B процес розповсюдження і згасання збудження передсердь

C процес розповсюдження і згасання збудження по міокарду шлуночків

D процес розповсюдження і згасання збудження пучка Гиса

E процес розповсюдження і згасання збудження органів

№ 85. Відведення – це:

A реєстрація біопотенціалів тканин і органів з обмежувальною метою

B різниця біопотенціалів, що реєструється між двома точками тіла

C різниця біопотенціалів тканин і органів

D різниця біопотенціалів тканин і органів з лікувальною метою

E різниця біопотенціалів тканин і органів з діагностичною метою

№ 86.Імпеданс – це:

A Реєстрація опіру біопотенціалів тканин і органів

B Реєстрація біопотенціалів тканин і органів з провідною метою

C Реєстрація опіру тканин і органів з навчальною метою

D Сумарний опір об*єктів

E Сумарна реєстрація опіру біопотенціалів тканин і органів

№ 87. ЕКГ складається з:

A зубців

B інтервалів

C сегментів

D зубців ,сегментів, інтервалів

E пауз

РОЗДІЛ 4. ФІЗИЧНІ ОСНОВИ МЕТОДІВ ЕЛЕКТРОЛІКУВАННЯ

№ 88. Електричне поле є різновид матерії за допомогою якої здійснюється дія на електричні заряди:

A електрична , що знаходяться в цьому полі.

B магнітна , що знаходяться в цьому полі.

C полярізаційна ,що знаходяться в цьому полі.

D лікувальна ,що знаходяться в цьому полі.

E силова ,що знаходяться в цьому полі.

№89. Для лікувального методу фізіотерапії – гальванізації використовують:

A Безперервний змінний струм напругою 60—80 В

B Перервний постійний струм напругою 60—80 В

C Безперервний постійний струм напругою 600—800 В

D Безперервний постійний струм напругою 100—200 В

E Безперервний постійний струм напругою 60—80 В

№ 90. Значні зміни елементів земного магнетизму – магнітні бурі впливають на організм людини:

A Негативно

B Добре

C лікувально

D як компас |током|

E повільно

№ 91. Іонна поляризація:

A зсув біопотенціалів |зміщення| щодо кристалічної решітки

B зсув|зміщення| електричного поля щодо кристалічної решітки

C зсув магнітного поля щодо кристалічної решітки

D зсув|зміщення| мембран щодо кристалічної решітки

E зсув|зміщення| іона щодо кристалічної решітки.

№ 92. Магнетизм біологічних об’єктів має назву :

A біопотенціали тканин

B магнітне поле

C біомагнетизм

D магнітні токи

E вектори

№ 93. Магнітні поле породжується:

A геомагнітним полем

B електричним триполем

C електричним струмом

D еквівалентним полем

E магнітним полем

№ 94. Під дією магнітного поля:

A змінюється концентрація іонів в клітинах

B змінюється концентрація мітохондрій в клітинах

C змінюється концентрація мембран в клітинах

D змінюється концентрація магнетизму в клітинах

E змінюється концентрація струму в клітинах

№ 95. Дія магнітного поля визиває відхилення з боку нервової системи:

A тахікардія

B переломи

C брадикардія

D головний біль , запаморочення

E порушення формули крові

№ 96. Дія магнітного поля визиває відхилення з боку серцево–судинної системи:

A головний біль

B запаморочення

C зниження артеріального тиску на 10–20 мм рт ст

D тахікардія

E стомлюваність

№ 97. У наслідок електромагнітної індукції виниають струми, які прийнято називатки:

A постійними

B вихровими

C змінними

D силовими

E магнітними

№ 98. Закон Біо–Савара – Лапласа застосовують як:

A Загальний метод обчислювання фізичної величини магнітного поля

B Загальний метод обчислювання одиниці часу магнітного поля

С Загальний метод обчислювання контуру

|

D Загальний метод обчислювання індукції магнітного поля

E Загальний метод обчислювання поверхні магнітного поля

|

№ 99. У сучасній медицині постійні магніти застосовуються в офтальмології для:

A витягування феромагнітних осколків з ока

B лікування кератиту

C лікування іридоцикліту

D кровонаповнення тканин

E опіру тканин

№100. Для електрофорезу використовують електричний струм:

A змінній

B вихровий

C постійний

D електричний

E індуктивний

№ 101. Дарсонвалізація – це лікувальна дія на окремі ділянки тіла людини:

A імпульсним змінним струмом|током| низької напруги| і середньої частоти.

B імпульсним змінним струмом|током| низької напруги| і високої частоти.

C імпульсним змінним струмом|током| високої напруги| і високої частоти.

D імпульсним змінним струмом|током|пїзмінної змінної напруги та високої частоти

E імпульсним змінним струмом|током| високої напруги| і середньої частоти.

№ 102. Струми високої частоти використовуються для хірургічних цілей (електрохірургія). Вони дозволяють припікати, «зварювати» тканини – це метод:

A діатермокоагуляція

B франклінізація

C гальванізація

D дарсонвалізація

E електрофорез

№ 103. Вихрові струми використовують для лікувального метода:

A індуктотермія

B гальванізація

C франклінізація

D дарсонваль

E електрофорез

№ 104. Ультрависокочастотна (УВЧ) терапія — лікувальна дія, при якій використовують електричну складову :

A постійного електромагнітного поля високої і ультрависокої частоти.

B змінного електромагнітного поля низької і ультрависокої частоти.

C змінного електромагнітного поля високої і ультранизкої частоти.

D змінного електромагнітного поля високої і ультрависокої частоти.

E змінного магнітного поля високої і ультрависокої частоти.

№ 105. Високочастотна магнітотерапія — метод лікування| із застосуванням магнітної складової элек­тромагнітного| поля:

A низької та ультрависокої час­тоти

B низької та ультранизької час­тоти

C низької та високою час­тоти

D високою і ультрависокої час­тоти

E змінної і ультрависокої час­тоти

№ 106. Франклінізація – це метод:

A лікувальної дії постійним магнітним полем низкої напруги.

B лікувальної дії постійним електричним полем низкоїї напруги.

C лікувальної дії постійним магнітним полем високої напруги.

D лікувальної дії постійним електричним полем високої напруги.

E лікувальної дії постійним електричним струмом високої напруги.

№ 107. Ультразвукова терапія — це лікувальне застосування:

A механічних коливань ультрависокої частоти.

B механічних коливань ультранизькой частоти.

C механічних коливань високої частоти.

D механічних коливань низької частоти.

E механічних коливань мікрохвильової частоти.

№ 108. Фототерапія — це:

A лікувальне застосування електромагнітних коливань діапазону, що включають інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове (УФ) випромінювання.

B лікувальне застосування коливань оптичного діапазону, що включають інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове (УФ) випромінювання.

C лікувальне застосування електромагнітних коливань оптичного діапазону, що включають і ультрафіолетове (УФ) випромінювання.

D лікувальне застосування електромагнітних коливань оптичного діапазону, що включають випромінювання.

E лікувальне застосування електромагнітних коливань оптичного діапазону, що включають інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове (УФ) випромінювання

№109. Електролітична поляризація виникає між:

A потенціалами опущеними в розчин електроліту, при пропусканні через них електричного струму.

B електродами, опущеними в розчин електроліту, при пропусканні через них електричного струму.

C електродами, опущеними в розчин електроліту, при пропусканні через них електричного струму.

D електродами, опущеними в розчин масла, при пропусканні через них електричного струму.

E електродами, опущеними в розчин електроліту, при пропусканні через них магнітного поля

РОЗДІЛ 5. ЕЛЕМЕНТИ КВАНТОВОЇ МЕХАНІКИ. ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ. ІНДУКОВАНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ. ЛАЗЕРИ

№110. Фотоефект полягає в:

A вільних електронів (емісія або іонізація атомів) при взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною

B змінних електронів (емісія або іонізація атомів) при взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною

C радикальних електронів (емісія або іонізація атомів) при взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною

D невільних електронів (емісія або іонізація атомів) при взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною

E вільних позитронів (емісія або іонізація атомів) при взаємодії електромагнітного випромінювання з речовиною

№ 111. Люмінесценція – це:

A змінне випромінювання тіла, надмірне при даній температурі тіла над тепловим випромінюванням

B повільне випромінювання тіла, надмірне при даній температурі тіла над тепловим випромінюванням

C вільне випромінювання тіла, надмірне при даній температурі тіла над тепловим випромінюванням

D спонтанне випромінювання тіла, надмірне при даній температурі тіла над тепловим випромінюванням

E струминне випромінювання тіла, надмірне при даній температурі тіла над тепловим випромінюванням

№112. Індуковане випромінювання виникає при:

A взаємодії протона із|із| збудженою молекулою, якщо енергія фотона дорівнює різниці відповідних рівнів енергії

B взаємодії фотона із|із| збудженою молекулою, якщо енергія фотона дорівнює різниці відповідних рівнів енергії

C взаємодії позитрона із|із| збудженою молекулою, якщо енергія фотона дорівнює різниці відповідних рівнів енергії

D взаємодії ядра із|із| збудженою молекулою, якщо енергія фотона дорівнює різниці відповідних рівнів енергії

E взаємодії електрона із|із| збудженою молекулою, якщо енергія фотона дорівнює різниці відповідних рівнів енергії

№113. Збіг частоти електромагнітного поля з частотою фотона, відповідного різниці енергій між розщепленими підрівнями. При цьому можна спостерігати поглинання енергії електромагнітного поля, яке називають

A тепловим резонансом.

B світловим резонансом.

C магнітним резонансом.

D енергетичним резонансом.

E фоторезонансом.

№114. Наука, що описує рух мікрочастинок, тобто елементарних частинок, ядер атомів, молекул і систем, що з них складаються – називається:

A фізика .

B механіка

C біофізика

D квантова механіка

E опірна механіка

№115. Розподіл люмінесценції на види залежить від:

A способу збудження .атома або молекули

B способу реєстрації атома або молекули

C способу розподілу атома або молекули

D способу механіки атома або молекули

E способу опіру атома або молекули

№116. Свічення газів при електричному роз­ряді називається:

A хемолюмінісценція

B біолюмінісценція

C фотолюмінісценція

D електролюмінесценція

E кріолюмінісценція

№117. Свічення, яке супроводжує екзотермічні хімічні реакції називається:

A біолюмінісценція

B хемолюмінесценція

C фотолюмінісценція

D електролюмінісценція

E кріолюмінісценція

№118. Свічення біооб'єктів називається:

A кріолюмінісценція

B фотолюмінісценція

C бюлюмінесценція

D електролюмінісценція

E хемолюмінісценція

№119. Свічення під дією оптичного випромі­нювання видимої або ультрафіолетової областей називається:

A кріолюмінісценція

B електролюмінісценція

C хемолюмінісценція

D біолюмінісценція

E фотолюмінісценція

№120. Прилад для отримання|здобуття| могутнього електромагнітного випромінювання в оптичному діапазоні довжин хвиль шляхом індукованих переходів в квантовій системі називається:

A лазер

B мазер

C нефелометр

D квазар

E магніт

РОЗДІЛ 6. ТЕПЛОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ. ТЕРМОГРАФІЯ

№121. Теплове випромінювання – це випромінювання:

A електромагнітне

B світлове

C мікроскопічне

D акустичне

E УВЧ

№122. Здатність тіла поглинати енергію випромінювання характеризують: коефіцієнтом:

A градіента

B дисперсії

C поглинання

D логарифма

E розсіювання

№123. Тіло, коефіцієнт поглинання якого рівний одиниці, для всіх довжин хвиль { частот), називають:

A чорним.

B світлим

C сірим

D акустичним

E розсіюваним

№124. Тіло, коефіцієнт поглинання якого менше одиниці і не залежить від довжини хвилі світла, падаючого на нього, називають:

A чорним

B сірим.

C мікроскопічним

D акустичним

E розсіюваним

№125. У природі є або ні чорні тіла:

A є

B ні

C з умовами

D без умов

E все перелічене

№126. Випаровування відбувається з поверхні:

A кісток і шкіри

B серця і шкіри

C одягу і шкіри

D шкіри і легенів.

E обуві і шкіри

№ 127. Теплообмін людини відбувається|походить| за допомогою

A обмін, конвенції. випаровування і випромінювання (поглинання).

B теплопровідності, випаровування і випромінювання (поглинання).

C теплопровідності, конвенції. випромінювання (поглинання).

D теплопровідності, конвенції. випаровування і випромінювання (поглинання).

E теплопровідності, конвенції. випаровування і

№ 128. Розділ медицини, що вивчає методи відведення теплоти від всієї поверхні шкірного покриву за допомогою криогенних|кріогенних| хладоносителей| – це:

A Біомедицина

B Криомедицина

C ЯМР – медицина

D Кардіомедицина

E Ангіомедицина

№ 129. Летальна максимальна температура тіла людини |(тобто при якій наступає|настає| смерть) складає:

A 36⁰С

B 37⁰С

C 39⁰С

D 41⁰С

E 43⁰С