- •П о я с н ю в а л ь н а з а п и с к а
- •З м і с т
- •Структурно-логічна схема тематичних модулів кейсу
- •Луганська обласна рада
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •II етап – виконання завдань для самоконтролю
- •III етап – закріплення знань і навичок
- •Луганська обласна рада
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •3.2.Рекомендована література:
- •3. Робота м'язів
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •2. Влив інфразвуку на організм людини
- •Луганська обласна рада
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •2. Стан|достаток| термодинамічної рівноваги.
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •3.2. Рекомендована література:
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали до аудиторної та аудиторної самостійної роботи
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •II етап – виконання завдань для самоконтролю
- •2. Датчики медико-біологічної інформації
- •Луганська обласна рада
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •II етап – виконання завдань для самоконтролю
- •1. Застосування сучасної медичної апаратури в діагностичних, лікувальних та реабілітаційних установах
- •2. Електробезпека для пацієнтів та медичного персоналу
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •2. Навчальні цілі:
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •2. Навчальні цілі:
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •Луганська обласна рада
- •2. Навчальні цілі:
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •2. Історія питання
- •3.Використвння в медицині
- •4. Апаратура
- •5. Фотолюмінофори
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •2. Квч – терапія
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •2. Лазеропунктура
- •3. Акупунктура
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •2. Навчальні цілі:
- •2. Застосування в медицині
- •Луганська обласна рада
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •II етап – виконання завдань для самоконтролю
- •2. Будова
- •3. Види електронних мікроскопів та їх призначення
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •2. Навчальні цілі:
- •2. Нанотехнології в медицині
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •2. Застосування радіології в медицині
- •Дисципліна Основи біологічної фізики та медична апаратура
- •Викладач Палій л.В.
- •I етап – опрацювання рекомендованої літератури
- •II етап – виконання завдань для самоконтролю
- •III етап – закріплення знань і навичок
- •Луганська обласна рада луганське обласне медичне училище дисципліна: основи біологічної фізики та медична апаратура
- •1. Загальна характеристика
- •2. Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного й Азовського морів
- •3. Донецько-Придніпровський регіон
- •4. Українське Полісся
- •5. Українські Карпати
- •Луганська обласна рада
- •Луганська обласна рада
- •Передмова
- •2). Прочитайте уважно зміст кожного тестового завдання
- •Розділ I. Основи біомеханки та біоакустики
- •130. Летальна мінімальна температура тіла людини коливається|вагається| в межах:
- •Еталони відповідей
2. Будова
Схематична будова електронного мікроскопа:
1. стійка
2. джерело електронів
3. електрони
4. катод
5. анод
6. оптична лінза
7. зразок
8. дифракційний об'єктив
9. проекційний об'єктив
10. детектор
Будову електронного мікроскопа можна розглянути на прикладі приладу, який працює на пропускання. Монохроматичний пучок електронів формується в електронній гарматі. Його характеристики покращуються конденсорною системою, яка складається з конденсорної діафрагми і електронних лінз. В залежності від типу лінз, магнітних чи електростатичних, розрізнять магнітні й електростатичні мікроскопи. Надалі пучок потрапляє на предмет, розсіюючись на ньому. Розсіяний пучок проходить через апертуру і потрапляє в об'єктивну лінзу, яка призначена для розтягування зображення. Розтягнутий пучок електронів викликає світіння люмінофора на екрані. В сучасних мікроскопах використовуються кілька ступенів збільшення.
Апертурна діафрагма об'єктива електронного мікроскопа дуже мала, складає соті долі міліметра.
Якщо пучок електронів від об'єкта потрапляє безпосередньо на екран, то об'єкт виглядатиме на ньому темним, а навколо утворюватиметься світлий фон. Таке зображення називається світлопольним. Якщо ж в апертуру об'єктивної лінзи потрапляє не основий пучок, а розсіяний, то утворюється темнопольне зображення. Темнопольне зображення контрастніше, ніж світлопольне, але роздільна здатність у нього менша.
3. Види електронних мікроскопів та їх призначення
Існує багато різних типів і конструкцій електронних мікроскопів. Основними серед них є:
Просвічуючий електронний мікроскоп — прилад, в якому електронний пучок просвічує предмет наскрізь.
Скануючий електронний мікроскоп використовує для дослідження поверхні об'єкта, вибиті електронним пучком вторинні електрони.
Скануючий просвічуючий електронний мікроскоп дозволяє вивчати окремі ділянки об'єкта.
Скануючі|сканувати| мікроскопи є групою унікальних по своїх можливостях|спроможностях| приладів. Вони дозволяють досягати збільшення достатнього, щоб|аби| розглянути|розглядувати| окремі молекули і атоми. При цьому можливо вивчати об'єкти, не руйнуючи їх і, навіть, що особливо важливе|поважне| з погляду медико-біологічних застосувань|вживань|, в деяких випадках вивчати живі|жваві| об'єкти. Скануючі|сканувати| мікроскопи деяких типів дозволяють також маніпулювати окремими молекулами і атомами.
Унікальні можливості|спроможності| скануючих|сканувати| мікроскопів визначають перспективи їх застосування|вживання| в медико-біологічних дослідженнях. Це насамперед|передусім| вивчення молекулярної структури клітинних|кліткових| мембран.
Рефлекторний електронний мікроскоп використовує пружно-розсіяні електрони.
Електронний мікроскоп можна, також, спорядити системою детектування рентгенівських променів, які випромінюють сильно збуджені, при зіткненні з високоенергетичними електоронами, атоми речовини. При вибиванні електрона з внутрішніх електронних оболонок, утворюється характеристичне рентгенівське випромінювання, досліджуючи яке можна встановити хімічний склад матеріалу.
Вивчення спектру непружно-розсіяних електронів дозволяє отримувати інформацію про характерні електронні збудження в матеріалі досліджуваного предмету.
Методична розробка для організації самостійної роботи студентів
№ Т16 (8.2)