- •Тема 1: Предмет, завдання, проблеми і методи педагогічної психології
- •План-конспект лекції
- •1. Поняття об’єкта і предмета педагогічної психології
- •2. Завдання педагогічної психології
- •3. Проблеми педагогічної психології
- •4. Методологія та методи дослідження педагогічної психології
- •Тема 2: Психологія виховання і самовиховання особистості
- •План-конспект лекції
- •1. Особливості підходів до визначення виховання
- •2. Психологічні механізми становлення і розвитку особистості як соціально-психологічної та духовної цілісності
- •3. Виховання і розвиток. Поняття виховуваності
- •4. Самовиховання як компонент виховання
- •Тема 3: Психологічне обґрунтування виховного впливу
- •План-конспект лекції
- •1. Психологічна характеристика виховного впливу, умови його ефективності
- •3. Психологічний аналіз вчинків, що потребують корекції
- •Тема 4: Психологічні основи реалізації виховних технологій
- •План-конспект лекції
- •2. Види технологій, їх характеристика
- •3. Характеристика виховної позиції вихователя
- •Тема 5: Характеристика процесу учіння
- •План-конспект лекції
- •1. Специфіка учбової діяльності як об’єкта управління.
- •2. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності.
- •3. Психологічні фактори, що визначають успіх (неуспіх) в учінні.
- •4. “Вміння вчитися”. Роль педагога у формуванні вміння вчитися самостійно
- •Тема 6: Психологічні проблеми навчання
- •План-конспект лекції
- •1. Підходи до визначення навчання
- •2. Змістова та операційна сторона навчання
- •3. Механізми навчання
- •4. Види навчання. Методи навчання
- •5. Гуманізація освіти та діалогічний підхід
- •6. Психологічні основи індивідуалізації та диференціації навчання
- •Тема 7: Психологія суб’єкта педагогічної діяльності
- •План-конспект лекції
- •1. Психологічна структура педагогічної діяльності. Психологічні основи педагогічної взаємодії.
- •Педагогічна діяльність - це керування різними видами діяльності
- •3. Стиль педагогічного спілкування, педагогічної діяльності та пед. Взаємодії
- •4. Соціально-психологічні вимоги до сучасного вчителя
- •Тема 8: Зміст та функції психологічної служби в системі освіти
- •План-конспект лекції
- •2. Напрямки та проблеми взаємодії психолога, педагога і соціального педагога у процесі навчання та виховання дітей
2. Види технологій, їх характеристика
Складність процесу виховання детермінує і різноманітність підходів до виділення їх видів. Кожна наукова школа пропонує свій алгоритм реалізації виховних дій. Розглянемо найвідоміші.
1.Технологія, що ґрунтується на концепції персоніфікації (особистість вихователя – дійовий інструмент виховання).
2.Технологія, що ґрунтується на визначенні міри впливу.
3.Технологія, що ґрунтується на проблемному підході.
4.Технології, що ґрунтуються на моделях спілкування (соціально-комунікативні).
-
Імперативна
Критерії аналізу
Альтернативна
Озброїти дітей знаннями, уміннями і навичками
Мета
Сприяти становленню дитини як особистості (знання, уміння і навички розглядаються не як мета, а як засіб взаємодії)
“Роби, як я!”
Позиція взаємодії
“Не поряд, не над, а разом!”
Пояснення, настанови, заборона, вимога, погроза, покарання, нотації
Способи взаємодії
Розуміння, визнання і прийняття особистості дитини
Диктат і опіка
Тактика
Співпраця
Реалізувати програму, задовольнити вимоги керівництва і контролюючих інстанцій. В результаті – ілюзорна впевненість у ефективності виховних впливів
Позиція педагога
Виходити з інтересів дитини і перспектив її розвитку
Взаємне відчуження, перевага реактивності над активністю, невротизація і психопатизація дітей. Діти втрачають ініціативність, живуть за подвійним стандартом “для себе” і “для інших”.
Результат
Розширення “ступеня свободи” дитини (з врахуванням вікових особливостей) здібностей, перспектив. “Перспектива розвитку” у вихованні сигналізує, в якому напрямку, як змінюється особистість дитини і визначає виховуваність – готовність до певних впливів.
5. Авторські технології відомих педагогів, педагогів-новаторів, шкіл.
Особистісно-орієнтовані технології виховання.
Різноманітність технологій виховання свідчить про складність та багатоаспектність процесу виховання. Кожна з розглянутих технологій задає способи і прийоми впливу на конкретну психічну реальність. Не можна створити універсальну технологію, яка б забезпечувала ефективне використання прийомів, способів, методів виховання на основі визначених закономірностей та механізмів цього процесу. У кожному конкретному випадку технологія повинна відповідати особистісним особливостям вихованця і ситуації у який відбувається його розвиток. Універсальні методи виховання – тупиковий шлях.
3. Характеристика виховної позиції вихователя
Виховна технологія однаковою мірою звернена як до вихованця, так і до вихователя.
Особистісний момент утворює центр технології.
Особистість вихователя ==== виховна технологія
Важливість ролі дорослого, як технолога виховного процесу визначається змістом самого поняття “технологія”. Адже, як зазначає С.Г.Карпенчук, технологія - це “проект способу організації процесу з послідовною орієнтацією на чітко визначені цілі, моделювання процесу, кінцевого результату, способів його досягнення, підсистем виховання, блоків, усієї системи виховання як цілісного процесу”. Можливість реалізації у практиці реальної виховної взаємодії технологічних елементів програми забезпечується знанням дорослими внутрішніх механізмів становлення самосвідомості дітей, розвитку їх мотиваційної сфери.
Від відповіді на питання про мету, умови виховання, роль вихователя залежить ефективність виховного процесу.
У вчителя є один дійовий інструмент виховання – він сам, його якості, його особистість. У цьому контексті важливого значення набуває виховна позиція вихователя.
Виховна позиція – синтез професійних та індивідуальних рис (І.Бех).
Характеристики виховної позиції:
мета: сприяти становленню і розвиткові особистості вихованця;
принцип: не поруч, і не над, а разом;
основна лінія поведінки: не протягування вихованця до заздалегідь готових, відомих стандартів, а координація очікувань і вимог, максимальне розгортання можливостей особистісного розвитку;
способи спілкування: розуміння, визнання і прийняття іншого.
Реальне завдання в галузі виховання – виховання гармонійної цілісної особистості.
Загальновідомо, що виховати особистість може лише особистість. Тому робота з вихователями, їх підготовка до роботи в нових умовах, готовність до набуття нового досвіду та його використання є важливим завданням.
Підготовка вихователя до реалізації виховних технологій є важливим моментом виховного процесу. Розуміння ролі вихователя, його особистісних особливостей, які впливають на вибір програми виховання, способів і прийомів виховного впливу забезпечує можливість актуалізації особистісного потенціалу вихованців.