2. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності.

Під навчальною діяльністю розуміється специфічна діяльність, в основі якої лежить засвоєння теоретичних понять, підсумком якої є розвиток пізнавальних інтересів, здібностей.

Сама структура навчальної діяльності як особлива форма учіння виступає в якості спеціального предмета засвоєння (компоненти структури навчальної діяльності: мотивація; навчальна задача; навчальні дії; контроль, що переходить у самоконтроль; оцінка, що переходить у самооцінку) (див. табл.).

Змістові характеристики структури навчальної діяльності

Структура навчальної діяльності
Навчальна мотивація	Навчальна ситуація		Контроль	Оцінка
	навчальна задача	навчальні дії
Підходи до виділення видів мотивів: І.- внутрішні (пізнавальні) мотиви; - зовнішні (соціальні, ситуативні) мотиви. ІІ. - релевантна мотивація (така, яка стосується навчальної діяльності); - іррелевантна (така, що не стосується навчальної діяльності). Функції мотивів (за О.М. Леонтьєвим) - спонукальна; - організуюча; - смислоутворююча	Навчальна задача спрямована на засвоєння певного способу дій, на відміну від конкретно практичної, яка спрямована на от­римання результату (Д.Б.Ельконін).	І. З позиції предмету: перетворюючі; дослідницькі; ІІ. З позиції суб’єкта: цілетворення; програмування; планування; виконавські; контроль; ІІІ. З позиції пізнавальної діяльності: сенсорно-перцептивні; мнемічні; мислительні; мовні; практичні. ІV. Елементи навч/ дій: - перетворення умов навчальної задачі з метою знаходження загального відношення; - моделювання відношення у предметній, знаковій, графічній формі; - побудова системи часткових задач, які можуть бути розв’­язані загальним способом; - контроль за виконанням попередніх дій; - оцінка засвоєння загальних способів дій як результату розв’язання навчальної задачі	Контролюючі дії, що переходять у самоконтроль. Види: - поопераційний - кроковий; - результативний; -прогностичний	Оціночні дії, що переходять у самооцінку

Задача навчити дітей вчитися сьогодні отримує нове важливе уточнення – навчити дітей хотіти вчитися.

Мотивація навчання – складна сфера детермінації поведінки школяра, яка складається з багатьох чинників. Необхідною умовою становлення мотивації є формування навчальної діяльності в єдності усіх її компонентів. Основний шлях розвитку мотивації навчання йде через становлення активного ставлення школяра до власної навчальної діяльності і до її мотивації, що створює умови для успішного управління нею не тільки вчителем, але й самим учнем.

Специфічний змістом навчальної діяльності є розв’язання навчальних задач. У чому суть навчальної задачі? У який кінцевий результат втілюється розв’язання навчальної задачі? У процесі її розв’язання, як і будь-якої практичної задачі, відбуваються певні зміни в досліджуваних учнем об'єктах або в уявленнях про них, однак в результаті змінюється сам діючий суб'єкт. Навчальна задача може вважатися вирішеною тільки тоді, коли відбулися заздалегідь задані зміни в суб'єкті.

Специфіка навчальної задачі полягає в тому, щоб учень опанував не одиничним, окремим способом розв’язання якоїсь однієї типової задачі, а навчився загальному принциповому підходу до розв’язання всіх задач даного класу, якими б різноманітними вони не були самі по собі.

Не можна розраховувати на справжнє засвоєння наукової дисципліни, на дійсне оволодіння наукою, поки весь процес навчання не перетвориться в систему розв’язання навчальних задач.

Сам процес розв’язання учнем задач — це і є навчальні дії.