Педагогічна діяльність - це керування різними видами діяльності

Якою саме діяльністю керує педагог?

Насамперед, це працею, грою, навчанням, пізнанням, спілкуванням.

У посібнику “Педагогічна психологія” М.Савчин розглядає три аспекти організаційної педагогічної діяльності:

1. організація власної діяльності та поведінки;

2. організація діяльності дітей (класу, групи, окремого учня);

3. організація власної взаємодії з школярами.

Як саме здійснюється керування педагогом названими видами діяльностей? На це запитання ми зможемо відповісти, ознайомившись із структурою педагогічної діяльності.

Психологічний аналіз діяльності передбачає розгляд її як складного, багатогранного та багаторівневого, динамічного явища. У різних психологічних концепціях, як правило, беруться окремі аспекти діяльності при абстрагування від інших.

В одних концепціях на перший план виступають операційні аспекти, тобто діяльність описується як послідовність операцій або дій, які змінюють одні одних. В других у центрі ставиться вивчення мотиваційного аспекту діяльності, тобто вона розглядається в плані аналізу динаміки спрямовуючих її мотивів. У третіх основним є аналіз діяльності в плані регулюючих її механізмів. Розповсюджені також концепції, які описують діяльність в плані аналізу реалізуючих її фізіологічних процесів. Кожен із названих підходів дає цінні наукові результати, однак жоден з них не можна вважати універсальним.

Системний аналіздіяльності передбачає розкриття діяльності в основних її рисах, зв’язках та відношеннях, виявляє її структуру та механізми регуляції. Виходячи з таких міркувань Б.Ф.Ломова, структура педагогічної діяльності включає:

1. мотиви педагогічної діяльності;

2. мету як образ майбутнього результату діяльності та її регулятор;

3. переробку поточної інформації та концептуальна модель;

4. планування діяльності;

5. прийняття рішення;

6. дії;

7. регуляцію діяльності.

І.А.Зязюн у структурі педагогічної діяльності виокремлює три компоненти: пізнавальний, естетичний та поведінковий. Цей самий учений-педагог ототожнює педагогічну діяльність із педагогічним мистецтвом. Виходячи з цього підходу, за вченням К.С.Станіславського, можна так структурувати алгоритм педагогічної дії:

1. стадія виходу (артиста на сцену... Розглядання всіх присутніх. Орієнтування у виборі об’єкта);

2. стадія підходу до об’єкта (привернення на себе його уваги);

3. стадія зондування душі (об’єкта “щупальцями очей”);

4. стадія передачі (свого бачення об’єкту);

5. стадія відгуку (об’єкта та спільний обмін “випромінення” (лучеиспускания) та “сприйняття випромінення” (лучевосприятия) душевних струмів.

Л.М.Фрідман описує педагогічну діяльність як навчальну та контрольно-оціночну, виходячи з моделей учбової діяльності учнів (як процесу самонавчання). Виходячи з цього дослідження, навчаюча діяльність педагога передбачає такі етапи організації навчального процесу:

Підготовчий етап(не входить до навчального процесу):

1. аналіз результатів попередньо проведеної роботи;

2. аналіз навчального матеріалу;

3. планування наступної роботи:

• встановлення мінімуму знань, умінь і навичок;

• підбір завдань (обов’язкових і додаткових);

• складання плану формування та тренування навчальних умінь;

4. добірка та виготовлення навчально-наочного обладнання.

І. Мотиваційно-вступний етап навчально-виховного процесу:

1. створення проблемної ситуації;

2. постановка мети й завдань вивчення навчального матеріалу;

3. обговорення плану роботи.

ІІ. Операційно-пізнавальний етап:

1. забезпечення учнів необхідною інформацією;

2. організація та керівництво учбовою роботою учнів:

• навчально-пізнавальна діяльність учнів;

• оволодіння навчальними вміннями;

• контрольно-оціночна діяльність учнів;

3. поточний контроль та оцінка учбової роботи учнів:

• вивчення особистості учнів та учнівського колективу;

• поточна корекція учбової роботи учнів та свого плану роботи.

ІІІ. Контрольно-оцінковий етап:

1. узагальнення навчального матеріалу;

2. організація підсумкової контрольно-оціночної діяльності учнів;

3. коректування результатів учбової роботи учнів.

Організація позакласної роботи:

1. предметна позакласна робота;

виховна позакласна робота.

Другий вид педагогічної діяльності (за Л.М.Фрідманом) – контрольно-оціночна. Сам контроль являє собою процес порівняння, встановлення однаковості чи відмінності об’єкта й еталону. На основі результатів процесу контролю в більшості випадків починається процес оцінювання за певними критеріями. Цей процес завершується формулюванням оцінки – показника в умовній формі. Контрольно-оціночна діяльність має таку структуру:

1. мета;

2. об’єкт контролю, оцінки та корекції;

3. еталон, з яким порівнюється об’єкт;

4. результат контролю;

5. критерій оцінки;

6. оцінка у формі розгорнутої характеристики контролю з точки зору вибраного критерію;

7. оцінка (знак, відмітка, показник);

8. засобі корекції;

9. результат корекції як новий об’єкт контрольно-оціночної діяльності.

Микола Савин описує педагогічні вміння як різновид інтелектуальних умінь. Із врахуванням цього можна описати такі етапи їх формування та, відповідно, алгоритм педагогічної діяльності:

1. складається попереднє уявлення про завдання;

2. вводиться правло-орієнтир (дається припис, який скеровує пізнавальний пошук);

3. здійснюються практичні дії на основі орієнтиру;

4. широко застосовується вироблена дія для розв’язання пізнавальних практичних задач.

Розглядаючи педагогічні дії крізь призму досліджень В.В.Давидова, можемо перелічити основні навчальні дії, яким залежно від конкретних умов їх виконання відповідають певні педагогічні операції:

1. перетворення ситуації для виявлення універсального відношення розглядуваної системи;

2. моделювання викресленого відношення в графічній і знаковій формі;

3. перетворення моделі відношення для вивчення його властивостей у “чистому” вигляді;

4. виокремлення та побудова серії конкретно-практичних задач, які розв’язуються загальним способом;

5. контроль за виконанням попередніх дій;

6. оцінка засвоєння загального способу як результату розв’язання даної навчальної задачі.

М.В.Савчин пропонує в структурі педагогічної діяльності вирізнити такі аспекти:

1. конструктивний,

2. організаторський,

3. комунікативний,

4. проективний,

5. мобілізуючий,

6. розвивальний,

7. інформаційний,

8. фізичний.

Отже, існує багато підходів до структури педагогічної діяльності. Це різноманіття пов’язане, насамперед, із тим, що в процесі професійної діяльності вчитель виконує різні функції.

2. Структура педагогічних здібностей

Виділяють такі педагогічні здібності:

І.. Загальні педагогічні здібності:

1. дидактичні - це здібності, які становлять основу уміння подати матеріал доступно, чітко, ясно, цікаво, здійснювати керівництво пізнавальною діяльністю учнів;

2. академічні - здібності до оволодіння інформацією, певним навчальним предметом, який викладає вчитель;

3. організаторські - це вміння організувати діяльність учнів, учнівський клас, навчальний процес, свою власну діяльність;

4. комунікативні - здібності, які дають можливість установити правильні взаємовідносини з учнями, батьками, колегами;

5. перцептивні - здібності, які лежать в основі уміння проникнути у внутрішній світ дитини;

6. сугестивні здібності - здатність учителя до безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів;

7. мовні здібності - це здібності чітко висловлювати свої думки й почуття за допомогою різних засобів спілкування.

ІІ..Спеціальні педагогічні здібності.

Здібності до певних видів діяльності, наприклад, музичні, артистичні тощо.

Педагогічні здібності передбачають високий рівень розвитку загальних здібностей (спостережливості, уяви тощо) та інших спеціальних здібностей. Вони включаються в сферу педагогічної діяльності тільки за наявності педагогічної спрямованості і за умови їх подальшого розвитку.

Ефективність педагогічних дій залежить від уміння використовувати різноманітні поєднання своїх здібностей.