2. Змістова та операційна сторона навчання

Змістовий аспект навчання визначається об’ємом того соціокультурного досвіду, який може засвоїти людина певного віку в межах тієї чи іншої науки. Зміст навчання визначається навчальними програмами і відображений у змісті підручників.

Наука – це не тільки сукупність понять і принципів теорії, але й діяльність по знаходженню нових знань.

Ефективність навчання забезпечується способами дій по засвоєнню знань, що відображає операційну сторону навчання.

Способи дій – це система операцій, яка забезпечує розв’язання завдань конкретного типу.

Схема засвоєння дій: орієнтувальна частина – виконавська частина – контрольна частина (за П.Я.Гальперіним).

Орієнтована частина включає уявлення про майбутню дію, вибір мети діяльності тощо.

Виконавча частина розкриває зміст дій, операцій та прийомів виконання діяльності.

Контрольна частина дозволяє оцінити діяльність, знайти помилки, звірити зі зразком.

Усі ці види навчальних дій здійснюються на різних етапах засвоєння знань.

Змістова та операційна сторони навчання розкривають зміст та способи засвоєння соціокультурного досвіду, який є доступним для конкретного віку та зони актуального розвитку учня.

3. Механізми навчання

Психологічні дослідження особливостей організації навчання розкривають механізми цього процесу. До них відносять:

• механізм постановки навчальних задач (див. попередню тему) розкриває спрямування на засвоєння певного способу дії на усіх етапах засвоєння;

• механізм зворотного зв’язку вказує на інформацію про відповідність виконання дії до зразка та про хід засвоєння ЗУН та розвиток учня. Зворотний зв’язок передбачає отримання інформації від учня до вчителя та інформування учня про результати його діяльності;

• механізм рефлексії (учня і вчителя). Включає рефлексію учнями діяльності педагога, усвідомлення ними власних дій з розв’язання задач та педагогічну рефлексію;

• механізм підкріплення. Використовується коли учень невпевнений у правильності дій та коли розв’язання навчальних задач виступає як мотив діяльності (Тализіна). В.Коен сформулював такі вимоги до використання підкріплення: повідомлення про помилкове рішення необхідно давати відразу; не потрібно підкріпляти похвалою кожну правильну відповідь; не можна підкріплювати неправильні відповіді.

Розкриття змісту механізмів навчання дозволяє побачити сутнісні характеристики процесу навчальної взаємодії та змісту діяльності вчителя і учнів.

4. Види навчання. Методи навчання

Види навчання:

• за предметним змістом – навчання мови, фізики, математики;

• за метою – засвоєння понять, вироблення умінь та навичок;

• за організацією способу навчання – традиційне, проблемне, програмоване.

Традиційне навчанняє інформаційно-повідомлючим, містить усі умови і передумови засвоєння знань, ефективна реалізація визначається індивідуально-типологічними особливостями учнів (н-д, аналітики більш здібні у традиційних формах навчання).

Проблемне навчанняполягає у створенні, організації проблемних ситуацій, їх усвідомленні, прийнятті і розв’язанні в процесі спільної діяльності учнів і вчителя при максимальній самостійності перших.

Проблемне навчання сприяє реалізації двох цілей: формування необхідної системи знань, умінь і навичок, досягнення високого рівня розвитку школярів, розвиток здатності до самоосвіти.

Засвоєння навчального матеріалу відбувається в ході активної пошукової діяльності учнів, в процесі розв’язання ними системи проблемно-пошукових задач.

Самостійне та індивідуальне навчання за завчасно розробленою навчальною програмою за допомогою особливих засобів навчання, що забезпечують кожному можливість здійснення процесу учіння у відповідності з деякими індивідуальними особливостями (індивідуальний темп навчання тощо) називається програмованим навчанням. Програмоване навчання ґрунтується на принципах послідовності, доступності, систематичності і самостійності. Головним елементом виступає навчальна програма, що являє собою впорядковану послідовність задач.

Програмоване навчання отримало новий розвиток як алгоритмізоване. Виявлення або побудова у змісті і в процесі навчання алгоритмів і пред’явлення їх у будь-якій формі програми діяльності учіння або викладання називається алгоритмізацією навчання. Алгоритм може бути відомий або заданий в евристичних задачах (передбачає пошук плану і методу розв’язання). Тализіна на критику цього виду навчання вказувала, що потрібно програмувати не порції навчального матеріалу, а саму навчальну діяльність учня (теорія поетапного формування розумових дій).

Методи навчання – певна ”організація діяльності учнів з навчальним матеріалом. Метод визначає, які властивості і відношення в цьому матеріалі, які операції і як саме формуються в учнів” (Г.С.Костюк).

Метод навчання реалізується в системі навчальних впливів, у способі включення учнів в учбову діяльність, в організаційних формах навчання.

Виокремлюють методи навчання за характером діяльності учнів та методи навчання за характером діяльності вчителя (дати характеристику, схема).