- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Тематика семінарських занять Змістовний модуль 1.
- •Тема 1. Філософія, її походження, проблематика і функції.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 2. Філософські уявлення Стародавнього Сходу .
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 3. Філософська думка епохи античності
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання
- •Тема 4. Філософська думка епохи Середньовіччя.
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 5. Філософська думка епохи Відродження
- •Література
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 6. Філософія Нового часу та європейського Просвітництва.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 7. Німецька класична філософія.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 8. Некласична філософія хіх – хх ст.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 9. Філософська думка в Україні.
- •Література:
- •1.Багалій д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. – к., 1992.
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Змістовий модуль іі.
- •Тема 10. Філософське розуміння світу.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 11. Свідомість як відображення та діяльність.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 12. Діалектика та її альтернативи.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 13. Епістемологія. Сутність і структура пізнавального процесу
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 14. Філософська антропологія
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 15. Суспільство: основи філософського аналізу.
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 16. Природа як предмет філософського осмислення
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 17. Філософські проблеми людської історії.
- •Література:
- •Методологічні рекомендації:
- •Тестові завдання.
- •Тема 18. Релігієзнавство як наука і навчальна дисципліна
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання
- •Тема 19. Релігія і церква в системі державно-правових відноси
- •Основні категорії
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання
- •Тема 20. Релігія як предмет дослідження
- •Література:
- •Методичні рекомендації:
- •Тестові завдання
- •Тема 21. Моральна свідомість та її структура
- •Література:
- •Методичні рекомендації
- •Тестові завдання
- •Тема 22. Прикладна етика
- •Література
- •Методичні рекомендації
- •Тестові завдання
- •Тема 23. Естетика XX століття: теоретичні пошуки
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тестові завдання
- •Тема 24. Предмет, структура і завдання логіки
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тестові завдання
- •Тема 25. Історична логіка як система логічних знань
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тестові завдання
- •Тема 26. Логічні основи теорії аргументації
- •Література
- •Методичні вказівки
- •Тестові завдання
- •Тематика рефератів:
- •Аналітичний тест
- •Список рекомендованої літератури:
- •Горський в. Історія української філософії.– к., 1996.
- •Питання для модульного контролю Змістовий модуль і
- •Змістовий модуль іі
- •Питання до іспитів. Змістовний модуль і.
- •Змістовний модуль іі.
Тестові завдання
“Батьком логіки” вважають : а) Платона, б) Сократа, в) Аристотеля, г) Епікура.
Аристотель як засновник формальної логіки відкрив вчення про: а) знаки; б) дедуктивний метод; в) індуктивний метод; г) силогізм; д) символ.
Якому з філософів належать ці слова: “У сучасному розвитку логіки традиційна аристотелівська логіка займає своє місце як спрощене формулювання проблем, зумовлених предметом. У цьому наявна аналогія арифметики примітивних племен із сучасною математикою”: а) Г.Спенсеру, б) А.Уайтхеду, в) Б.Расселу, г) А.Камю, д) В.Вернадському.
“Новий Органон» - це праця: а) Аристотеля; б) Р. Декарта; в) Ф. Бекона; г) Г. Лейбніца; д) Т. Гоббса.
Тема 26. Логічні основи теорії аргументації
1. Поняття про аргументацію та її структура.
2. Логічний сенс операції доведення та його види.
3. Поняття спростування та його види.
4. Правила доказового міркування.
5. Логічні помилки, софізми, паралогізми, парадокси та антиномії.
Основні категорії:
Аргументація, види аргументації, доведення, спростування, доказове міркування, софізм, паралогізм, парадокс, антиномії.
Література
Алексеев А.П. Аргументация, познание, общение. - М., 1991.
Асмус В.Ф. Логика. - М„ 2001
Брутян Г.А. Аргументация. - Ереван, 1984.
Гладунський В.Н. Логіка для студентів економічних спеціальностей. Навч. посібник. -Львів, 2004.
Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Краткий словарь по логике. - М., 1991.
Емерен С.Х, Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация, ошибки. -Л., 1992.
Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків, 1995.
Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. - М., 1998.
Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. - К., 2004.
Лакатос И. Доказательство и опровержение. - М., 1967.
Руденко К.П. Логіка. - К., 1976.
Современный словарь по логике. - Минск, 1999.
Такеути Г. Теория доказательств. - М., 1978.
Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2003.
Философский энциклопедический словарь.-М., 1993.
Хоменко 1.В. Логіка. Практикум. - К., 2002.
Хоменко I.В., АлексюкІ.А. Основи логіки. -К., 1996.
Методичні вказівки
Висвітлюючи дану тему, слід у першому питанні семінарського заняття розкрити поняття про аргументацію, визначити її структурні елементи. Оскільки у структурі аргументації розрізняють тезу, аргументи та форму (схему), то необхідно дати їм визначення та загальну характеристику.
Розкриваючи суть другого питання, насамперед, необхідно дати визначення доведенню, зазначивши, що логічну основу кожного доведення (його схему) становить закон логіки. Слід також наголосити на тому, що логічну структуру доведення складають такі елементи: теза, аргументи, демонстрація.
Висвітлюючи третє питання семінарського заняття необхідно, насамперед, дати визначення спростуванню, зазначивши, що на практиці доводиться не лише аргументовувати, доводити, переконуватись і переконувати інших в істинності якогось твердження, а й піддавати певні твердження критиці. Слід дати визначення критиці, наголосивши на тому, що частковим випадком критики є спростування.
Особливу увагу у четвертому питанні зосередити на структурних елементах спростування, дати їм загальну характеристику. Операція доведення підпорядковується певним правилам, порушення яких спричиняє відповідні помилки як щодо тези, так і щодо аргументів чи демонстрації.
Обов’язково у п'ятому питанні слід зазначити, що помилки, які допускаються у процесі міркування, пов'язані з порушенням певних законів, правил логіки. Причиною цього можуть бути недостатні знання предмета, низька логічна культура, або навмисне, свідоме порушення логічних законів, правил. У зв'язку з цим, помилки, що допускаються у міркуванні, поділяються на софізми й паралогізми.
Перед тим як перейти до аналізу поняття "софізм" слід зауважити, що похідними від цього поняття є поняття "софіст" і "софістика".
Необхідно дати аналіз цим визначенням помилок. Розуміння проблем доведення і спростування було б неповним без з'ясування понять „парадоксу" та „антиномії".
Необхідно розглянути дефініції цих понять і дати їм загальну характеристику.