Тестові завдання

1. Наука про закони та вміння правильно оперувати мисленням називається: а) гносеологія, б) логіка, в) епістемологія, г) аксіологія, д) феноменологія.

2. Логіка - це наука, що вивчає: а) мислення; б) міркування; в) правильне мислення; г) правильне міркування.

3. “З двох суперечних суджень одне неодмінно є істинним, друге – хибним, а третього і бути не може” – це: а) закон тотожності, б) закон протиріччя, в) закон виключення третього, г) закон контрапозиції.

4. Перевірте та виберіть правильні ряди узагальнення та обмеження понять: а) місяць - рік; б) доба – година; в) Аристотель — давньогрецький філософ — філософ; г) ліки - мікстура - ліки в таблетках; д) тварина - ссавець - птах - лелека; е) релігія — християнство; є) злочин - крадіжка; ж) договір -угода; з) наклеп - брехня - викривлення істини; й) телефон — міжміський телефон - засіб зв’язку; і} підручник логіки — підручник — книга; к) сантиметр - дециметр -метр - кілометр-міра довжини; л) літературний твір - казка Шарля Перро „Попелюшка".

5. “Достовірною можна вважати лише ту думку, істинність якої достатньо обґрунтована” - це: а) закон тотожності, б) закон протиріччя, в) закон виключення третього, г) закон контрапозиції.

6. “Висловлювання та його заперечення не можуть бути істинними разом” – це: а) закон тотожності, б) закон протиріччя, в) закон виключення третього, г) закон контрапозиції.

Тема 25. Історична логіка як система логічних знань

1 Аристотель як засновник формальної логіки та автор „Аналітики".

2. Візантійські та західноєвропейські послідовники Аристотеля. Видатні мислителі епохи Відродження та Нового часу.

3. Поява математичної (символічної логіки). Лейбніц - засновник математичної логіки.

Основні категорії:

Історія логіки, логіка як наука, аналітична логіка, математична логіка,

Література

1. Асмус В.Ф. Логика. - М., 2001

2. Бартон В.Н. Логика.-Минск, 2001.

3. Брюшинкин В.Н. Логика.-М., 2001.

4. Горский Д.П., Ивин А.А. и др. Кратний словарь по логике. - М., 1991.

5. Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків, 1995.

6. ИвинА.А. Логика норм. - М., 1973.

7. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. - М., 1998.

8. Івін О.А. Логіка. - К., 1996.

9. Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки. - К., 1997.

10. Маковельский А.О. История логики. - М., 1967.

11. Марценюк С.П. Короткий нарис з історії логіки: Навч. Посіб.Для студ. Вузів-К., 1995.

12. Марценюк С.П. Логіка. - К., 1993.

13. Попов П.С. История логики Нового времени. - М., 1960.

14. Попов П.С., Стяжкин Н.И. Развитие логических идей в эпоху Возрождения. - М., 1983.

15. Современный словарь пологике. - Минск, 1999.

16. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 2003.

17. Философский энциклопедический словарь. -М., 1993.

18. Хоменко І.В. Логіка. Практикум. - К., 2002.

19. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., 1996.

Методичні вказівки

Оскільки Аристотель був основоположником формальної логіки, необхідно зробити акценти на його заслугах, адже саме він прагнув створити таку науку про мислення, яка ґрунтувалася б на чітко визначених об'єктивних засадах і не давала можливості свавільно будувати міркування, як це робили софісти. Слід також зауважити, що саме в Аристотеля логіка вперше стала окремою філософською дисципліною,

Своє головне поєднання за логікою Аристотель назвав „Аналітика перша і друга". Необхідно дати загальну характеристику цієї праці. Завданням логіки Аристотель розумів як дослідження і вказування методів, за допомогою яких відоме дане може бути зведене з елементами, які можуть стати джерелом його пояснень. Зауважити, що Аристотель виступає проти софістики, захищає принципи наукового знання. Слід також зазначити, що в „Аналітиці" поданий глибокий аналіз силогізму як особливої форми умовиводу, розглянуті фігури і правила силогізму, розкрита суть і загальні принципи доказів, прийоми визначення і поділу понять тощо.

Пізніше послідовники його логічного вчення об'єднали твори з логіки під загальною назвою „Органон".

Зазначити також, що Аристотель сформулював три закони формальної логіки - закон тотожності, закон суперечності і закон виключеного третього. Необхідно навести приклади і дати загальну коротку характеристику основним законам логіки.

Розкриваючи суть наступного питання, слід особливу увагу звернути на те, що у галузі логіки багато відкриттів зробили учні Аристотеля: логіки Середньовіччя, логіки Нового часу, а також представники класичної філософії.

Дати загальну характеристику науковому внеску візантійських та західноєвропейських послідовників Аристотеля у розвитку логічних знань, а також ролі видатних мислителів епохи Відродження та Нового часу, зокрема: П'єра Раме, Еразма Роттердамського, Рудольфа Гоклена, Томаззо Кампанелли, Готфріда Лейбніца, Джорджа Буля, Френсіса Бекона, Томаса Гоббса та ін.

Розкриваючи суть третього питання семінару, слід акцентувати увагу на тому, що вперше актуальність сучасній логіці принесло застосування її засобів до розв'язання кризових ситуацій в математиці, що в свою чергу дало підставу відомому математику П.С.Порецькому заявити, що сучасна логіка за предметом є логікою, а за методом -математикою.

Слід наголосити й на тому, що у межах спеціального аналізу треба розрізняти поняття "сучасна логіка" і "математична логіка", і що математична логіка — це один із прикладних аспектів сучасної логіки, який досліджує основи математики.

Слід зробити акценти на тому, що Лейбніц першим почав будувати логічні числення, формалізував розширену силогістику і давав їй арифметичну інтерпретацію, розробив логіку відношень, досліджував аналогію між логікою і алгеброю, намагався аксіоматизувати логіку.