Тестові завдання

1. Сукупність вимог, приписів, норм і принципів щодо поведінки людини у ставленні її до суспільства, соціальних інститутів, суб’єктів та до самої себе з позицій добра і зла – це: а) закон, б) мораль, в) свідомість, г) релігія, д) традиція.

2. Хто з відомих мислителів вважає, що совість постає як усвідомлення людиною своєї корінної буттєвої визначеності, як звернений до неї поклик самого буття: “Стань такою (таким), якою (яким) ти є”: а) Аристотель; б) І. Кант; в) Б. Констан; г) М.Хайдегер; д) А.Швейцер.

3. Позитивний зміст буття взагалі, пов’язаний з розвитком його різнобічних потенцій, звільненням його продуктивних засад, реалізацією його призначення – це: а) благо, б) добро, в) щастя, г) краса, д) свобода.

4. Специфічні соціальні визначення об’єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства – це: а) цінності, б) ідеали, в) традиції, г) норми.

5. Яка із нижченаведених ознак стосується сорому, як одному з найскладніших, найтонших феноменів людської самосвідомості: а) виражає загальне становище людини у світі, зв’язок її долі з долями інших людей; б) втілює певний моральний стан особистості, певну внутрішньо заломлену й засвоєну ситуацію зустрічі з іншим, чужим Я; в) дає людині змогу тверезо оцінювати реальні умови виконання загальних норм моралі; г) є глибокою і внутрішньо осмисленою формою моральної самосвідомості.

6. Елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відбиває усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов’язковий характер – це: а) моральна норма, б)моральна цінність, в) моральні відносини, г) закон.

Тема 22. Прикладна етика

1. Особливості національної етики.

2. Сімейна етика. Проблема відносин між поколіннями.

3. Релігійна етика. Специфіка функціонування християнської моралі.

4. Екологічна етика.

5. Біологічна та біомедична етика в добу глобальних технологій.

Основні категорії:

Національна етика, етноетика, особливості національного характеру, моральні традиції, батьківська етика, гендерна етика, конфесійна етика, гріх, каяття, покута, норми християнської моралі, приписи, екоетика, біоетика, біомедична етика, евтаназія, трансплантація органів, клонування.

Література

1. Агацци Э. Моральное измерение науки и техники. -М., 1998.

2. Апель К.-О. Етноетика та універсалістська макроетика: протиріччя чи доповняльність / Єрмоленко A.M. Комунікативна практична філософія. К, 1999.-С.355-371.

3. Барбур И Этика в век технологии.-М., 2001.

4. Бганба-Церера В.Р. Становление экологической этики: проблемы иперспективы. М., 1992.

5. Біоетика в Україні: стан і перспективи розвитку ( круглиу стіл) / Філософська думка. - 1999. -№3. - С. 117-135.

6. Василенко Л И. Экологическая этика: от натурализма к философскому персонализму / Вопросы философии. - 1995. -№3. -С. 37-42.

7. Введение в биоэтику: Учебное пособие. М., 1999.

8. Вековшинина С.В. Кулиниченко В.Л. Биоэтика: начала и основания (Философско-методологический анализ).- К., 2002.

9. Етика: Навчальний посібник / В.О. Лозовой, M.I. Панов, О.А. Стасевська; За ред. проф. В.О. Лозового. - К., 2002.- Р.8, Р. 11.

10. Єрмоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная немецкая практическая философия). - К., 1994.

11. Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст: франківський період. К., 1993.

12. Киселев Н.Н. Философия экологии и мировоззренческие сдвиги современности / Философская и социологическая мысль. - К., 1996.- № 2, С. 30-48.

13. Корнелюк Д. Уроки християнської моралі: Навчальний посібник. -Луцьк, 2000.-187с.

14. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. К., 2002.-Л.З.-С.72-92.

15. Поттер В.Р. Биоэтика: мост в будущее /Пер. с англ. - Под ред. Вековшининой С.В. и Кулиниченко В.Л. - К, 2001.

16. Тищенко П.Д. Феномен биоэтики. - Вопросы философии. - 1992. - №3.-С.Ю4.

17. Українська душа. К., 1992.

18. Феномен української культури: методологічні засади осмислення. -К.,1996.

19. Швейцер А. Благоговение перед жизнью. - М.,1992.

20. Этика: Учебное пособие / под ред. Т.В. Мишаткиной, Я.С. Яскевич/. -Мн., 2002.-Р.4, Гл. 13, Гл. 14, Гл. 16.