Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Предмет і задачі епідеміології, питання.doc
Скачиваний:
698
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
406.02 Кб
Скачать

29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції

Заходи щодо дж.інф.: антропонози: ізоляція та госпіталізація хв.., ізоляція а санація заразоносіїв. Зоонози: винищення тв..,які втратиди с/г цінність ізоляція тварин, які зберегли с/г цінність, знешкодження їх продуктів, дератизація.

Заходи відносно осіб, які спілкувалися з хворими6 активне виявлення хворих і носіїв та їх ізоляція (опитування, термометрія, лаб.досл., інст.. і клін.досл.), медичний нагляд, обсервація та карантинізація на строк макс.інкуб.періоду

Заходи відносно шляхві передачі зб.: посилення загально-санітарних заходів у відповідності з соц..і прир. Особливостями біол..властивостей збудника; дезінф. І дезінсекція за під показами (заключна, поточна0

Заходи щодо попередження захв.: експрес профілактика, щеплення за епідпоказами у вогнищі.

30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)

антропонозні інф.захв. – резервуаром є біологічний вид людина розумна (полімієліт, дифтерія), тварина – це біологічний тупик.; зоонозні – резервуар тварина, людина біологічний тупик (лептоспіроз).; антропозоонозні – основний людина, додатковий тварина (); зооантропонозний – основний тварина, додатковий людина (чума, жовта гарячка). Сапронозні – патологічні для людей м/о довго перебувають або навіть нагромаджуються зберігають себе як біологічний вид в об’єктах зовнішнього середовища6 грунт,вода, повітря

31Сучасна класифікація інф. Хв.

Класифікація за Громашевським:

1.Кишкові інфекції: антропонози: черевний тиф, паратиф, холера, дизентерія, вірусний гепатит А, полімієліт, гельмінтози (без другого хазяїна); зоонози: бруцельоз, лептоспіроз, сальмонельоз, ботулізм, орнітоз. Механізм передачі: фекально-оральний

2.Інфекції дихальних шляхів: дифтерія, скарлатина, кашлюк, менінгококова інфекція, кір, натуральна віспа, вітрянка, грип, паротит, туберкульоз легенів; зоонози: немає. Механізм передачі: крапельний

3.Кровяні інфекції: антропоноз: поворотний тиф, висипний тиф, малярія, волинська гарячка; зооноз: чума, туляремія, рикетсіози, ліщові спірохетози, жовта гарячка, кліщовий енцефаліт. Механізм передасі: трансмісивний

4. Інфекції зовнішніх покривів: антропонози: короста, дерматомікози, бешиха, гонорея, сифіліс; зоонози: сказ, газова гангрена, шкірний лейшманіоз, сап, сибірка, правець.

32.Епідеміологічний метод дослідження,структура

Епідеміологічний метод обстеження проводиться за місцем проживання та в організованому колективі,де перебував захворілий і полягає в:

Опитуванні та обстеженні хворого,опитуванні та обстеженні оздорових осіб, що спілкувалися з захворілим в осередку,огляд і обстеження довкілля, зясування епідеміологічного стану. На підставі отриманих даних формується гіпотеза про механізми формування,час і межі епідемічного осередку. Це в свою чергу є підставою для визначення заходів щодо ліквідації осередку.

33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу

34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.

РЕА – це аналіз рівня структури і динаміки інф. захворюваності, що забезпечує вирішення задач епід.діагностики з ціллю обумовлення перспективного планування протиепід.заходів.

Мета: отримання даних про епід.обстановку на певній території за декілька років; отримання даних прро епід.обстановку за рік для планування протиепідроботи на наступний рік.

Завдання: аналіз структури і рівня захворюваності; аналіз динаміки захворюваності.

Для РЕА по території протягом часу серед різних груп населення треба визначити спершу за якою ознакою відбирати групи населення та який час. Проводиться в декілька етапів:

1.Групування і зведення статистичного матеріалу; Статистчні дані, що характеризуються часову динаміку захв. у окремих групах населення звдять в таблиці. Ці згруповані дані використовують для побудови графіків.

2. Оцінка типових кривих: показує в якій групі населення максимальні (мінімальна) захворюваність в даний період часу по данцій території

3. Оцінка групових кривих: в якиц період часу максимальна захворюваність у всіх групах населення на даній території

4. Оцінка індивідуальних кривих: ці криві будуют відповідно з потребами аналізу; вони показують особливості захворюваності в окремих групах населення.

5. Уточнення періодів ризику

6. Оцінка і формулювання гіпотез про фактори ризику.

Методика:

Проводиться опитування хворого і зясовують дату захворювання, щоб визначити можливий термін зараження та зясування можливих джерел і чинників передачі. Проводять опитування осіб, що спілкувалися з хворим. Епід огляд вогнища. При потребі дезінфекція. Епідспостереження за вогнищем. При поступленні хворого у стаціонар проводять обстеження (лабораторне, інструментальне). Всі особи, що м.б. зараженими

беруть під облік. В залежності від збудників та механізму передачі проводять профілактичні та протиепід.заходи. Якщо це стрептококові інф. то проводять лікування (пеніцліном), бо інші інф. проводять лікування інтерфероном або бактеріофагом