- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
1.iзоляцiя джерела эбудника. Протиепiдемічна ефективнiсть iзоляцiї джерела эбудника буває високою тодi, коли вона здiйснюється якомога ранiше. При деяких iнфекцiях поряд з манiфестними можуть бути абортивнi та iнапарантнi форми. У таких випадках навiть за умови госпiталiзацiї всiх хворих можуть залишатися так званi здоровi носiї эбудника, якi пiдтримуватимуть його циркуляцiю.. При зоонозних iнфекцiях шляхи знешкодження джерела эбудника можуть бути рiзними. Дикi тварини, передусiм гризуни, пiдлягають знищенню. Щодо домашнiх тварин, то поряд з убоєм можна проводити єх iзоляцiю i лiкування. допускасться також екологiчне регулювання чисельностi деяких диких тварин.
2.Заходи спрямовані на розрив механізму передачі.Для розриву крапельного механiзму передачi (великокрапельна фаза) можна використовувати марлевi респiратори, що дають змогу захистити деякi професiйнi групи пiдвищеного ризику заражения, зокрема, працiвникiв, зайнятих у сферi обслуговувания, навчальних закладах, а також населения, яке вiдвiдує такi заклади. для руйнування прямого потоку аерозолю вiд джерела до реципiєнта використовують настiльнi вентилятори або встановлюють екрани зi скла. Фекально-оральний механiзм передачi здiйснюсться рiзними шляхами. При цьому велике значения мають стан об’єктiв природного середовища i такi соцiальнi чинники, як водопостачання, каналiзацiя, благоустрiй мiсць проживання та закладiв громадського харчування, забезпечения населения якiсними продуктами харчування, а також санiтарно-гiгiєнiчна культура населенияУ групi кров’яних iнфекцiй (висипний та поворотний тиф, волинська гарячка), эбудники яких поширюються вошами, знищення останнiх є найбiльш ефективним способом розриву механiзму передачi. При зоонозних кровяних iнфекцiях такими способами с недопущения нападания клiщiв, комарiв (використання спеціальної робочої одежi в природних осередках, обладнання вiкон та дверей сiтками тощо). 3.Заходи, спрямованi на створення специфiчноi несприйнятливостi населения. Проводять селективну ,або вибіркову вакцинацію,що спрямована на захист професійних груп населення ,які під час своїх професійних обов’язків можуть заражатися певними збудниками. Термінову профілактику пров.при підозрі що в осередку можуть бути заражені.
23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
Профілактичні заходи здійснюються за 2 принципами: 1) комплексні – одночасна дія на всі три ланки епідпроцесу.; 2) вплив на провідну ланку епідпроцесу.
Провідна ланка – це один з компонентів первинних рушійних сил епідпроцесу, щодо якого на даному етапі існують найраціональніші підходи на його блокування. Заходи спрямовані на зменшення епіднебезпеки хворого як джерела збудника: раннє виявлення хворого, своєчасна діагностика хвороби, ізоляція, лікування, лаб.контроль під час лікування і при виписці, диспансерний нагляд.
Заходи спрямовані на розрив механізму передачі збудника: провітрювання закритих приміщень, марлеві повязки, благоустрій закладів громадського харчування, водопостачання, сан.-гіг. Культури населення. Заходи спрямовані на створення специфічної несприйнятливості населення: активна імунізація вакцинами, пасивна імунізація інтерферономи.