- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
Епідеміологія: переносника захворювання є іксодові кліщі. Людина заражається під час кровоссання кліща, коли в ранку разом зі слиною, а в деяких випадках із фекаліями кліща потрапляють борелії. Найбільшу активністькліщів відзначають у весняно- осінній період.
Протиепідемічні заходи: Виявлення хворого, Інформація про хворого (повідомлення вище стоячих органів), Уточнення діагнозу (взяття матеріалу на дослідження), Лікування (невідкладна допомога), Медичне спостереження за населенням, Санітарна освіта, Санітарний контроль за зовнішнім середовищем. Профілактичні заходи: Знищення кліщів, Використовувати заходи індивідуального захисту,В ендемічних регіонах уведення антибіотиків пролонгованої дії.
94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
Епідеміологія: вис.тиф- перенос збудника від людини до людини відбувається через вошей. Через 5-7 днів інкубаційного періоду у людини розвивається кишкова інфекція. Хв.. Бриля- джерело хвора людина. Інфекція виникає як наслідок рецидиву, а не передачі збудника вошами. Протиепідемічні заходи:Виявлення хворого, Спостереження за хворим, Інформація про хворого (повідомлення вище стоячих органів), Госпіталізація хворого, Заключна дезинфекція. Профілактичні заходи: Знищення щурячих бліх, Своєчасне виявлення осередку інфекції
95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
ТУЛЯРЕМІЯ гостра природно-осередкова інф. з трансмісивним мех. пер., яка хар-ся високою Ттіла, доброякісним перебігом та ураженням лімфатичних вузлів.
Актуальність. убіквітарна інфекція; Етіологія Francisella tularensis. Географічні раси збудника — голарктичну,середньоазіатську; неарктичну які за антигенами тотожні.Г- коки. Чутлива до підвищеної температури,прямих сонячних променів, дезінфекційних розчинів 3 % лізолу, хлораміну,хлорного вапна, формаліну.
Групи ризику:населення, що працюють у лісі, полі, займаються меліорацією.Імунітет напружений, тривалий Патогенез. лімф. пошир. збудника- розмножується і поширюється лімф. шляхом на інші вузли. Залежно від шляху потрапляння збудника є різні клінічні форми інфекції: у разі інокулятивного — бубонна, виразково-бубонна; у разі респіраторного — ангінозно-бубонна, то-ракальна; у разі аліментарного — абдомінальна Джерело гризуни, Переносники іксодові кліщі, комарі. Збудник виділяється із сечею заражених тварин-через воду сприйнятливих тварин.Період інкубації 3—7 діб, до 2—3 тиж.Механізм передачі трансмісивний, інокулятивний, респіраторний, аліментарний
Лабораторна діагностика виділення збудника, серологічні(РНГА, Раз парними сироватками,) та алергічна вн/шк. проба.Ескпрес - РІФ,біопроба (заражують морських свинок, білих мишей кров'ю хворих)Специфічне лікування стрептоміцином та тетрациклінового ряду.Специфічна профілактика. активна імунізація живою вакциною одноразово, нашкірно. Ревакцинацію через 5 років. Щепленню підлягає все населення, старше за 7 років, яке проживає в природному осередку туляремії, декретовані контингенти — мисливці, працівники зерносховищ.
Протиепідемічні заходи виявлення природних осередків, де вивчають чинники та простежують шляхи поширення збудників, визначають структуру епізоотичного процесу, складають довго- та короткотермінові прогнози та планують об'єм заходів щодо дезінсекції та дератизації. санітарно-освітню роботу.Хворий на туляремію піддягає госпіталізації. Для оточення він не є небезпечним.Епідеміологічний нагляд термінове повідомлення в СЕС, контроль за об'ємом, повнотою охоплення населення вакцинацією та ревакцинацією, за напруженістю імунітету у населення, складають плани дератизаційних та дезінсекційних заходів і контролюють їх виконання в районах, вивчають епізоотичну активність у осередках і займаються пошуками нових осередків інфекції, дбають про проведення систематичної і кваліфікованої санітарної пропаганди.