93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологія: переносника захворювання є іксодові кліщі. Людина заражається під час кровоссання кліща, коли в ранку разом зі слиною, а в деяких випадках із фекаліями кліща потрапляють борелії. Найбільшу активністькліщів відзначають у весняно- осінній період.

Протиепідемічні заходи: Виявлення хворого, Інформація про хворого (повідомлення вище стоячих органів), Уточнення діагнозу (взяття матеріалу на дослідження), Лікування (невідкладна допомога), Медичне спостереження за населенням, Санітарна освіта, Санітарний контроль за зовнішнім середовищем. Профілактичні заходи: Знищення кліщів, Використовувати заходи індивідуального захисту,В ендемічних регіонах уведення антибіотиків пролонгованої дії.

94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологія: вис.тиф- перенос збудника від людини до людини відбувається через вошей. Через 5-7 днів інкубаційного періоду у людини розвивається кишкова інфекція. Хв.. Бриля- джерело хвора людина. Інфекція виникає як наслідок рецидиву, а не передачі збудника вошами. Протиепідемічні заходи:Виявлення хворого, Спостереження за хворим, Інформація про хворого (повідомлення вище стоячих органів), Госпіталізація хворого, Заключна дезинфекція. Профілактичні заходи: Знищення щурячих бліх, Своєчасне виявлення осередку інфекції

95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.

ТУЛЯРЕМІЯ гостра природно-осередкова інф. з трансмісивним мех. пер., яка хар-ся високою Ттіла, доброякісним пе­ребігом та ураженням лімфатичних вузлів.

Актуальність. убіквітарна інфекція; Етіологія Francisella tularensis. Географічні ра­си збудника — голарктичну,середньоазіатську; неарктичну які за антигенами тотожні.Г- коки. Чутлива до підвищеної температури,прямих сонячних променів, дезінфекційних розчинів 3 % лізолу, хлораміну,хлорного вап­на, формаліну.

Групи ризику:на­селення, що працюють у лісі, полі, займаються меліорацією.Імунітет напружений, тривалий Патогенез. лімф. пошир. збудника- розмножується і поширюється лімф. шляхом на інші вузли. Залежно від шляху потрапляння збудника є різні клінічні форми інфекції: у разі інокулятивного — бубонна, виразково-бубонна; у разі респіраторного — ангінозно-бубонна, то-ракальна; у разі аліментарного — абдомінальна Джерело гризуни, Переносники іксодові кліщі, комарі. Збудник виділя­ється із сечею заражених тварин-через воду сприйнятливих тварин.Період інкубації 3—7 діб, до 2—3 тиж.Механізм передачі трансмісивний, інокулятивний, респіраторний, аліментарний

Лабораторна діагностика виділення збудника, серологічні(РНГА, Раз парними сироватками,) та алергічна вн/шк. проба.Ескпрес - РІФ,біопроба (заражують морських свинок, білих мишей кров'ю хворих)Специфічне лікування стрептоміцином та тетрациклінового ряду.Специфічна профілактика. активна імунізація живою вакциною одноразово, нашкірно. Ревакцинацію через 5 років. Щепленню підлягає все населення, старше за 7 років, яке проживає в природному осередку туля­ремії, декретовані контингенти — мисливці, працівники зерносховищ.

Протиепідемічні заходи виявлення природних осередків, де вивчають чинники та простежують шляхи поширення збудників, визначають структуру епізоотичного процесу, складають довго- та короткотермінові прогнози та планують об'єм заходів щодо дезінсекції та дератизації. санітарно-освітню роботу.Хворий на туляремію піддягає госпіталізації. Для оточення він не є небезпечним.Епідеміологічний нагляд термінове повідомлення в СЕС, контроль за об'ємом, повнотою охоплення населення вакцинацією та ревак­цинацією, за напруженістю імунітету у населення, складають плани дерати­заційних та дезінсекційних заходів і контролюють їх виконання в районах, вивчають епізоотичну активність у осередках і займа­ються пошуками нових осередків інфекції, дбають про проведен­ня систематичної і кваліфікованої санітарної пропаганди.