Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Кафедра технології ліків і біофармації
Лекція затверджена
на методичному засіданні кафедри
Зав.кафедри проф.Т.Г.Калинюк
Сухі екстракти. Екстракти-концентрати. Олійні екстракти. Поліфракційні екстракти. Характеристика. Інтенсифікація процесу екстрагування лікарської рослинної сировини.
Лекцію підготувала
доц. К.Ф. Ващенко
Львів , 2011
Основні питання лекції
1.Характеристика сухих екстрактів. 5 хв.
2.Стадії технологічного процесу 5 хв.
3. Методи одержання. 5 хв.
4. Висушування сухих екстрактів 3 хв.
5. Номенклатура 7 хв.
6. Екстракти-концентрати. Харктеристика. Стадії технологічнолго процесу.
Застосування, номенклатура 20 хв
7. Олійні екстракти. Характеристика. 10 хв.
8. Методи одержання олійних екстрактів. 10 хв.
9. Номенклатура 7 хв.
10. Поліфракційні екстракти 3 хв.
11. Сучасні аспекти безвідходної технології фітопрепаратів. 10 хв.
12. Заключення. 5 хв.
Тривалість лекції 90 хв.
Література
Державна Фармакопея України.- 1 вид.- Харків: РІРЕГ, 2001.- 556 с.
Державна Фармакопея України. Доповнення 1.- Х.: РІРЕГ, 2004.- 520 с.
Державна Фармакопея України. - 1-е видання. Доповнення 2. - Х.: Державне підприємство „Науково-експеримен-тальний фармакопейний центр”, 2008. - 620 с.
Державна Фармакопея України .- 1-е вид. - Доповнення 3. - Х.: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. – 280 с.
Пономарев В.Д. Єкстрагирование лекарственного сьірья. - М.: Медицина,1976. -203 с.
Промислова технологія ліків. Том 2/ В.І.Чуєшов, М.Ю. Чернов, Л.М. Хохлова та ін.; За ред. В.І.Чуєшова . - Х.:Основа: Вид-цтво Укр ФА, 1999. – C.128
Технология и стандартизация лекарств.Сб.научных трудов.-Х.: ООО”РИРЕГ”,1996.-784с.
Чайка О.І. Інтенсифікація процесу водноспиртової екстракції з лік. рослинної сировини при дискретно-імпульсному вводі енергії// Фарм.журнал.-1999.-л.4.- С.64-67.
Сухі екстракти – це препарати, одержувані видаленням розчинника, що використовується для їх приготування. Сухі екстракти як правило містять не менше як 95 % сухого залишку за масою.
За ДФ ХІ сухі екстракти – це концентровані витяжки з ЛРС, які являють собою сипкі маси з вмістом вологи не більше 5 %.
Сухі екстракти – це найбільш раціональний тип екстрактів і мають ряд переваг:
вони зручні в застосуванні;
мають мінімально можливу масу;
більший термін зберігання.
До недоліків сухих екстрактів можна віднести їх високу гігроскопічність, у зв”язку з чим вони перетворюються у грудкоподібні маси і втрачають сипкість.
Сухі екстракти ділять на дві групи:
з лімітованою верхньою межею діючих речовин;
з нелімітованою верхньою межею діючих речовин;
Ектракти з лімітованою верхньою межею діючих речовин одержують з сировини, яка містить високоактивні у біологічному відношенні речовини. Такі екстракти повинні містити діючі речовини у визначених кількостях. Регулювання складу сухих екстрактів до певного вмісту діючих речовин проводять додаванням наповнювачів або змішуванням у певних співвідношеннях екстрактів, які містять діючі речовини більше або менше норми.
Як наповнювачі використовують молочний цукор, глюкозу і крохмаль. Наповнювачі найчастіше додають до висушеного продукту на стадії розмолу.
Сухі екстракти з нелімітованою верхнею межею діючих речовин одержують без додавання наповнювачів. Такі екстакти одержують з ЛРС, яка містить несильнодіючі речовини.
Стадії технологічного процесу
Виробництво сухих екстрактів може бути організовано за двома схемами.
В першому випадку процес складається з 7 стадій :
Допоміжні роботи.
Одержання витяжки.
Очищення витяжки.
Згущення.
Висушування і подрібнення.
Стандартизація .
Фасування, маркування та упакування.
А деколи сухі естракти одержують без стадії згущення.
Екстрагування при одержанні сухих екстрактів проводять тими ж методами, що і при одержанні густих екстрактів. Найчастіше використовують метод швидкоплинної реперколяції, тому що за допомогою цього методу одержують більш концентровані витяжки, на випаровування яких витрачається менше теплової енергії і процес згущення проходить швидше.
Для очищення від баластних речовин використовують спиртоочищення, кип”ятіння, додавання каоліну.
Згущення проводять за допомогою роторного прямоплинного апарату, циркуляційного вакуум-випарного апарату, пінного випаровувача.
Висушування витяжки проводять за двома схемами:
без згущення рідкої витяжки;
через стадію згущення з наступним висушуванням.
В першому випадку висушування проводять у розпилювальних сушарках, в яких рідка витяжка розпилюється в дуже дрібні краплі у великій камері. Знизу, назустріч краплям, подається з допомогою вентилятора нагріте повітря ( 50-200 0С). При цьому матеріал не перегрівається, тому що все тепло повітря витрачається на зміну агрегатного стану вологи з краплин витяжки і температура матеріалу, який висушують, не перевищуює 50-60 0С.
За першою схемою висушуванн проводять у барабанних (валкових) вакуум-сушарках. Витяжку упарюють (щоб на валках утворився, після висушування, шар сухого екстракту) і подають між валками, які підігріваються зсередини і обертаються назустріч один одному. Знімають з валків і подрібнюють у кульковому млинку.
З рідкого екстракту висушування проводять також в сублімаційних (ліофільних, молекулярних) сушарках. При цьому витяжку заморожують, потім переносять в сублімаційну камеру, де створюють глибокий вакуум. В таких умовах волога з замороженого матеріалу сублімується, тобто випаровується, виключаючи рідку фазу, температура висушування 20-30 0С. Одержаний порошок легко розчиняється і містить всі БАР у незмінному стані.
За другою схемою висушування проводять у вакуум-сушильних шафах. Згущену витяжку наносять у вигляді тонкого шару на металеві листи ( з загнутими краями ) і висушують при тиску 110-160 мм. рт. ст. (вакуум 600-650 мм.рт.ст.). В процесі висушування об”єм екстракту збільшується в декілька разів. Одержують крихку масу у вигляді коржів, які потім подрібнюють у кулькових млинках.
Стандартизація сухих екстрактів
1) опис - органолептичнї показники –
2) ідентифікація;
3) кількісний вміст діючих речовин;
4) сухий залишок;
5) втрата в масі при висушуванні;
6) вміст важких металів
7) об'єм вмісту контейнера;
8) якщо необхідно, визначають залишки органічних розчинників, що використовується для приготування препарату;
9) мікробіологічна чистота