Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра технології ліків і біофармації

Лекція затверджена

на методичному засіданні кафедри

Зав.кафедри проф.Т.Г.Калинюк

Сухі екстракти. Екстракти-концентрати. Олійні екстракти. Поліфракційні екстракти. Характеристика. Інтенсифікація процесу екстрагування лікарської рослинної сировини.

Лекцію підготувала

доц. К.Ф. Ващенко

Львів , 2011

Основні питання лекції

1.Характеристика сухих екстрактів. 5 хв.

2.Стадії технологічного процесу 5 хв.

3. Методи одержання. 5 хв.

4. Висушування сухих екстрактів 3 хв.

5. Номенклатура 7 хв.

6. Екстракти-концентрати. Харктеристика. Стадії технологічнолго процесу.

Застосування, номенклатура 20 хв

7. Олійні екстракти. Характеристика. 10 хв.

8. Методи одержання олійних екстрактів. 10 хв.

9. Номенклатура 7 хв.

10. Поліфракційні екстракти 3 хв.

11. Сучасні аспекти безвідходної технології фітопрепаратів. 10 хв.

12. Заключення. 5 хв.

Тривалість лекції 90 хв.

Література

1. Державна Фармакопея України.- 1 вид.- Харків: РІРЕГ, 2001.- 556 с.

2. Державна Фармакопея України. Доповнення 1.- Х.: РІРЕГ, 2004.- 520 с.

3. Державна Фармакопея України. - 1-е видання. Доповнення 2. - Х.: Державне підприємство „Науково-експеримен-тальний фармакопейний центр”, 2008. - 620 с.

4. Державна Фармакопея України .- 1-е вид. - Доповнення 3. - Х.: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. – 280 с.

5. Пономарев В.Д. Єкстрагирование лекарственного сьірья. - М.: Медицина,1976. -203 с.

6. Промислова технологія ліків. Том 2/ В.І.Чуєшов, М.Ю. Чернов, Л.М. Хохлова та ін.; За ред. В.І.Чуєшова . - Х.:Основа: Вид-цтво Укр ФА, 1999. – C.128

7. Технология и стандартизация лекарств.Сб.научных трудов.-Х.: ООО”РИРЕГ”,1996.-784с.

8. Чайка О.І. Інтенсифікація процесу водноспиртової екстракції з лік. рослинної сировини при дискретно-імпульсному вводі енергії// Фарм.журнал.-1999.-л.4.- С.64-67.

Сухі екстракти – це препарати, одержувані видаленням розчинника, що використовується для їх приготування. Сухі екстракти як правило містять не менше як 95 % сухого залишку за масою.

За ДФ ХІ сухі екстракти – це концентровані витяжки з ЛРС, які являють собою сипкі маси з вмістом вологи не більше 5 %.

Сухі екстракти – це найбільш раціональний тип екстрактів і мають ряд переваг:

1. вони зручні в застосуванні;

2. мають мінімально можливу масу;

3. більший термін зберігання.

До недоліків сухих екстрактів можна віднести їх високу гігроскопічність, у зв”язку з чим вони перетворюються у грудкоподібні маси і втрачають сипкість.

Сухі екстракти ділять на дві групи:

1. з лімітованою верхньою межею діючих речовин;

2. з нелімітованою верхньою межею діючих речовин;

Ектракти з лімітованою верхньою межею діючих речовин одержують з сировини, яка містить високоактивні у біологічному відношенні речовини. Такі екстракти повинні містити діючі речовини у визначених кількостях. Регулювання складу сухих екстрактів до певного вмісту діючих речовин проводять додаванням наповнювачів або змішуванням у певних співвідношеннях екстрактів, які містять діючі речовини більше або менше норми.

Як наповнювачі використовують молочний цукор, глюкозу і крохмаль. Наповнювачі найчастіше додають до висушеного продукту на стадії розмолу.

Сухі екстракти з нелімітованою верхнею межею діючих речовин одержують без додавання наповнювачів. Такі екстакти одержують з ЛРС, яка містить несильнодіючі речовини.

Стадії технологічного процесу

Виробництво сухих екстрактів може бути організовано за двома схемами.

В першому випадку процес складається з 7 стадій :

1. Допоміжні роботи.

2. Одержання витяжки.

3. Очищення витяжки.

4. Згущення.

5. Висушування і подрібнення.

6. Стандартизація .

7. Фасування, маркування та упакування.

А деколи сухі естракти одержують без стадії згущення.

Екстрагування при одержанні сухих екстрактів проводять тими ж методами, що і при одержанні густих екстрактів. Найчастіше використовують метод швидкоплинної реперколяції, тому що за допомогою цього методу одержують більш концентровані витяжки, на випаровування яких витрачається менше теплової енергії і процес згущення проходить швидше.

Для очищення від баластних речовин використовують спиртоочищення, кип”ятіння, додавання каоліну.

Згущення проводять за допомогою роторного прямоплинного апарату, циркуляційного вакуум-випарного апарату, пінного випаровувача.

Висушування витяжки проводять за двома схемами:

1. без згущення рідкої витяжки;

2. через стадію згущення з наступним висушуванням.

В першому випадку висушування проводять у розпилювальних сушарках, в яких рідка витяжка розпилюється в дуже дрібні краплі у великій камері. Знизу, назустріч краплям, подається з допомогою вентилятора нагріте повітря ( 50-200 ⁰С). При цьому матеріал не перегрівається, тому що все тепло повітря витрачається на зміну агрегатного стану вологи з краплин витяжки і температура матеріалу, який висушують, не перевищуює 50-60 ⁰С.

За першою схемою висушуванн проводять у барабанних (валкових) вакуум-сушарках. Витяжку упарюють (щоб на валках утворився, після висушування, шар сухого екстракту) і подають між валками, які підігріваються зсередини і обертаються назустріч один одному. Знімають з валків і подрібнюють у кульковому млинку.

З рідкого екстракту висушування проводять також в сублімаційних (ліофільних, молекулярних) сушарках. При цьому витяжку заморожують, потім переносять в сублімаційну камеру, де створюють глибокий вакуум. В таких умовах волога з замороженого матеріалу сублімується, тобто випаровується, виключаючи рідку фазу, температура висушування 20-30 ⁰С. Одержаний порошок легко розчиняється і містить всі БАР у незмінному стані.

За другою схемою висушування проводять у вакуум-сушильних шафах. Згущену витяжку наносять у вигляді тонкого шару на металеві листи ( з загнутими краями ) і висушують при тиску 110-160 мм. рт. ст. (вакуум 600-650 мм.рт.ст.). В процесі висушування об”єм екстракту збільшується в декілька разів. Одержують крихку масу у вигляді коржів, які потім подрібнюють у кулькових млинках.

Стандартизація сухих екстрактів

1) опис - органолептичнї показники –

2) ідентифікація;

3) кількісний вміст діючих речовин;

4) сухий залишок;

5) втрата в масі при висушуванні;

6) вміст важких металів

7) об'єм вмісту контейнера;

8) якщо необхідно, визначають залишки органічних розчинників, що використовується для приготування препарату;

9) мікробіологічна чистота