Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Предмет і задачі епідеміології, питання.doc
Скачиваний:
698
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
406.02 Кб
Скачать

89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.

Більшість інфекцій цієї групи- зоонози. Лише інфекції, збудник яких поширюється вошами- антропонози. Коло циркуляції: переносник- теплокровний хазяїн- переносник. Збудник перебуває в крові зараженого організму і при ссанні крові кліщами, комарами, блохами та іншими потрапляє в їх організм, розмножується, накопичується у слинних залозах і при наступному кровоссанні зі слиною потрапляє в сприйнятливий організм.

91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.

Кліщовий енцефаліт - гостре захв., яке су­проводжується ураженням ЦНС і розвитком паралічу. Властива природна осередковість зумовлюється наявністю великої кількості сприйнятливих до вірусу тварин та кліщів — перенос­ників збудника.

Актуальність, висока захворюваність, смертність та інвалідність після перенесеного захворювання

Етіологія. Вірус кліщового енцефаліту з родини Togoviridae роду Flavivirus.Термолабільний, за температури 60 °С інактивується протягом 10 хв, легко знезаражується спиртом, ефіром та всіма дезінфекційними розчинами.

Патогенез Збудник потрапляє від кліща у товщу шкіри.- лімф. с-ма - кров, - по організму, -в клітини ЦНС.

Сприйнятливість населення висока.

Імунітет стійкий, тривалий.

Джерело збудника. лриродноосередкова інфекція. Збудник циркулює між тваринами (польові та лісові гризуни, птахи) і кліщами. Основним резервуаром збудника для людей і тварин є зара­жені кліщі. Найчастіше збудник поширюють:I.persulcatus, I.ricinus, I.cjncima.

Період інкубації 7—14 діб.

Механізм передачі. під час укусу зараженого кліща, аліментарно із зараженим молоком

Лабораторна діагностика: виділення вірусу з реакцією нейтралізації,або у РГГА.Серолгічне- РН, пряма і непряма РІФ

Сезонність -весняно-літні місяці.

Специфічна терапія. специфічний імуноглобулін.

Специфічна профілактика убита культуральна вакцина 4 щеплення. Інтервал між першим та другим — 7—10 діб, другим і третім — 20—30 діб, між третім і четвертим — 4-6 міс. Через З роки проводять першу ревакцинацію — одноразову, в наступні роки життя всіх мешканців природних осередків ревакцинують 1 раз на 4 роки. Дітям віком 4—7 років вводять 0,5 мл, старшим — 1 мл вакцини. Концентрованої очищеної культуральна, інактивована вакцина. В Україні планова вакцинопрофілакти ка не проводиться, то­му треба подбати про своєчасну активну імунізацію осіб, які влітку їздять у східні та північні райони Російської Федерації. Слід пам'ятати, що одне щеплення не захищає від захворювання. Надійний захист забезпечують 4 щеплення, а на їх повноцінне проведення потрібно щонайменше 6 міс.

Термінову імунопрофілактику проводять у разі виявлення кліща, що присмоктався. Доза специфічного імуноглобуліну у перші 2 доби після виявлення кліща для дітей віком до 12 років становить 1,5 мл, після 12 років — 3 мл. Якщо кліща було вияв­лено на 3-тю добу й пізніше, дозу імуноглобуліну подвоюють

Протиепідемічні заходи спрямовуються на знищення кліщів. З цією метою використовують препарат ДДТ. Під час первинної обробки розпорошують 30 кг на 1 га, вторинної — до 40 кг на 1 га. За такої обробки територія звільняється від кліщів на період до 5 років. Забороняється на сінокосах, випа­сах, поблизу відкритих водоймищ, особливо тих, які використо­вують для водопою тварин, розведення риби.Для індивідуального захисту від кліщів використовують спеціальний одяг та репеленти. Важливе значення мають регу­лярні само- і взаємоогляди з метою виявлення кліщів, які присмокталися.

Епідеміологічний нагляд. На всі випадки захворювань на кліщовий енцефаліт до СЕС подається термінове повідомлення. досліджують імунну структуру населення, зоофауни. Проводять вірусологічні дослідження кліщів. Планують і проводять активну специфічну імунізацію населення.

Особи, котрі перехворіли, перебувають на диспансерному обліку. їх обстежують не рідше ніж раз на 2 роки.