99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.

Сибірка Гостра інфекційна хвороба, що уражує людину і тва­рин. Хар-ся різким підв.T, ураж.шкіри (специфічний карбункул), регіон. лімф. вузлів, інтоксикацією.Рідко-первинне ураж. легень та кишок. Актуальність найбільш поширена в країнах з розвиненим тваринництвом. Серед людей-як спорадичне захв. Тяжкий її перебіг з можливим летальним кінцем. Спалахи сибірки серед худоби завдають значних економічних збитків. Етіологія. В.antracis — нерухома Г+ паличка з обрубаними кінцями, в організмі утворює капсулу, екзотоксин. типовий зооноз .Може існувати у вегетативній і споровій формах(термостійкі-у автоклаві при 1100С гинуть протягом 40 хв., стійкі до дезінфікуючих розчинів). Вегетативні форми гинуть при температурі 60 °С протягом 15 хв.;чутливі до дії дезінфіку­ючих засобів. У трупах тварин і людей вегетативні форми гинуть протягом 1—3 діб. Літньо-осіння сезонність

Імунітет антимікробний і антитоксичний,напружений, тривалий. Патогенез. Вхідними воротами для інфекції є ушкодж. шкіра,СО дих. шл. та ШКТ. Найчастіше буває шкірна форма з утворенням в місці проникнення карбункула чорного кольору і ураж. регіон. лімф.вузли. Можлива генералізована форма

Джерелом є ВРХ, ДРХ,коні, які протягом усього періоду захворювання виділяють збудника у навкол. серед. з сечею, калом, виділеннями з рота і піхви.Також можна заразитися і від мертвих тварин.Період інкубації — від кількох годин до 6—8 діб, в середньо­му 2-З добиМеханізм передачі. контактний, аліментарний,аерогенний ,трансмісивний шляхи.

Групи ризику:сільське населення (побутову і професійну захворю­ваність).ті що виконують будівельні, агротехнічні, меліо­ративні роботи на колишніх скотомогильни­ках.

Лабораторна діагностика виділення збудника (вміст карбункулів, харкотиння, сеча, кров, кал). експрес-методи (РІФ, проби з бактеріофагом) результати через З—5 год. Шкірна алергічна проба з антраксином. В об'єктах зовнішнього середовища тер­мостабільний антиген збудника виявляють за допомогою реакції преципітації за методом Асколі.

Специфічна профілактика. планова поголівна імунізація сільськогосподарських тварин протисибірковою живою вакциною. Вакцинація серед груп професійного ри­зику за епід.показаннями Термінову проф.серед людей проводять в осередках сибірки ан­тибіотиками та протисибірковим імуноглобуліном у перші 5 діб від моменту появи підозри на захворювання на сибірку тварин та людини.Протиепідемічні заходи. Хворих госпіталізують в Інфекц. стац. В осередку пров. дезінфекцію. Трупи померлих від сибірки розтину не підлягають .Поховання померлих людей здійснюють на звичайно­му цвинтарі. Меліоративні та агротехнічні заходи. На кожен випадок сибірки подається термінове повідомлення до регіональної СЕС.

Епідеміологічний нагляд виявлення та паспортизація неблагополучних щодо сибірки пунктів з характеристикою їх активності та географічних умов, характеру грунтів, особливо ступеня їх ерозії. Постійний контроль за станом тваринницьких господарств, включаючи пасо­виська для худоби, рівнем охоплення тварин щепленням проти сибірки, за підприємствами з переробки і зберігання продуктів тваринництва, за транспортуванням тварин, тваринної сировини та станом трас, якими женуть худобу. Санітарно-освітня робота.