- •1.Предмет і задачі епідеміології
- •4.Рушійні сили епідпроцесу
- •5. Резервуар збудників інфекцій
- •6.Джерело збудників інфекційних хвороб
- •7.Оцінка епідемічної небезпеки хворого у різні періоди і при різних клінічних формах перебігу
- •8.Категорії носіїв збудників інф.Хвороб та оцінка їх епід.Небезпеки.
- •9.Тварини як джерело збудників інфекцій
- •10.Механізм передачі збудників інфекційних хвороб (визначення, види, фази механізму передачі)
- •11.Шляхи передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •12.Чинники передачі збудників при різних інфекційних хворобах
- •13.Живі переносники збудників інф. Хв.
- •14.Осередок інф хвороби, його межі, термін існування.
- •15.Типи осередків.
- •16.Напрямки епідобстеження осередку інф хв. Та заходи щодо його ліквідації.
- •17.Кількісні прояви епід процесу
- •18.Якісні прояви епід. Процесу
- •19.Багаторічна та річна динаміка захворюваності.
- •20.Прояви епід процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.
- •22.Принципи боротьби з інф.Хворобами
- •23.Профілактичні заходи щодо ліквідації інф. Хв.
- •25.Профілактичні заходи щодо джерел збудників інфекції (людей та тварин)
- •27.Протиепідемічні заходи боротьби з інф. Хв.
- •29.Протиепідемічні заходи щодо знезараження хворого та носія збудників інфекції
- •30.Антропонози, антропозоонози, зоонози, зооантропонози, сапронози (визначення, компоненти паразитарних систем при зазначених групах, приклади захворювань)
- •31Сучасна класифікація інф. Хв.
- •33.Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу
- •34.Ретроспективний епідеміологічний аналіз (визначення, завдання, мета), його методика.
- •35.Територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику
- •37.Оперативний епідеміологічний аналіз (визначення, мета, завдання)
- •38.Методи стерилізації, організація її проведення
- •39.Методи контролю якості стерилізації
- •40.Визначення дезінфекції, її види та методи.
- •41. Дезінфекція, її значення в різних групах інфекційних хвороб
- •42. Контроль якості дезінфекції
- •43. Поняття про дератизацію, види, методи.
- •44.Методи та типи дезінсекції.
- •45.Активна імунізація,види вакцин,показання та протипоказання до активної імунізації.
- •48.Перелік медичних протипоказів до щеплень згідно нормативних документів
- •49.Поствакцинальні реакції (визначення, їх перелік, оцінка)
- •50.Поствакцинальні ускладнення (визначення, їх перелік, оцінка)
- •51.Імунопрофілактика туберкульозу
- •52. Імунопрофілактика коклюшу.
- •53. Імунопрофілактика поліомієліту:
- •54. Імунопрофілактика дифтерії
- •55. Імунопрофілактика гепатиту в.
- •56.Імунопрофілактика кору
- •57. Імунопрофілактика епідемічного паротиту.
- •58. Імунопрофілактика краснухи.
- •59.Пасивна імунізація, покази до проведення, препарати, особливості їх застосування
- •60. Термінова профілактика інф хвороб.
- •62.Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій
- •64.Епідеміологічні особливості гепатиту а, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •65. Епідеміологічні особливості черевного тифу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •66. Епідеміологічні особливості поліомієліту, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •67. Епідеміологічні особливості холери, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •68. Епідеміологічні особливості лептоспірозу, профілактичні та протиепідемічні заходи
- •70. Епідеміологічні особливості сальмонельозів, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •71. Епідеміологічні особливості геморагічної лихоманки Ласса, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •72.Госпітальні інфекції (визначення, актуальність, класифікація та структура епід процесу)
- •73.Госпітальні інфекції (збудники, нозологічні форми, причини та умови виникнення і поширення)
- •74.Чинники, які визначають формування проявів епідемічного процесу при в/лікарняних інфекціях
- •75.Профілактичні заходи при в/лікарняних інфекціях
- •76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.
- •77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах
- •78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах
- •79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики
- •80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів
- •81. Епідеміологічні особливості дифтерії, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •82. Епідеміологічні особливості менінгококової інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •83. Епідеміологічні особливості кашлюку, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •84. Епідеміологічні особливості кору, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •86. Епідеміологічні особливості грипу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •87. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Марбург, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •88. Епідеміологічні особливості геморагічної гарячки Ебола, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •89. Епідеміологічні особливості групи інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі.
- •91. Епідеміологічні особливості кліщового енцефаліту , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •93. Епідеміологічні особливості Лайм- бореліозу, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •94. Епідеміологічні особливості висипного тифу та хвороби Бриля, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •95. Епідеміологічні особливості туляремії , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •96. Епідеміологічні особливості чуми, профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
- •98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •99. Епідеміологічні особливості сибірки , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •100. Епідеміологічні особливості віл-інфекції , профілактичні та протиепідемічні заходи.
- •101.Санітарна охорона території щодо запобігання заносу інфекційних хвороб з інших країн
- •102. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.
97. Епідеміологічні особливості групи інфекцій з контактним механізмом передачі.
Збудник при контакті або через забруднені побутові предмети потрапляє в травмовану шкіру, на слизові оболонки очей, статевих органів, з них проникає в організм і спричинює інфекцію з різноманітними проявами. Циркуляція збудника відбувається по колу організм людини- забруднені об’єкти навколишнього середовища-організм людини
98. Епідеміологічні особливості вірусного гепатиту в , профілактичні та протиепідемічні заходи.
ВІРУСНИЙ ГЕПАТИТ В інф.захв. вірусної етіології з парентеральним механізмом передачі,що хар-ся синдромами ураження печінки та інтоксикацією, клінічним поліморфізмом, схильністю до ускладнень.Актуальність: значним поширенням, високим рівнем захворюваності,з тяжким перебігом, схильністю до хронізації процесу і ускладненнями.
Етіологія. гепаднавірусів з циркулярною двонитковою ДНК.Вірус гепатиту В (частка Дейна).
Включає три антигени: НВsAg (виявляється в гепатоцитах, і в усіх біологічних рідинах організму),HBeAg,HBcAg.Хар-ся високою резистентністю до фізичних та хімічних чинників.
Стійкий до ліофілізації, багаторазового заморожування та розморожування, дії ефіру. Втрачає інфекційність при прогрівання за температури 85 °С протягом 60 хв, автоклавуванні (120 °С) — 45 хв, замочуванні у свіжому 3 % або 5 % розчині хлораміну — на 60 або ЗО хв відповідно. Вірус гепатиту В руйнується в лужному середовищі, лід дією фенолу, перекису водню, ультрафіолетового опромінювання в поєднанні з бета-пропіолактоном.Патогенез попадання у кров-гематогенне поширення збудника, або через СО,пошкодж. шкіру- в регін. лімф. вузли- в кров-у клітини печінки-паренхіматозної дифузії-патологічні імунні реакції-імунний цитоліз клітин. Імунітет тривалий, довічний. Джерела- антропоноз Хворі на гострий і хронічний, носії(здорове,реконвалесцентне, хронічне).Ззаразні вже в інкубаційний і продромальний періоди. Період інкубації.від ЗО діб до б міс, у сер. — 60-120 діб.
Механізм передачі збудника. парентеральний.що реалізується природним (перинатальний, трансплацентарний статевий, побутовий перкутанний ), і штучним(гемо трансфузії, гемодіаліз) шляхами, Особливості епідемічного процесу. убіквітарна інфекція. ендемічний характер, проявляється поодинокими або (рідше) груповими захворюваннями. Не має вираженої сезонності
Групи «високого ризику інфікування» представники медичних професій, діти, що народжені матерями — носіями вірусу, ін'єкційні наркомани
Лабораторна діагностика. РІА, ІФА (серологічні маркери— антигенів (НВsАg (на 3—5-му тижні), НВеАg, НВсАg) та відповідних антитіл (анти-НВs, анти-НВе, анти-НВс) від 3—4 тиж до року). Спотгібридизація, дотгібридизація та ПЛР. Специфічна профілактика. пасивна –специфічний імуноглобулін з високим титром анти-НDS не пізніше ніж через 2—3 доби після зараження, бажано в перші 6 год. Активна імунізація моновалентні вакцини (високоочищений НВsАg) генноінженерні з викор. рекомбінантних мікробних або дріжджових штамів — продуцентів НВsАg. .Протиепідемічні заходи нейтралізація джерела інфекції(рання діагностика і госпіталізація хворих), перепинення шляхів її передачі (суворому дотриманні правил відбору донорів, повторна індикація НBsАg, використання індивідуальних трансфузійних наборів і комплектів одноразового використання, обмеження показань для переливання крові,застосування індивідуальних засобів захисту шкіри і слизових оболонок від попадання крові ,періодичне (через 6 міс) обстеження медперсоналу) та підвищення несприйнятливості населення..Епідеміологічний нагляд збір даних про епідеміологічну ситуацію. вивчають носійство збудника, визначають рівень колективного імунітету, клінічне спостереження в поєднанні з статистичним обліком, клініко-лабораторними дослідженнями. Обстеження за епідем. показаннями виконують одномоментно при виникнення поодиноких або групових спалахів захв.. Аналіз захворюваності, контроль за ефективністю профілактичних та протиепідеміологічних заходів.