Показники легкості читання

Показники легкості читання характеризують текст, що перевіряється, з огляду на те, наскільки текст легко читається і наскільки читач повинен бути підготовлений до його читання.

Рівень освіти. Цей показник заснований на освітньому індексі Флеша-Кінсайда і демонструє, яким рівнем освіти повинен володіти читач документа, що перевіряється. Підрахунок показника робиться на основі обчислення середнього числа складів у слові і слів у реченні. Значення показника варіюється від 0 до 20. Значення від 0 до 10 означають число класів школи, закінчених читачем. Наступні п’ять значень – від 11 до 15 – відповідають курсам вищого навчального закладу. Вищі п’ять значень відносяться до складних наукових текстів.

Діапазон значень цього показника, що рекомендується: від 8 до 10.

Легкість читання. Цей показник заснований на індексі легкості читання Флеша. Показник підраховується за середнім числом складів у слові і слів у реченні й варіюється від 0 до 100. Чим вище значення показника, тим легше прочитати текст і тим більшій кількості читачів він буде зрозумілий.

Інтервал значень для звичайного тексту, що рекомендується, – від 60 до 70.

Число складних фраз. Цей показник демонструє у відсотках, яка кількість складних фраз міститься в перевіреному тексті. Складними вважаються фрази з відносно великою кількістю розділових знаків, перевантажені сполучниками, займенниками, прикметниками тощо.

Нормальною кількістю складних фраз можна вважати 10-20 відсотків.

Благозвучність. Цей показник указує на читабельність тексту з фонетичної точки зору. Підрахунок показника заснований на обчисленні середньої кількості шиплячих і свистячих приголосних.

Інтервал зміни показника – від 0 до 100. Діапазон значень, що рекомендується, – від 80 до 100. Цей індекс указує на читабельність тексту з фонетичної точки зору.

Тексти для комп’ютерних мереж

Зараз особливо актуальною для PR-менів стає проблема підготовки текстів, які поширюються в комп’ютерних мережах. Фахівці зазначають, що система Інтернет зміцнила репутацію матеріалів ПР як авторитетного джерела ділової інформації для масового та індивідуального адресата.

Однією з найбільш відомих компаній, яка надає значні можливості для взаємодії з громадськістю за допомогою Інтернет, є мережева інформаційна компанія PR Newswire [Пи Ар Ньюзуфйтер] (http:/www.pmnewsire.). “Мережеві сторінки PR Newswire, – зазначає Л.Г.Боброва, – є вмістилищем багатьох створених професіоналами послань та повідомлень, знайомство з якими дозволяє скласти достатньо повну уяву про типи інформаційних текстів, їх вербальних /невербальних характеристик та прагматику (настановче завдання)” [10, 106].

Під інформаційними текстами, що поширюються в мережі, вона розуміє текстові повідомлення – послання від 500 до 1000 слів, у яких надаються відомості про продукт, послугу чи подію без аналітичного чи оцінюючого коментарю. До них дослідниця відносить такі письмові документи, які передаються названим агентством:

1. Прес- та ньюс-релізи – як правило, коротке повідомлення про подію, нові товари або послуги, що передаються ЗМІ для опублікування на розгляд редактора.

2. Новини компанії “за вимогою” (“on-cool”).

3. Новини дня.

4. Цікаві новини.

5. Публічні заяви.

6. Бекграундери (повідомлення поточного характеру, які супроводжують та доповнюють короткий прес-реліз).

7. Факт-листи – короткі документи, що компактно відображають сутність діяльності організації чи події, біографію посадової особи.

8. Пакет інформаційних матеріалів із преси.

9. Профілі компанії – інформація про історію, структуру, штатний розпис, діяльність, продукцію компанії.

Вважають, що всі ці тексти мають багато спільного саме тому, що вони призначені для передачі в комп’ютерних мережах. Це передусім певне графічне оформлення, структурування тексту, застосування невербальних засобів. До останнього відносяться: використання логотипу джерела інформації та символіки компанії, графічне виділення заголовків, цитат, використання фотографій, малюнків. Фахівці вважають, що візуальні компоненти тексту служать засобом оптимізації інформації та впливу на адресата.

“Електронні засоби передачі інформації, – пише Л.Г.Боброва, – обумовили суворі правила оформлення мережевої сторінки та структурної побудови повідомлень. Змістовна сторона мережевих текстів увібрала в себе риси журналістики, реклами, художньої літератури та комп’ютерної графіки” [10,110].