Причини повільного розвитку комунікацій з громадськістю в системі владних відносин країн колишнього срср

1. Недовіра до служб ПР як до неконкретної сфери, що потребує додаткових фінансових витрат.

2. Багато керівників органів влади вважають, що здійснення зв’язків з громадськістю – це їхня власна прерогатива, що успішно вирішується ними і не потребує застосування професійних і компетентних фахівців.

3. Побоювання привернути увагу громадськості до суперечливих питань і недооцінки необхідності вчитися жити і працювати в новому соціокультурному режимі ринкових відносин, при якому значно розширюються сфери впливу громадської думки на діяльність комерційних та громадських структур [94, 75].

4. Недостатнє розуміння деякими керівниками ролі й ваги роботи із засобами масової інформації [25, 53].

5. Відсутність досвіду та відповідної нормативної бази [25, 74], поширеність стилю роботи державних органів, зорієнтованого на закритість, відсутність гласності [73, 174].

6. Несформованість громадянського суспільства, і, як наслідок, відсутність попиту на розвинену систему комунікацій влади з громадянськістю. Фахівці зазначають, що саме формування громадянського суспільства вимагає наближення державного управління до громадян, налагодження прямих і зворотних зв’язків з громадянами.

7. Особливості нашої політичної культури, пов’язані з традиційним протистоянням мас (громадськості) органам влади [73, 174].

Зазначають, що владні та партійні комунікації здійснюються, як правило, двома основними типами підрозділів. Перші з них займаються щоденними, поточними справами. Другі мають за мету вирішення перспективних питань, вони зорієнтовані на довготривалі цілі. До перших можна віднести прес-служби органів влади та управління, прес-посередницькі відділи політичних партій та громадських організацій. Другі, як правило, називаються інформаційними або інформаційно-аналітичними підрозділами. Тому й розрізняються назви комунікацій, що здійснюються різними підрозділами. Перші прийнято називати тактичними комунікаціями, другі – стратегічними комунікаціями.

У невеликих установах ці служби можуть об’єднуватися. Наприклад, у Рівненській обласній державній адміністрації довгий час існувала фактично одна структура, що виконувала функції зв’язків з громадськістю, – інформаційно-аналітичний відділ, у якому працювало всього кілька чоловік. Начальник ін- формаційно-аналітичного відділу одночасно виконував обов’язки прес-секретаря обласної державної адміністрації. У міськвиконкомі прес-секретар поєднує прес-посередницькі функції з деякими іншими, а інформаційно-аналітичною діяльністю займаються працівники кількох інших відділів, а окремий підрозділ, який займався б стратегічними комунікаціями, відсутній.

Уже зараз ми можемо бачити, що в органах державної влади та управління України формуються як стратегічні, так і тактичні комунікації.

Проаналізуємо структуру та основні завдання служб комунікацій з громадськістю державних установ різних країн.

Система зв’язків з громадськістю уряду сша

Назва служби	Основні функції служби
Служба прес-секретаря	керує зв’язками адміністрації зі ЗМІ зводить новини проводить щоденні брифінги інформує про діяльність та рішення президента
Служба зв’язків	підготовка новин для ЗМІ відповіді на запитання репортерів влаштування брифінгів та інтерв’ю надання інформації
Служба зв’язків із Конгресом	підтримка обміну інформацією між Білим домом та Конгресом в обох напрямах представлення в Конгресі позиції президента та популяризація там його програм встановлення та підтримка добрих стосунків з членами Конгресу, які можуть підтримати адміністрацію під час розгляду законопроектів підготовка інформації для друзів адміністрації в Конгресі визначення та спроба вирішити проблеми у стосунках конгресменів та адміністрації інформування президента про настрої в Конгресі робота з конкретними законопроектами президента
Служба зв’язків з громадськістю	підтримка намірів уряду серед широкого загалу налагодження контактів з групами виборців прагнення донести до них цілі та дії адміністрації
Складено за: [25, 26-28].

Президент Франції Жак Ширак підписав розпорядження про створення нового комунікаційного підрозділу, як вважають із врахуванням перспектив президентських виборів 2002 року. Підрозділ очолить відомий у Франції фахівець з паблік рилейшнз і особистий друг Ширака Жером Моно. Основним обов’язком Моно буде координація роботи над іміджем Ширака. Зараз у президентській адміністрації щоденну роботу із засобами масової інформації координують: молодша дочка президента Клод, офіційний представник зі зв’язків з пресою Катрін Колонна і прес-секретар Агата Самсон.²³