Контрольні питання

1. У чому сутність і причини криз?

2. Чим відрізняється кризова ситуація від кризи?

3. Що допоможе працівникам ПР передбачити кризу або кризову ситуацію? Від чого залежить можливість запобігання кризам?

4. Наведіть приклади різних типологізацій криз, що застосовуються у ПР-діяльності.

5. Які завдання вирішують служби паблік рилейшнз щодо запобігання кризовим ситуаціям?

6. Які основні завдання вирішують служби паблік рилейшнз у кризових умовах?

7. Які основні завдання вирішують служби зв’язків з громадськістю в післякризових умовах?

8. Як вирішується проблема збереження іміджу організації у кризових та післякризових умовах?

9. Яку роль відіграє внутрішня громадськість у подоланні криз та кризових ситуацій?

10. Яка тактика служби ПР під час виникнення кризової ситуації є найефективнішою – а) замовчування неприємної події (прагнення приховати її від громадськості); б) швидке реагування на подію (використання оперативніших ЗМІ); в) тактика затягування (почекаємо, а потім, із урахуванням цієї реакції, проведемо інформаційну кампанію)?

Література

1. Алешина И. Корпоративный имидж //Маркетинг. – 1998.– №1. – С. 50-53.

2. Алешина И. Паблик рилейшнз для менеджеров и маркетеров. – М.: 1997.

3. Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: 1996.

4. Ассонов Г.Ф. Хуторянко О.А.. Шаблий Е.И. Особенности экономической культуры в США, Японии, странах Западной Европы. – К.:1992.

5. Ашервуд А. Азбука общения, или Public relations библиотеки. – М.: 1995.

6. Берлова О. Некоторые аспекты экологических паблик рилейшнз в России. – М.:1998.

7. Блэк Сэм. PR: Международная практика. – М.:1997.

8. Блэк Сэм. Введение в паблик рилейшнз. – Ростов-на-Дону: 1998.

9. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М.: 1989.

10. Боброва Л.Г. О характере и прагматике информационных текстов паблик рилейшнз в Internet //ВМУ, серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 1999. – №1. – С. 103-113.

11. Большая советская энциклопедия. – М.: 1974.– Т.18.

12. Введенская Л.А.: Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. – Ростов-на-Дону:1995.

13. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и public relations. – К.: 1997. – Ч.1.

14. Висвітлення виборів у ЗМІ. – К.: 1998.

15. Вісті з країн-учасниць “Демократичної мережі” //НУО-новини. – Осінь 1998. – С.10, 20-21.

16. Воронин А.А. Техника как коммуникационная стратегия //Вопросы философии. – 1997.– №5. – С.96-105.

17. Вяткин К.С. Лоббизм по-немецки //Полис.– 1993.– №1. – С.179-183.

18. Гаджиев К.С. Политическая наука. — М.: 1998.

19. Гойхман О.Я.: Надеина Т.М. Основы речевой коммуникации. – М.: 1997.

20. Горшков М.К. Общественное мнение: история и современность. – М.: 1988.

21. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Полис.– 1993.– № 4. – С. 134.

22. Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Москаленко А.З. Основи масової інформаційної діяльності. – К.: 1999.

23. Данкел Ж, Парнхэм Э. Ораторское искусство – путь к успеху. – С.-Пб.: 1997.

24. Дейнега О. Простые ошибки серьёзного мероприятия //Рекламное измерение.– 1996.– №12. – С.2-3.

25. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. – К.: 1999.

26. Джарол Б., Мангейм, Ричард К. Рич. Политология. Методы исследования. – М.: 1997.

27. Джей Энтони. Эффективная презентация. – Минск, 1996.

28. Дистанционное управление //Персонал.– 1998.– №1. – С.56-58.

29. Дмитриев А.В. и др. Неформальные политические коммуникации. – М.: 1996.

30. Довідник журналіста.– К.:1998.

31. Дорожкина Т.Н. Речевой имидж политического лидера //Социс.– 1997.– №8. – С.30-35.

32. Доти Дороти. Паблисити и паблик рилейшнз. – М.:1996.

33. Дридзе Т.М. Социальная коммуникация в управлении с обратной связью //Социс.– 1998.– № 10. – С. 44-49.

34. Дюркгейм Э. Социология.– М.: 1995.

35. Засурский Я.Н. и др. Средства массовой информации США, Великобритании, ФРГ, Италии в 1996 году //ВМУ, серия 10. Журналистика.– 1997.– № 4. – С.24-80.

36. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди //Нова політика.–1999.–№1. – С.28-31.

37. Зверинцев А.Б.Коммуникационный менеджмент: Рабочая книга менеджера PR.– С.- Пб.: 1997.

38. Землянова Л.М. Инфраструктура электронной демократии (дискуссионные мнения зарубежных аналитиков) //ВМУ, серия 10. Журналистика.–1997.– №3. – С.80-94.

39. Землянова Л.М. Новая экология телеэлектронной деятельности и теоретические проблемы современной коммуникативистики //ВМУ, серия 10. Журналистика.– 1997.– №1. – С.83-95.

40. Землянова Л.М. Современная американская коммуникативистика. – М.:1995.

41. Зернецька О. Роль “поставлених подій” у міжнародній комунікації //Людина і політика.– 2000.– №2. – С.62-64.

42. Иванов Н.Б. Лоббизм в легислатурах американских штатов //США: экономика, политика, идеология.– 1999.– №2. – С.115-121.

43. Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков. – М.:1994.

44. Ищенко Н. «Паблик рилейшнз» в Украине пока бывает только черным //Киевские ведомости.– 13 мая 1998 года. – С.11.

45. Інформаційне забезпечення візитів делегацій України за кордон. До директивної добірки документів (згідно з розпорядженням Міністра №1, №735 від 9.01.96 р.).

46. Калюжний А.: Шортел С.(ред.) Менеджмент в охороні здоров’я: Структура та поведінка організацій охорони здоров’я.– К.:1998.

47. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на людей, выступая публично. – М.:1990.

48. Карпухин О.И. «Паблик рилейшнз» как информационный менеджмент //Социально-политический журнал.– 1998.– № 4. – С.139-150.

49. Кевін Суїні. Порадник прес-секретаря. – К.: 1995.

50. Кирпичев И.В. Особенности проведения рекламно-информационных мероприятий фирмы “Мерседес-Бенц” //ВМУ, серия 10. Журналистика.– 1997.– №. – С.71-81.

51. Клеймихина Т. Дядя Степа – полисмен //Рекламное измерение. – 1997.– №4. – С. 10-11.

52. Козлова Н.Н. Средства коммуникации и общественные отношения: грани взаимодействия //Философские науки.– 1990.– №9. – С.23-29.

53. Коллинз Д.Д. Основные ценности, или дальновидность вашей компании //Персонал.–1998.– № 1. – С. 92-100.

54. Конецкая В.П. Социология коммуникаций. – М.: 1997.

55. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблік рилейшнз //Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 2000.– №1. – С.61-76.

56. Королько В. Політична реклама: уроки виборів, проблеми // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 1998.–№6.–С.55-56.

57. Королько В.Г. Основи паблік рилейшнз. Посібник.– К.:1997.

58. Косопкин А.С.:Нефедова Т.Н. Президент, Конгресс, законодательство //Государство и право.– 1998.– №1. – С.86-91.

59. Коханов Е.Ф. Генезис структур и моделей паблик рилейшнз //Менеджмент в России и за рубежом.–1999.– №6. – С.30-40.

60. Критсотакис Я.Г. Торговые ярмарки и выставки. Техника участия и коммуникация. – М.: 1997.

61. Курс для высшего управленческого персонала. – М.: 1971.

62. Кюн Х. Искусство политической речи //Аргументы и факты. – 1987.– №38. – С. 7.

63. Лапаева В.В. Общественное мнение и законодательство //Социс.– 1997.– №9. – С. 16-28.

64. Лебедева Т. Паблик рилейшнз. Корпоративная и политическая режисссура. – М.: 1999.

65. Лебедева Т.Ю. Искусство обольщения. Паблик рилейшнз по-французски. Концепции. Практика.– М.:1996.

66. Лендьєл М. Між Америкою та Україною. Українська громада в США як група політичного тиску //Нова політика.– 1998.– № 4. – С. 2-7.

67. Ломов М.Н. Политология.– М.:1992.– Вип.3.

68. Льюис Р.Д. Деловые культуры в международном бизнесе. От столкновения к взаимопониманию. – М.: 1999.

69. Маркетинг. – М.:1996.

70. Механизм регулирования лоббистской деятельности в современной России //Государство и право.– 1998.– №1. – С. 100-111.

71. Михайлова М. Украинские PRоблемы //Советник.– 2000.– №2. – С.48-51.

72. Мозиас П.М. Портрет корпорации: “Хьюлетт-Паккард” //США: экономика, политика, идеология.– 1991.– №1. – С. 100-108.

73. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.

74. Моніторинг провідних центральних і електронних друкованих засобів масової інформації щодо висвітлення передвиборчої кампанії кандидатів у Президенти України //Нова політика. – 1999. – №5.

75. Невзлин Л.Б. “Паблик рилейшнз“– кому это нужно? Основы учебного курса. – М.: 1992.

76. Ниренберг Д. Как читать человека, словно книгу. – Баку, 1992.

77. Паблик рилейшнз. Связи с общественностью в сфере бизнеса. – М.: 1999.

78. Пименов Ю.С. Использование Интернет в системе маркетинга //Маркетинг в России и за рубежом.– 1999.– №1. – С. 39.

79. Погребняк А. Новая профессия – финансовые паблик рилейшнз //Персонал. –1998. – №5. – С.90-92.

80. Погребняк А. Паблик рилейшнз в банках //Персонал.–1999.– №2. – С.82-86.

81. Политология. Краткий тематический словарь. – М.: 1992.– Вып. 1.

82. Почепцов Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента. – К.: 1997.

83. Почепцов Г. Имидж: от фараонов до президентов.– К.: 1997.

84. Почепцов Г. Путеводитель по паблик рилейшнз. – К.:1996.

85. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: 1996.

86. Почепцов Г.Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований. – Р.: 1999.

87. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны. Психологические операции в современном мире. – Ровно, 1999.

88. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: К.: 1999.

89. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: 1998.

90. Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе. – К.:1997.

91. Рекламні та інші комерційні аспекти бізнесу преси. – К.: 1998.

92. Рюде Дж. Народные низы в истории. – М.: 1984.

93. Сидорук C. PR: формула доброї репутації //Галицькі контракти. –1999.– №6. – С.32-36.

94. Синяева И.М. Паблик рилейшнз в коммерческой деятельности. – М.: 1998.

95. Система научно-информационного обеспечения деятельности Конгресса США. – М.: 1990.

96. Слісаренко І. Стратегія паблик рилейшнз //Політика і час.– 1997.–№8. – С. 57-59.

97. Сопер П.Л. Основы искусства речи. – Ростов- на-Дону,1996.

98. Социальная психология личности. – Л, 1974.

99. Социальные исследования в атомной энергетике. – М.: 1991.

100. Социологический справочник. – К.:1990.

101. Социология. Хрестоматия.– М.: 1993.

102. Станкин М.И. Алгоритмы стимуляции поощрением //Трудовое право.– 1997.– №3. – С.61-70.

103. Технология политической власти: Зарубежный опыт. – К., 1994.

104. Украинская специфика и перспективы развития PR-технологий в Интернет //Тижневий інформаційно-аналітичний огляд.– 2000 – № 1-2. – С. 24-28.

105. Україна: інформація і свобода слова – К.: 1997.

106. Философская энциклопедия.– М.: 1965.– Т. 2.

107. Фишер Р.: Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения. – М.:1990.

108. Хаттерсли М.: Джонс Б.: Дойл Л. Внутрифирменные коммуникации: американский опыт 80-х годов //Вопросы экономики.– 1990.– № 12. – С.109-116.

109. Хосе Даниэль Баркеро Кабреро. Связи с общественностью в мире финансов. Ключ к успеху. – М.:1996.

110. Хромов Л.Н. Рекламная деятельность: искусство, теория, практика. – Петрозаводск, 1994.

111. Честара Дж. Деловой этикет: Паблик рилейшнз для всех и каждого.– М.:1999.

112. Чому лобіювати краще з коаліцією? //НУО-новини.– Осінь 1998. – С.2-5.

113. Шварценберг Р.-Ж. Политическая социология. – М.:1992.– Ч. 1-3.

114. Яковлев И. Паблик рилейшнз в организациях. – Санкт-Петербург, 1995.

115. Якоккока Л. Карьера менеджера. – М.: 1990.

116. Янов А. Ноу-хау китайского лобби. Почему Россия не хочет учиться у восточного соседа? //Столичные новости.– 1998.– № 2. – С. 6-7.

Зміст

Розділ І.

Теоретико-методологічні аспекти зв’язків з громадськістю 5