Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції та семінари з політичної економії.docx
Скачиваний:
45
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
467.19 Кб
Скачать
        1. Формування світового господарства – процес тривалий і безперервний. Виділяють чотири етапи становлення світового господарства:

        2. Перший етап – створення передумов для формування світового господарства у вигляді світового ринку. Тобто, світове господарство розпочало своє існування з міжнародної (зовнішньої) торгівлі. Остання у свою чергу розвивалась через формування місцевого, регіонального, регіонально-світового та світового (в масштабі планети) ринку. Процес завершення формування світового ринку продовжувався до кінця XIX століття.

        3. Другий етап – формування єдиного господарства не лише у сфері обігу, а й у сфері виробництва, коли на основі спеціалізації здійснюються процеси кооперування, інтегрування господарських відносин в основній сфері виробництва. Цьому процесу найбільше сприяло створення транснаціональних та міжнаціональних корпорацій (ТНК та МНК).

        4. Третій етап – науково-технічне співробітництво, коли зближення національних економік, їх з'єднання здійснюється на основі об'єднання зусиль у розвитку науки та впровадження її досягнень у виробництво.

        5. Четвертий етап пов'язаний з переплетінням господарських зв'язків на основі сучасних інформаційних технологій (Інтернет).

        6. Тобто поглибленню процесів зближення національних економік сприяє розробка, передача та використання інформації.

        7. Є й інший підхід до етапів розвитку світового господарства, пов'язаний з існуванням двох світових економічних систем:

        8. Перший етап – формування світового капіталістичного господарства (середина ХІХ – початок ХХ століття);

        9. Другий етап – співіснування двох систем світового господарства – капіталістичної та соціалістичної (20-ті роки ХХ століття – 90-ті роки ХХ століття);

        10. Третій етап – реставрація єдиної капіталістичної системи світового господарства (після 90 років ХХ століття).

        11. В даний час виділяють двоїсту структуру світового господарства: з одного боку – це система взаємопов’язаних національних економік, а, з іншого – система транснаціональних корпорацій (ТНК), тобто окремих великих фірм, що беруть участь у міжнародному поділі праці. Це – багатонаціональні корпорації, які зосередили у своїх руках значний обсяг виробництва і збуту продукції на світовому ринку.

        12. Окрім того, виділяють і третій елемент світового господарства – міжнародні економічні організації (світові, регіональні, галузеві), до яких відносять міжнародні банки, виробничо-торгові об'єднання та інтеграційні угруповання.

        13. Серед складових структури світового господарства виділяють такі: світовий ринок товарів і послуг; світовий ринок капіталів; світовий ринок робочої сили; міжнародна валютна система; міжнародна кредитно-фінансова система.

        14. Окрім того, світове господарство інтенсивно розвивається у сферах інформації, науково-дослідних і конструкторських робіт, культури. До суб'єктів світового господарства відносять: держави з їх національними економіками; транснаціональні корпорації (ТНК); міжнародні організації й інститути; інтеграційні об'єднання з їх структурами.

        15. 2. Міжнародний поділ праці. Інтернаціоналізація господарського життя

        16. Організаційно-економічною основою світового господарства є міжнародний поділ праці. Як відомо, під поділом праці розуміють диференціацію праці й людей на різноманітні, самостійні, відокремлені один від одного роди і види діяльності. Саме завдяки поділу праці виробляються споживні вартості. Розподіл праці завжди підвищував її продуктивність, а отже, обумовлював економічний і соціальний прогрес.

        17. Розподіл праці в сучасних умовах – досить складна й розгалужена суспільна структура. По-перше, розрізняють розподіл праці в залежності від роду виробничої, тобто суспільно корисної діяльності. Це – галузева диференціація праці: промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво, галузі невиробничої діяльності тощо. По-друге, поряд із галузевою, спостерігається й просторова диференціація праці. Відокремлені види виробничої діяльності з часом закріплюються за певними територіями. Виникає територіальний розподіл праці. Розрізняють два основних види територіального розподілу праці: розподіл праці всередині окремих країн і міжнародний розподіл праці, тобто розподіл праці між країнами.

        18. Міжнародний поділ праці виступає як процес стабільної концентрації в окремих країнах виробництва матеріальних благ та послуг зверх власних потреб, тобто для зовнішнього обміну, і розвиток потреб внутрішніх виробничих можливостей на основі придбання продукції з-за кордону.

        19. Як правило, міжнародний поділ праці ґрунтується на наявності в країнах корисних копалин, родючості землі, флори й фауни, лісних, водних і, звичайно, кліматичних умов, а також історичних традиціях національної економіки тощо.

        20. Таким чином, основними факторами міжнародного поділу праці є:

        21. природні ресурси ;

        22. географічне положення країни ;

        23. ґрунтово-кліматичні умови ;

        24. розмір території (площа сільгоспугідь);

        25. історичні традиції;

        26. нагромаджений століттями досвід у виготовлені певних продуктів.

        27. Одночасно з природними відмінностями і прогресом техніки розвиток міжнародного поділу праці, його характер визначаються також соціальним ладом, економічною системою, соціальними й політичними факторами, зовнішньою політикою держави.

        28. Розподіл праці, в тому числі міжнародний, характеризує, насамперед, стан продуктивних сил. Одночасно не існує суспільного поділу праці без породженого ним обміну результатами господарської діяльності, досвідом, майстерністю, науково-технічними досягненнями тощо. На основі міжнародного поділу праці виникають міжнародна кооперація праці, міжнародне економічне співробітництво, тобто міжнародні економічні відносини.

        29. Економічний тренінг

        30. Завдання № 1.

        31. Інтелектуальна гра "Як це називається?".

        32. Командам необхідно визначити, про які економічні процеси і явища йде мова.

        33. 1. Сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих національних ринків, що беруть участь в міжнародному розподілі праці, в міжнародній торгівлі і інших формах економічних стосунків.

        34. 2. Зосередження виробництва певних продуктів в економіці окремих країн з метою подальшого вигідного продажу на світовому ринку і задоволення тим самим потреб інших країн, що створюють попит на цей продукт.

        35. 3. Американська компанія "Дженерал моторс" в 1990 році продала товарів і послуг на 126 млрд. доларів. Ця велетенська сума перевищує державні бюджети не лише більшості країн, що розвиваються, але і ряду європейських держав. Якщо в промисловій сфері продовжують домінувати американські корпорації, то у світовій банківській справі на перші позиції вийшли японські банки. У 1989 році серед 10 найбільших комерційних банків світу вісім ведучих місць зайняли саме банки Японії.

        36. 4. У річному звіті "Інтернешл телефоун енд телеграф" написано, що вона постійно діє у будь-яку годину дня і ночі в 67 націях, на 6-ти континентах, сфера її діяльності поширюється на територію від Арктики до Антарктики і у буквальному розумінні слова від дна океану до поверхні місяця.

        37. (Підказка: згадайте, що таке ТНК і ТНМ).

  1. Нині в розвинених країнах ринкової економіки держава здійснює стратегічне планування. Наприклад, X п'ятирічний план Франції на 1988 – 1992 р. включає розділи, що містять стратегічні цілі:

        1. ♦ зміцнення національної валюти;

        2. ♦ забезпечення зайнятості, розвиток освіти;

        3. ♦ розвиток фундаментальних наук;

        4. ♦ соціальний захист населення;

        5. ♦ облаштування території країни;

        6. ♦ підготовка фахівців і т. д.

        7. Сучасний стратегічний план в розвиненій країні – це стратегія економічного зростання і прогресу. Плану – своє, ринку – своє.

        8. У п'ятирічних планах Південної Кореї в основі закладений принцип поєднання планових початків з вільною ринковою економікою.

        9. Завдання № 2.

        10. Інтелектуальна гра №1 на тему "Світова економіка".

        11. 1. Назвіть 10 ознак країн, що розвиваються.

        12. 2. Галузева структура промисловості США і Японії:

        13. якщо промисловість узяти за 100%, то

                1. Добувна

                1. Оброблювальна

                1. США

                1. 18%

                1. 82%

                1. Япония

                1. 8%

                1. 92%

        14. Якщо оброблювальну узяти за 100%, то США:

        15. ♦ харчова

        16. ♦ хімічна

        17. ♦ радіоелектронна

        18. ♦ загальне машинобудування

        19. Розставте чотири призові місця відповідно до галузей: I, II, III, IV.

        20. 3. Про що йде мова?

        21. Населення цих країн складає в цілому близько 650 млн. чоловік, понад 12% від світового. На долю цих країн доводиться більше 50% світового валового національного продукту (ВНП) і промислового виробництва, понад 25% сільськогосподарської продукції. Відповідно, на 1 жителя цих країн доводяться в 4 – 4,5 разу більше продукції, ніж в середньому по світу.

        22. (Цифри приведені на початок 90-х років нинішнього століття).

        23. 4. Що означає слово "Бенілюкс"? Коли воно з'явилося і чому?

        24. 5. Висловіть свою думку. Аргументуйте свою позицію.

        25. Світ ще не знав прикладів переходу до ринкової економіки без опори на приватну власність і приватне підприємництво і, мабуть, не дізнається.

        26. Завдання № 3.

        27. Інтелектуальна гра №2 на тему "Світова економіка".

        28. 1. Доведіть, що розвитку міжнародної торгівлі альтернативи немає.

        29. 2. Назвіть нові прогресивні форми організації праці або нові форми добування грошей, а кажучи словами Маркса, нові форми експлуатації праці. Висловіть своє відношення до проблеми експлуатації людини людиною.

        30. 3. Продовжте список розвинених країн світу з назвою континентів.

  1. Західна Європа (майже усі країни)

  2. Азія (_____________).