1.3. Вплив автомобілів на дорогу та умови руху

Слід відмітити, що основні проблеми, пов’язані із збільшенням кількості автомобілів, зосереджені у містах. Існуюча інфраструктура великих міст не здатна задовольнити потреби зростаючої чисельності міського населення. Уже на сьогодні виникла ціла низка транспортних, екологічних та соціальних проблем.

Збільшення кількості легкових автомобілів такими швидкими темпами без розширення мережі міських автодоріг, будівництва кільцевих доріг та розв’язок, облаштування стоянок та паркінгів через декілька років здатне повністю паралізувати дорожній рух в межах великих міст та призвести до екологічної катастрофи.

Уже сьогодні на деяких ділянках київських доріг середня швидкість проїзду автотранспорту становить 10 км/год. Багаточасове перебування “в пробках” стало звичайним повсякденним явищем. Причому саме “в пробках” автомобілі викидають в повітря найбільшу кількість шкідливих речовин, перелік яких доходить до 200 найменувань, підвищуючи канцерогенні ризики в цілому.

Іншими наслідками негативного впливу рівня автомобілізації на здоров’я та якість життя населення в межах великих міст є:

- забруднення ґрунту сміттям, пилом, хімічними реагентами, хлоридами, важкими металами, нафтопродуктами;

- забруднення водного середовища через нафтопродукти, хімічні реагенти, хлориди, важкі метали, які з доріг попадають у поверхневі стоки;

- ерозія ґрунтів, заболочування або осушення земель біля доріг;

- перевищення гранично дозволеного рівня шуму;

- вібрації;

- порушення мікроклімату;

- руйнування пам’яток історії, культури, природних заповідників;

- порушення умов існування рослинного та тваринного світу, знищення зелених насаджень.

Не можна тут обминути і питання щодо наростаючого конфлікту між все зростаючими швидкісними динамічними можливостями сучасного автотранспорту та обмежуючим їх використання технічним рівнем дорожньої мережі.

З іншого боку, як свідчить досвід країн з ринковою економікою, темпи зростання питомої ваги автомобільного транспорту у транспортному балансі, як правило, відповідають темпам зростання ВВП. Тому, зважаючи на позитивний прогноз розвитку економіки, очікується подальше зростання парку вантажних та легкових автомобілів.

Підсумовуючи наведене, можна зробити висновок, що значне відставання розвитку мережі автомобільних доріг від темпів автомобілізації, особливо в межах великих міст, призведе до таких негативних наслідків:

· збільшення затримок у переміщенні пасажирів та вантажів;

· зростання транспортних витрат;

· займання транспортними спорудами землі в межах населених пунктів (до 20-30% території у великих містах);

· збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод;

· загострення проблем забруднення навколишнього середовища;

· погіршення роботи міського пасажирського транспорту.

Одним із нестандартних шляхів вирішення проблем 09.11.13 забруднення навколишнього середовища та перевантаженості автомобілями міських вулиць в розвинених країнах світу стало широке використання велосипедів для пересування на невеликі відстані (до магазину, роботи, школи тощо). Найбільше розповсюдження велосипеди, як засіб пересування у межах міст, знайшли в таких країнах, як Китай, США, Канада, та країнах західної Європи.

Використання велосипедів має багато переваг. Вони дешеві, мобільні, не потребують заправки, сприяють поліпшенню здоров’я за рахунок фізичного навантаження, тощо.

Враховуючи загострення ситуації з перенасиченістю українських доріг автомобільним транспортом, як правило не найкращих зразків з точки зору екології, було б доцільним при будівництві та проведенні ремонтних робіт на дорогах в межах населених пунктів влаштовувати велосипедні доріжки та спеціально обладнані стоянки біля магазинів, шкіл, кафе тощо, а також здійснювати пропаганду даного виду транспорту.

Через низький технічний рівень мережі доріг, невідповідність параметрів доріг інтенсивності дорожнього руху та складу рухомого парку, перевантаження окремих ділянок доріг середня швидкість руху на українських дорогах складає 30 км/год, що у два рази нижче за європейські показники. Це приводить до:

- збільшення витрат пального і, як наслідок, вартості перевезень на 20%;

- зростання терміну доставки вантажу, витрат на оплату праці водія та вартості обслуговування автомобілей, що підвищує вартість перевезень приблизно на 20 %;

- зростання в незадовільних дорожніх умовах вартості обслуговування автомобілів[2], скорочення терміну їх служби (до 30 %) та падіння продуктивності.

ь Поганий стан автомобільних доріг і мостових споруд України, який постійно погіршується внаслідок недоремонтів, викликаних хронічним недофінансуванням дорожнього господарства, низькою якістю матеріалів, незадовільним рівнем кваліфікації виконавців;

ь хронічне відставання темпів розвитку дорожньої мережі від темпів автомобілізації;

ь зростаюча на деяких напрямках швидкими темпами інтенсивність руху, на яку не розраховані українські дороги переважно IV категорії;

ь збільшення кількості вантажних транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі для наших доріг;

ь низька середня швидкість руху

– все це показує, що автодорожня система України знаходится в катастрофічному стані і без прийняття негайних заходів по її “оздоровленню” прямуватиме до розвалу та паралізації шляхів сполучень.

Іншим прикрим наслідком незадовільного стану дорожних умов є сотні дорожньо-транспортних пригод, що щороку скоюються на автодорогах України і в яких гинуть тисячі людей.

Особливо велику шкоду бездоріжжя наносить:

· транспорту, втрати якого складають 75-77 % від загальних втрат;

· сільськогосподарському виробництву (4-4,5 %)[3].

Через бездоріжжя внаслідок несвоєчасного вивезення сільгосппродукції, знищення посівів при об’їзді ділянок, по яких неможливий проїзд, від буксування автомобілів, використання тракторів для перевезення, запиленості посівів сільське господарство втрачає 2-5 % зерна, до 15 % сіножатей, 7-8 % молока, 5-7 % буряків і картоплі.

Вищезазначені причини впливають на питому вагу транспортних затрат у собівартості продукції, що знижує конкурентоспроможність української продукції, як на вітчизняному, так і світовому ринках.

Не можна не відмітити і той факт, що незадовільний стан мережі автомобільних доріг країни має не тільки економічні, але й величезні соціальні наслідки.

Бездоріжжя є однією з головних причин слабкого розвитку соціальної інфраструктури села і падіння продуктивності агропромислового комплексу.

За останні десять років із п’ятдесяти зниклих сіл більшість знаходилась на ґрунтових дорогах і жодного – на дорогах із удосконаленим асфальтобетонним покриттям.

Незадовільна транспортна доступність значної території країни та низькі транспортно-експлуатаційні властивості автомобільних доріг є причиною багатьох негативних соціальних наслідків, включаючи:

-зниження продуктивності виробництва та зменшення доходів працівників, особливо у сільському господарстві;

- збільшення шкідливих викидів і шумового впливу від автомобілів через низьку якість автомобільних доріг;

Транспортно-експлуатаційні показники дороги мають суттєвий вплив на параметри руху по ній. Поганий стан автомобільних доріг у кілька разів збільшує емісію шкідливих речовин в атмосферу, чим украй несприятливо впливає на довкілля. За умов зниження швидкостей руху й припинення його у місцях заторів обсяг викиду окису вуглецю збільшується в декілька разів у порівнянні з викидами при оптимальних швидкостях руху (близько 70 км/год.), які, на жаль, неможливо розвивати на більшості українських доріг.

У 2002 році автомобільним транспортом було викинуто в атмосферне повітря 2019,4 тис. т забруднюючих речовин, що становить 33 % загального обсягу таких викидів по Україні. Значення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин вздовж автомагістралей перевищують допустимі рівні у 5-7 разів.

Протягом останніх років обсяги забруднення атмосфери автотранспортом зростають в середньому на 2 % щорічно. У багатьох містах країни, в першу чергу курортних та західної частини України, вони становлять понад 80 % від загальної кількості викидів.

Значну роль в оздоровленні навколишнього середовища може мати підвищення якості дорожньої мережі. Так, за даними російських вчених, перевитрата палива на 100 км пробігу вантажного автомобіля ЗИЛ 130 на ґрунтівці складає 17 л у порівнянні з проїздом по дорозі з капітальним покриття, що, відповідно збільшує кількість шкідливих викидів.

- підвищену смертність населення через несвоєчасне надання медичної допомоги;

- недоотримання культурно-освітніх послуг у важкодоступних районах;

- скорочення вільного часу за рахунок збільшення часу перебування в дорозі до місця роботи, відпочинку, торгових центрів, тощо;

- зниження якості та збільшення вартості товарів і послуг внаслідок складнощів доставки;

- обмеження рухливості населення і збільшення безробіття;

- високу смертність через виникнення дорожньо-транспортних подій (ДТП) та зростання чисельності людей, що стають інвалідами внаслідок аварій.

Слід, проте, мати на увазі, що дороги України оснащені спеціальними захисними устроями, здатними знижувати негативний вплив дороги на прилеглі території (шумові бар’єри, лісозахисні смуги, тощо). Поряд з цим, у чинних нормативних документах дуже формально викладені вимоги до екологічної безпеки, що їх слід дотримуватись при проектуванні й експлуатації доріг, відсутній цілий ряд стандартів з виміру забруднення. Все це не сприяє поліпшенню екологічної ситуації в зоні впливу автомобільних доріг.

Висновки:

· Технічний рівень більшості українських доріг не відповідає постійно зростаючій інтенсивності руху автотранспорту, ваговим та габаритним параметрам сучасних вантажних автомобілів, динамічним характеристикам атомобілів. Транспортно-експлуата-ційний стан значної частини автомобільних доріг є незадовільним.

· Проїзд транспортних засобів з великим навантаженням на вісь дорогами України призводить до різкого скорочення строків служби дорожнього одягу та завчасного його руйнування.

· Значна кількість мостових споруд була побудована за технічними нормами, що діяли до 1962 року, i на сьогоднішній день не відповідає умовам руху автотранспорту як за вантажопідйомністю, так i за габаритами проїзної частини.

· Постійне зростання інтенсивності руху автотранспорту та збільшення маси автомобілів сприяє інтенсивному фізичному зносу конструкцій мостових споруд. Сьогоднішній технічний стан конструкцій мостового полотна, а також відповідальних вузлів сполучення елементів прольотних будов в цілому є незадовільним і загрозливим для безаварійного функціонування споруд на дорожній мережі.

· На даний час термінового ремонту потребує більше 90% мережі доріг. Постійно зростає кількість мостів, котрі потребують капітального ремонту. Обсяг недоремонтів мостових споруд, починаючи лише з

1998року, склав: по капітальному ремонту – 100,7 км, по середньому ремонту – 17,5 км.

· Розвиток мережі автомобільних доріг все більше відстає від темпів автомобілізації.

· Гострою проблемою великих міст, населення яких перевищує 1 млн. чол., є швидке зростання числа легкових автомобілів та неврахування зазначеного фактору при забудові міст. Подальше зростання кількості легкових автомобілів без розширення мережі внутрішньоміських доріг, будівництва кільцевих доріг та розв’язок, облаштування стоянок та паркінгів здатне повністю паралізувати дорожній рух в межах великих міст і призвести до екологічної катастрофи. Слід приділяти особливу увагу забезпеченню раціонального транспортного планування територій, покращенню міських вулично-дорожніх сіток і удосконаленню системи організації та регулювання дорожнього руху.

· Із-за незадовільних дорожніх умов на дорогах України щороку скоюються сотні дорожньо-транспортних пригод, в яких гинуть тисячі людей.

· Середня швидкість руху на українських дорогах складає 30 км/год, що у два рази нижче за європейські показники.

· Недостатня і технічно відстала мережа українських автодоріг призводить до значних збитків для економіки, екологіїі та до соціальних труднощів.

· До основних причин незадовільного технічного стану доріг і мостових споруд загального користування слід віднести:

- незадовільний рівень фінансування автодорожньої галузі,

- низьку якість будівельних і ремонтних робіт,

- невідповідність сучасним вимогам значної кількості матеріалів, що використовуються для будівництва доріг,

- незадовільний рівень технічного оснащення дорожньо-будівельних робіт,

- низький рівень кваліфікації і відповідальності будівельників доріг,

- недостатній рівень освіти спеціалістів дорожньо-будівельної галузі.

· Економія на якісному будівництві автомобільних доріг шляхом використання матеріалів з низькими характеристиками, але більш дешевих, обертається для держави збитками. Світовий досвід свідчить, що догляд за погано побудованими автотрасами обходиться в 9,5 разів дорожче, ніж експлуатаційне утримання якісних доріг.

· Недалекоглядна тарифна політика у сфері залізничних перевезень закріплює сировинну спрямованість експорту будівельного каменю та не спонукує до удосконалення методів видобування та обробки сировини.

Поганий стан автомобільних доріг і мостових споруд України, що постійно погіршується внаслідок недоремонтів, викликаних хронічним недофінансуванням дорожнього господарства; зростаюча високими темпами на деяких напрямках інтенсивність руху, на яку не розраховані наші дороги переважно IV категорії; збільшення кількості вантажних транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі для наших доріг; низька середня швидкість руху – все це показує, що автодорожня система України знаходится в катастрофічному стані і без прийняття негайних заходів по її “оздоровленню” прямуватиме до розвалу та паралізації шляхів сполучень