2.Визначити основні транспортно-експлуатаційні показники автомобільної дороги довжиною 40км по вихідних даних з додатку до завдання (табл. 1, 2, 3, 4, 5, 6)

Визначаємо основні транспортно-експлуатаційні показники показники автомобільної дороги довжиною 40 км по вихідних даних з додатку завдання (табл. 1,2,3,4,5,6).

2.1 Згідно завдання задано інтенсивність руху по вагових категоріях автомобілів:

(N) 3500 авт./добу.

В таблиці №1 завдання на курсову роботу дано процентний вміст автомобілів по вагових категоріях:

Легкові – 40%

вантажопідйомність до 2т – 20%

вантажопідйомність до 6т – 10%

вантажопідйомність до 8т – 10%

вантажопідйомність до 14т – 20%

За вимогами ДБН В.2.3-4-2000 необхідно визначити приведену інтенсивність руху тому, що в транспортному потоці вміст легкових автомобілів перевищує 30%.

При Nпр = N*k

N – задана інтенсивність руху

K – коефіцієнт приведення кожної вагової категорії до легкового автомобіля.

Легкові 3500*0,4*1=1400авт/добу

До 2т 3500*0,2*1,5=1050авт/добу

До 6т 3500*0,1*2=700авт/добу

До 8т 3500*0,1*2,5=875авт/добу

До 14т 3500*0,2*3=2100авт/добу

Сума Nпр =1400+1050+700+875+2100=6125 авт./добу.

Згідно з ДБН В.2.3-4-2000 по інтенсивності визначаємо категорію дороги.

Категорія дороги – ІІ категорія

Тип одягу –капiтальний

2.2 По категорії дороги визначаємо тип конструкції дорожнього одягу. Для визначення потрібного модуля пружності підрахуємо зведену розрахункову інтенсивність руху.

Nзв =6125*0,09*0,55=303авт/добу

2.3 По величині зведеної розрахункової інтенсивності руху визначаємо з використанням ВСН 46-83 потрібний модуль пружності

Eпот =221,5 мПа

2.4 Для визначення коефіцієнта міцності визначаємо фактичний модуль пружності прийнятного дорожнього одягу

Eф =

p = 0,6 МПа

D = 40см

= 0,3

L = 0,7 мм = 0,07см

Еф = = 240 МПа

2.5 По величинах потрібного і фактичного модулів пружності визначаємо кофіцієнт міцності обстежувального дорожнього одягу.

K1 = Eф/Епотр = 240/221,5 = 1,08

По величині коефіцієнта міцності визначаємо придатність дорожнього одягу для подальшої експлуатації

К1 = К2 = К3

Враховуючи що К1 = 1,08 , Потрібно готувати матеріали і потрібну документацію до капітального ремонту на ділянці від 0 до 40 км.

2.6 На обстежувальній ділянці дороги проведено заміри нерівностей з допомогою трьох-метрової рейки і результати обстежень приведені у табл.4 завдання. Для оцінки рівності покриття визначаємо величини коефіцієнта рівності на ділянках (а,б,в,г,д) і результати запишемо у відповідну графу лінійного графіка дороги.

Коефіцієнт рівності визначається з виразу

К4 = Sгр/S

Sгр=50 cм/км.

Ділянка а (0…8км) К4 = Sгр/S = 45/45= 1

Ділянка б (8…17км) К4 = Sгр/S = 45/110 = 0.4

Ділянка в (17…25км) К4 = Sгр/S = 45/75 = 0.6

Ділянка г (25…35км ) К4 = Sгр/S =45/70 = 0.64

Ділянка д (35… 40км) К4 = Sгр/S = 45/90 = 0.5

В Україні методи вимірювання рівності дорожнього покриття за допомогою приладів та обладнання можна поділити на дві групи:

- визначення рівності за фізичним профілем дороги;

- оцінка та вимірювання рівності за впливом дороги на автомобіль.

Рівність покриття вимірюється за допомогою рухомих лабораторій, в яких присутні поштовхомір і довгобазовий прогиномір.

2.7 На безпеку руху суттєво впливає шорсткість дорожнього покриття та рисунок і висота протектора автомобільних коліс. Шорсткість покриття визначається коефіцієнтами поздовжнього і поперечного щеплення.

Поздовжній коефіцієнт зчеплення забезпечує рух автомобіля, а поперечний коефіцієнт зчеплення автомобіля забезпечує його стійкість на горизонтальних кривих (збереження траєкторії руху).

Прилади для вимірювання шорсткості.

Шорсткість поверхні оцінюється якісними і кількісними методами. Перший базується на порівнянні обробленої поверхні з зразками , а другий – на вимірюванні нерівностей спеціальними приладами.

Шорсткість за допомогою приладів можна виміряти контактними і безконтактними способами . До контактних приладів належать профілограф – профілометр. До безконтактних – прилади світлового перерізу: подвійний мікроскоп mic-11 і мікроскоп

ПСС – 2.

Зчеплення коліс з покриттям оцінюється величиною коефіцієнта відносного зчеплення, яким визначається з виразу:

K5 = гр.

Фактичний коефіцієнт зчеплення, визначений при обстеженні ділянок (а,б,в,г,д) дороги і записаний у табл.4 завдання

гр – визначено нормами проектування ДБН В 2.3-4-2000

Ділянка а (5…10км) K5 = 0.36/0.45 = 0.8

Ділянка б (10…15км) K5 = 0.45/0.55 = 0.81

Ділянка в (5…10км) K5 = 0.39/0.50 = 0.78

Ділянка г (5…10км) K5 = 0.25/0.45 = 0.56

Ділянка д (5…10км) K5 = 0.37/0.50 = 0.74

2.8 Стан дорожнього покриття на окремих ділянках має різну якість, що впливає на швидкість і безпеку руху.

Безпека руху на окремих ділянках визначається коефіцієнтом безпеки, який можна обчислити як відношення швидкості на даній ділянці до швидкості руху на ділянці що є перед нею.

K6

Дані значення взяті з таблиці 3 завдання.

Смуга
по кілометражу К6= - К6 = 0,88 К6 = 0,76 К6 = 1,05 К6 = 1,67 К6 = 0,54 К6 = 0,92 К6 = 1,2	проти кілометражу К6 = 0,83 К6 = 1,09 К6 = 1,83 К6 = 0,6 К6 = 0,95 К6 = 1,31 К6 = 1,14 К6= -

Ділянка 1 (0…5км)

Ділянка 2 (5…10км)

Ділянка 3 (10…15км)

Ділянка 4 (15…20км)

Ділянка 5 (20…25км)

Ділянка 6 (25…30км)

Ділянка 7 (30…35км)

Ділянка 8 (35…40км)

Висновок:

При величині коефіцієнта від 1 до 0,8 ділянки вважаються безпечними для руху транспортних засобів. Ділянки: №2,5,6- по кілометражу. Проти кілометражу №1,2,3,5,6,7. При величині коефіцієнта 0,6 – 0,8 ділянки дороги вважаються відносно мало-небезпечними. Ділянки №3,4,7,8- по кілометражу. При величині коефіцієнта 0,4 – 0,6 ділянки вважаються небезпечними.

Величина коефіцієнта менше 0,4 ділянки вважаються дуже небезпечними.

2.9. Коефіцієнт служби дороги визначаємо за формолою:

К7 = Vфак/Vроз.

Vроз – отримуємо додатку завдання (табл. 2) в пояснювальній записці

Vфак – отримуємо із додатку завдання (табл. 3) в пояснювальній записці.

Vроз = 140

Ділянка 1 (0…5км) К7 = 110/98 = 0,5

Ділянка 2 (5…10км) К7 = 115/98 = 0,57

Ділянка 3 (10…15км) К7 = 90/98 = 0,75

Ділянка 4 (15…20км) К7 = 60/98 = 0,71

Ділянка 5 (20…25км) К7 = 100/98 = 0,43

Ділянка 6 (25…30км) К7 = 105/98 = 0,79

Ділянка 7 (30…35км) К7 = 80/98 = 0,86

Ділянка 8 (35…40км) К7 = 60/98 = 0,71

2.10. Пропускна здатність дороги визначається по величині інтенсивності руху, яка характеризується

Коефіцієнтом інтенсивності. В залежності від величини даного коефіцієнта приймають рішення щодо відповідності вимогам руху.

При K81 – дорога забезпечує проектну інтенсивність руху, при K81 – на дорогах утворюються затори, вона не відповідає вимогам руху і потребує перебудови, тобто переведення на один порядок у вищу категорію.

К8 = Nпроектн./ Nпр

Проектна інтенсивність руху = 14000 авт./добу

Згідно з ДБН В.2.3-4-2000

К8 = 14000/6125 = 2,2857

2.11. Підсумковий коефіцієнт аварійності відображає ступінь небезпечності руху на окремих ділянках дороги і є, як і перспективна інтенсивність руху, фактором розроблення реконструкції існуючої дороги.

Підсумковий коефіцієнт аварійності на окремій ділянці визначається як добуток окремих коефіцієнтів:

Кпа = К1ЧК2ЧК3Ч…ЧК8,

де К1, К2, К3, … К8 – відношення кількості ДТП при тій чи іншій величині елемента плана і профілю в порівнянні з еталоном – горизонтальною прямою ділянкою дороги.

Ділянка №1 К1па = 2.3 Ч 1.4Ч 1 Ч 1 = 3.22

Ділянка №2 К1па = 2.3 Ч 1 Ч 0.8 Ч 1.4Ч 1 = 2.57

Ділянка №3 К1па = 2.3 Ч 1 Ч 1.4 Ч 1 = 3.22

Ділянка №4 К2па = 2.3 Ч 1Ч 2.07 Ч 3 Ч 1 Ч 2 Ч 1.4 Ч 1 = 39.99

Ділянки №5 К2па = 2.5Ч2.07Ч3.0Ч1Ч2Ч1Ч1.4Ч1Ч1 = 43.47

Ділянка №6 К2па = 2.5Ч2Ч1Ч1.4Ч1Ч1 = 7.00

Ділянка №7 К2па =2.5Ч2Ч1Ч1.4Ч1Ч1 = 7.00

Ділянка №8 К3па = 2.5Ч1Ч2.25Ч1.05Ч1 = 8.26

Ділянка №9 К3па =2Ч1Ч2.25Ч2.25Ч1.4Ч1.05Ч1=14.88

Ділянка №10 К3па =2Ч1Ч2.25Ч1.4Ч1.05Ч1=6.61

Ділянка №11 К3па =2Ч1Ч2.25Ч1.05Ч1=4.72

Ділянка №12 К4па =2Ч1Ч1.4Ч1Ч1.05Ч1=2.94

Ділянка №13 К4па =2Ч1.5Ч1.2Ч5Ч1Ч1.4Ч1Ч1.05Ч1=18.9

Ділянка №14 К4па =1.97Ч1.5Ч1.2Ч5Ч1Ч1.4Ч1Ч1.05Ч1=26.06

Ділянка №15 К4па =1.97Ч1.4Ч1Ч0.8Ч1=2.20

Ділянка №16 К5па =1.97Ч2.7Ч1Ч0.8Ч1=4.25

Ділянка №17 К5па =1.97Ч2.7Ч3.3Ч1Ч0.8Ч1=14.04

Ділянка №18 К5па =1.97Ч2.7Ч1Ч0.8Ч1=4.25

Ділянка №19 К5па =1.97Ч3Ч2.7Ч1Ч0.8Ч1=12.76

Ділянка №20 К5па =1.97Ч2.7Ч1Ч0.8Ч1=4.25

Ділянка №21 К6па =1.97Ч1.2Ч0.8Ч1=1.89

Ділянка №22 К6па =1.97Ч1.25Ч1.2Ч0.8Ч1=2.36

Ділянка №23 К6па =1.97Ч1.25Ч1.2Ч0.8Ч1=2.36

Ділянка №24 К6па =1.8Ч1.2Ч0.8Ч1=1.72

Ділянка №25 К7па =1.8Ч1.2Ч0.8Ч1=1.72

Ділянка №26 К7па =1.8Ч1Ч3Ч1.5Ч1.2Ч0.8=7.77

Ділянка №27 К7па =1.8Ч1.2Ч0.81=1.72

Ділянка №28 К8па =1.8Ч1.2Ч0.81=1.72

На основі підсумкових коефіцієнтів будують епюру підсумкових коефіцієнтів для існуючої дороги і на основі аналізу визначають

При значені Кпа < 10 умови руху вважають безпечними. Ділянки №1,2,3,6,7,8,10,11,12,15,16,18,20,21,22,23,24,25,26,27,28.

При значенні Кпа = 10-20 умови руху на ділянці дороги вважають мало небезпечними. Ділянки №9,13,17,19.

При значенні Кпа = 20-40 умови руху небезпечні. Ділянки №4,14,

При значенні Кпа > 40 умови руху дуже небезпечні. Ділянка №5