- •Міністерство освіти і науки України
- •Розділ 1. Сутність та системні характеристики ризиків в логістичних ланцюгах
- •1.1. Поняття ризику
- •Функції ризиків
- •1.2. Причини і фактори виникнення ризиків
- •1.3. Класифікація ризиків
- •1.4. Основні види підприємницьких ризиків
- •1.4.1. Ризики підприємства
- •1.4.2. Транспортні ризики
- •1.5. Класифікація ризиків в логістичних ланцюгах
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 1
- •Розділ 2. Аналіз та оцінка ризиків
- •2.1. Принципи та послідовність проведення аналізу ризиків
- •2.2. Методи оцінки ризиків
- •2.2.1. Загальна характеристика методів оцінки ризиків.
- •2.2.2. Статистичний метод оцінки ризиків.
- •Шкала ризику
- •2.2.3. Метод аналізу доцільності витрат
- •2.2.4. Метод експертних оцінок
- •2.2.5 Аналітичний метод оцінки ризиків
- •2.2.6. Метод використання аналогів
- •2.2.8. Комплексна оцінка ризиків
- •Розділ 3. Управління ризиками
- •3.1. Поняття ризик-менеджменту
- •3.2. Методи управління ризиком
- •3.2.1. Контроль за ризиком
- •3.2.2. Фінансування ризику
- •3.3. Особливості управління ризиками підприємства
- •Рішення щодо зниження ступеню ризику.
- •3.4. Ризик та психологічна теорія рішень
- •3.5. Особливості управління логістичними ризиками
- •4.1 Сутність і функції страхування
- •4.2. Основні поняття у страховій справі
- •4.3. Форми страхування
- •4.4. Класифікація страхування
- •4.5. Загальна характеристика галузей страхування
- •4.6 Розвиток ринку страхових послуг в Україні
- •4.7. Cтрахування в логістичних системах
- •Розділ 5. Страхування вантажів
- •5.1 Економічна суть і необхідність страхування вантажів
- •5.2 Особливості страхування вантажів у міжнародних перевезеннях
- •5.3 Умови страхування вантажів
- •Питання до самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 5:
- •Розділ 6. Страхування відповідальності перевізника
- •6.1. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- •6.1.1 Зміст і завдання відповідальності перевізника
- •6.1.2 Страхування відповідальності автоперевізника за вантаж
- •6.1.3 Страхування відповідальності залізниць
- •6.1.4. Страхування відповідальності за вантаж морського та авіаційного перевізника
- •6.1.5. Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів
- •6.2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •6.3. Медичне страхування
- •Питання до самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 6:
- •Розділ 7. Хеджування ризиків
- •7.1. Суть та основні характеристики хеджування
- •7.2. Види хеджування
- •7.3. Здійснення хеджевих операцій з урахуванням реальних ситуацій на ринках
- •7.3.1. Хеджування продажем
- •7.3.2. Хеджування купівлею
- •Література
1.4.2. Транспортні ризики
Транспортні ризики пов’язані із транспортуванням товарів і виконанням зобов’язань по поставці-прийому товарів. Класифікацію транспортних ризиків здійснюють згідно “Міжнародних комерційних умов” – “Інкотермс”, що передбачає виділення чотирьох груп ситуацій: Е, F, C, D.
Група Е включає ситуацію, коли постачальник (продавець) тримає товар на власних складах (ЕХ Works, EXW). Ризики приймає на себе постачальник і його банк до моменту прийняття товару покупцем. Ризик транспортування від продавця до кінцевого пункту приймається покупцем і його банком.
Група F містить три ситуації передачі відповідальності і ризиків:
• FCА (Frее саrrіеr) – ризик і відповідальність продавця і його банку переносяться на покупця в момент передачі товару в означеному місці;
• FАS (Frее Аlongside Ship) – відповідальність і ризик за товар переходять від постачальника до покупця у визначеному угодою порту;
• FОВ (Free on Board) – продавець знімає з себе відповідальність після вивантаження товару з борту корабля.
Група С включає ситуації, коли продавець оплачує вартість транспортування до місця прибуття, але ризик і відповідальність за цілісність і збереження товару та додаткові витрати бере на себе покупець. Перенесення ризиків і відповідальності відбувається в момент завантаження на основний транспорт.
• СFR (Cost and Freight) — продавець оплачує вартість транспортування до порту прибуття, але ризик і відповідальність за цілісність і схоронність товару і додаткові витрати бере на себе покупець, перенесення ризиків і відповідальності відбувається в момент завантаження корабля;
• СІF (Cost, Insurance and Freight) — те саме, що і СFR, але додатково продавець має забезпечити і сплатити страхування ризиків під час транспортування;
• СРТ (Саrrіеr Paid То) — продавець і покупець поділяють між собою ризики і відповідальність. У певний момент, зазвичай якийсь проміжний пункт, ризики цілком переходять від продавця до покупця.
• СІР (Freight/Carriage and Insurance Paid To) — ризики переходять від продавця до покупця у певному проміжному пункті транспортування, але, крім того, продавець забезпечує і сплачує страхування товару.
Група D означає, що всі транспортні ризики лягають на продавця.
• DАF (Delivered At Frontier)—продавець приймає на себе ризики до державного кордону. Далі ризики переходять на покупця.
• DES (Delivered Ex Ship) — передача ризиків продавцем покупцю відбувається на борту корабля.
• DEQ (Delivered Ex Quay)—передача ризиків продавцем покупцю відбувається в момент прибуття товару в порт завантаження.
• DDU (Delivered Duty Unpaid) — продавець приймає на себе транспортні ризики за псування, втрати, розкрадання, тощо, товару до визначеного угодою місця на території покупця.
• DDP (Delivered Duty Paid) — продавець відповідає за транспортні ризики до місця, визначеного покупцем, але останній оплачує їх.
Ризики можуть перейти від продавця до покупця раніше, якщо покупець з якихось причин не приймає товар чи не може здійснити оплату у визначений термін. Основна помилка, що тягне за собою фінансові збитки суб'єкта підприємництва, це неправильне визначення в контракті моменту переходу ризику від продавця до покупця. Крім того, існують ризики, пов'язані з вибором транспортного засобу. Керування цим типом ризиків здійснюють страхові компанії.