Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК12.doc
Скачиваний:
178
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.24 Mб
Скачать

Розділ 1. Сутність та системні характеристики ризиків в логістичних ланцюгах

1.1. Поняття ризику

Поняття ризику виникло в давні часи. Перші дослідження ризику стосуються азартних ігор. Оскільки бізнес і, зокрема біржові ігри близькі до азартних, методи і результати цих досліджень згодом були застосовані до різних сторін підприємницької діяльності. В подальшому ризик почав досліджуватися у зв’язку з комерційною й управлінською діяльністю. Це були вже початки досліджень економічного ризику.

Слово “ризик” має іспансько-португальського походження і означає “підводна скеля”, тобто небезпека.

Ризикологія як наука виникла в кінці 1970-х років у зв’язку із погіршенням екологічної ситуації в США. Практично підходи до виявлення, ідентифікації і оцінки ризиків, що існували до цього часу, активно використовувались у морських перевезеннях вантажів, у фінансовій сфері, в сфері економіки, виробництва, в сфері страхування і т.д. Більшість виявлених і ідентифікованих ризиків у більшості випадків асоціювались із втратами різних видів ресурсів.

Слід зазначити, що існує розуміння ризику як “дія на удачу” з надією на щасливий результат, тобто акцентування уваги на інше значення поняття ризику – виграш або додатковий прибуток.

В економічній теорії під “ризиком” прийнято розуміти (ймовірність) втрати ринковим суб’єктом частини доходів в результаті здійснення певної виробничої або фінансової діяльності.

В широкому розумінні ризик є ситуативною характеристикою діяльності будь-якого ринкового суб’єкта, що є наслідком невизначеності в його внутрішньому і зовнішньому середовищі і при її реалізації для даного суб’єкта можуть наступити несприятливі наслідки, тобто будь-який ринковий суб’єкт чи то незалежний індивідуум, чи підприємство, змушені працювати в умовах ризику.

У вузькому розумінні під ризиком необхідно розуміти ймовірність понесення підприємством втрат в результаті підприємницької діяльності.

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності, випадковості і протидії в ситуації неминучого вибору і відображає ступінь досягнення очікуваного результату.

Виходячи з наведеного визначення, основними причинами виникнення ризику є три фактори зовнішнього середовища, які визначаються різноманітними ситуаціями або набором обставин, зокрема невизначеність, випадковість, протидія, з якими необхідно рахуватись, передбачати, планувати і якщо можливо, зменшувати.

Невизначеність розглядається як сума обставин, які можна передбачити наперед, але не можна визначити наскільки суттєво вони впливають на результуючі показники діяльності.

Випадковість включає обставини, які можуть виникнути незалежно від загальної ситуації і в більшості випадків виникають під впливом факторів зовнішнього середовища.

Протидія – намірений спротив обставинам учасників процесу підприємницької діяльності їх виконанню.

Якщо конкретизувати категорію ризику стосовно підприємницької діяльності, то підприємницький ризик виникає в результаті будь-яких видів діяльності пов’язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, торгівлею, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

Україна, перейшовши на ринкові відносини, підприємницьку діяльність регулює за допомогою таких основних документів:

  • конституції;

  • господарського кодексу;

  • цивільного кодексу;

  • кримінального кодексу;

  • закону “Про підприємництво”.

В Законі «Про підприємництво» зазначено, що підприємницькою є самостійна на свій ризик діяльність, спрямована на одержання прибутку від користування майном, продажу, виконання робіт особами зареєстрованими в цій якості у встановленому законом порядку. Тобто із законодавства випливають два постулати:

  • самостійність підприємців;

  • ризикований характер підприємництва.

З погляду права підприємницький ризик може бути розглянутий як:

  • особливий випадок цивільної та правової відповідальності і правомірності прийняття рішень;

  • відшкодування збитків, накладання обов’язкових санкцій за невиконання директив вищих організацій;

  • з точки зору дій, що суперечать суспільним інтересам.