4.4. Класифікація страхування

Під класифікацією звичайно розуміють ієрархічно підпорядковану систему взаємозалежних ланок, що дозволяє створити струнку картину єдиного цілого з виділенням його сукупних частин. Класифікація страхування покликана вирішити ту ж задачу: розділити всю сукупність страхових відносин на взаємозалежні ланки, що знаходяться між собою в ієрархічній підпорядкованості.

В страховому законодавстві країн Європейського Союзу застосовується єдина класифікація страхувань. В першу чергу слід підкреслити, що в ній відсутній поділ на обов'язкові і добровільні види. Передбачено, що обов'язкові види запроваджуються кожною країною-членом Євросоюзу самостійно на підставі єдиної класифікації. По-друге, ця класифікація передбачає поділ страхувань на два розділи. Перший називається "Життя" ("Life") і нараховує 9 груп страхувань і операцій, наближених до страхових; другий називається "Нежиття" ("Non-Life") і нараховує 18 видів страхувань.

Детальна класифікація страхувань згідно з директивами Європейського Союзу така:

Розділ І. Страхування життя.

1. Страхування життя, в тому числі:

• страхування тільки на дожиття до визначеного віку;

• страхування тільки на випадок смерті;

• страхування на дожиття і на випадок смерті;

• страхування життя з поверненням страхових внесків;

• тонтіни;

• страхування рент (пенсій);

• додаткові страхування, здійснювані компаніями зі страхування життя, а саме: страхування наслідків нещасних випадків і втрати працездатності, страхування ризику смерті внаслідок нещасного випадку, страхування на випадок інвалідності, зумовленої нещасним випадком або хворобою у тих випадках, коли такі страхування є додатковими до страхування життя.

2. Весільне страхування (до одруження) і страхування життя дітей.

3. Страхування життя і страхування пенсій з капіталізаційним фондом.

4. Страхування здоров'я, відоме в Ірландії і Великобританії під назвою "постійне страхування здоров'я без права його анулювання".

5. Тонтіни, котрі полягають в утворенні товариств з метою збору і капіталізації вкладів для подальшого поділу нагромаджених коштів серед осіб, які дожили до певного віку або серед осіб, котрим права на отримання вкладів передали померлі члени товариства.

6. Операції з нагромадження коштів, при котрих утворюються так звані амортизаційні (погашувальні) фонди.

7. Операції з управління пенсійними фондами у випадках, коли страхові компанії передають їм активи у вигляді страхових резервів на випадок смерті або дожиття.

8. Операції з управління грошовими коштами, котрі здійснюють французькі страхові компанії згідно Страхового кодексу Франції.

9. Операції, пов'язані з тривалістю життя людини і нагромадженням коштів згідно із законодавством про соціальне страхування, але здійснювані страховими компаніями на підставі національного страхового законодавства країни-учасника Євросоюзу.

Розділ П. Загальне страхування.

1. Страхування від нещасних випадків.

2. Страхування на випадок хвороби.

3. Страхування наземного транспорту.

4. Страхування залізничного транспорту.

5. Страхування авіаційного транспорту.

6. Страхування водного транспорту.

7. Страхування вантажів.

8. Страхування від вогню і стихійних явищ.

9. Страхування інших видів майна, ніж передбачене в групах 3-8.

10. Страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

11. Страхування відповідальності власників авіаційних суден.

12. Страхування відповідальності власників водних суден.

13. Страхування загальної відповідальності.

14. Страхування кредитів.

15. Страхування поручительств.

16. Страхування фінансових витрат.

17. Страхування судових витрат.

18. Страхування допомоги.

В Україні на даний час використовується дві системи класифікації:

• за об’єктами страхування;

• за видами небезпек.

У зв'язку з відмінностями об'єктів страхування всю сукупність страхових відносин можна розподілити на 5 галузей:

1. майнове,

2. особисте;

3. соціальне;

4. відповідальності;

5. ризиків підприємницьких.

У майновій галузі в якості об'єктів виступають матеріальні цінності.

У особистій галузі – рівень доходів громадян.

У соціальній галузі – життя, здоров'я, і працездатність громадян.

У галузі відповідальності – відповідальність перед третіми особами внаслідок дії або бездії страхувальника.

У підприємницьких ризиків ризик недоотримання прибутку або утворення збитків.

В залежності від особливостей об'єкту страхування, галузі поділяються на підгалузі і види страхування. В залежності від форм власності і категорій страхування майнове страхування ділиться на:

1. страхування майна державних підприємств;

2. страхування майна колективних спілок;

3. страхування майна орендаторів;

4. страхування майна кооперативних і громадських організацій;

5. страхування майна громадян.

Соціальне страхування включає страхування допомоги, страхування пенсій, страхування пільг.

Особисте страхування включає страхування життя і страхування від нещасних випадків.

При страхуванні відповідальності підгалузями виступають: страхування заборгованості і страхування на випадок компенсації шкоди.

Підгалузями страхування підприємницьких ризиків є різноманітні сфери комерційної діяльності: виробнича, брокерська, банківська, біржова і інші сфери діяльності.

При організації страхових відносин підгалузі діляться на види страхування.

Видами майнового страхування можуть бути:

1. страхування будівель;

2. страхування тварин;

3. страхування домашнього майна;

4. страхування засобів транспорту;

5. страхування врожаю сільськогосподарських культур в різних категоріях господарства.

Видами соціального страхування є: страхування пенсій по віку, інвалідності, на випадок втрати годувальника, страхування конкретних видів допомог серед різних прошарків населення.

По особистому страхуванню проводяться такі види страхування:

1. змішане страхування життя;

2. страхування на випадок смерті;

3. страхування на випадок втрати працездатності;

4. страхування дітей;

5. страхування додаткової пенсії;

6. страхування від нещасних випадків індивідуальне і за рахунок організацій.

При страхуванні відповідальності здійснюється страхування непогашення кредиту і іншої заборгованості, страхування відповідальності власників джерел підвищеної небезпеки, страхування цивільної відповідальності на випадок нанесення шкоди в процесі господарської діяльності.

При страхуванні підприємницьких ризиків видами виступають, страхування на випадок зниження обумовленого рівня рентабельності або доходу, на випадок непередбачуваних збитків, страхування від простоїв обладнання.

Класифікація за видами небезпеки стосується лише майнового страхування і відображає його відмінності в обсягах страхової відповідальності.

Така класифікація дозволяє виділити в майновому страхуванні 4 ланки:

1. страхування від вогню та інших стихійних лих, матеріальних об’єктів, зокрема, будівель, споруд, транспортних засобів, устаткування, сировини, готової продукції, тощо;

2. страхування сільськогосподарських культур від посухи та інших погодно-кліматичних лих;

3. страхування сільськогосподарських тварин на випадок вимушеного їх забою;

4. страхування засобів транспорту від аварій, крадіжок та інших можливих небезпек.