- •Міністерство освіти і науки України
- •Розділ 1. Сутність та системні характеристики ризиків в логістичних ланцюгах
- •1.1. Поняття ризику
- •Функції ризиків
- •1.2. Причини і фактори виникнення ризиків
- •1.3. Класифікація ризиків
- •1.4. Основні види підприємницьких ризиків
- •1.4.1. Ризики підприємства
- •1.4.2. Транспортні ризики
- •1.5. Класифікація ризиків в логістичних ланцюгах
- •Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 1
- •Розділ 2. Аналіз та оцінка ризиків
- •2.1. Принципи та послідовність проведення аналізу ризиків
- •2.2. Методи оцінки ризиків
- •2.2.1. Загальна характеристика методів оцінки ризиків.
- •2.2.2. Статистичний метод оцінки ризиків.
- •Шкала ризику
- •2.2.3. Метод аналізу доцільності витрат
- •2.2.4. Метод експертних оцінок
- •2.2.5 Аналітичний метод оцінки ризиків
- •2.2.6. Метод використання аналогів
- •2.2.8. Комплексна оцінка ризиків
- •Розділ 3. Управління ризиками
- •3.1. Поняття ризик-менеджменту
- •3.2. Методи управління ризиком
- •3.2.1. Контроль за ризиком
- •3.2.2. Фінансування ризику
- •3.3. Особливості управління ризиками підприємства
- •Рішення щодо зниження ступеню ризику.
- •3.4. Ризик та психологічна теорія рішень
- •3.5. Особливості управління логістичними ризиками
- •4.1 Сутність і функції страхування
- •4.2. Основні поняття у страховій справі
- •4.3. Форми страхування
- •4.4. Класифікація страхування
- •4.5. Загальна характеристика галузей страхування
- •4.6 Розвиток ринку страхових послуг в Україні
- •4.7. Cтрахування в логістичних системах
- •Розділ 5. Страхування вантажів
- •5.1 Економічна суть і необхідність страхування вантажів
- •5.2 Особливості страхування вантажів у міжнародних перевезеннях
- •5.3 Умови страхування вантажів
- •Питання до самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 5:
- •Розділ 6. Страхування відповідальності перевізника
- •6.1. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- •6.1.1 Зміст і завдання відповідальності перевізника
- •6.1.2 Страхування відповідальності автоперевізника за вантаж
- •6.1.3 Страхування відповідальності залізниць
- •6.1.4. Страхування відповідальності за вантаж морського та авіаційного перевізника
- •6.1.5. Обов’язкове страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів
- •6.2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- •6.3. Медичне страхування
- •Питання до самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 6:
- •Розділ 7. Хеджування ризиків
- •7.1. Суть та основні характеристики хеджування
- •7.2. Види хеджування
- •7.3. Здійснення хеджевих операцій з урахуванням реальних ситуацій на ринках
- •7.3.1. Хеджування продажем
- •7.3.2. Хеджування купівлею
- •Література
4.6 Розвиток ринку страхових послуг в Україні
Страховий ринок (СР) – це особлива форма грошовий відносин, де об'єктом купівлі-продажу виступає специфічна послуга - страховий захист, формується попит і пропозиція на неї. На страховому ринку виникає потреба у наданні грошової допомоги потерпілим у випадку настання не передбачуваних несприятливих подій. На ринку проходить формування і розподіл страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства. Суб'єктами страхового ринку є:
страховики;
страхувальники;
застраховані.
Атрибутами страхового ринку є продавець, покупець, товар ціна і реалізована свобода у виборі товару чи послуги. Продавцями страхової послуги можуть виступати
страховики, які безпосередньо укладають угоди страхування;
перестраховики, які приймають на себе частину значних ризиків за відповідну винагороду;
посередники між страховиками і страхувальниками.
Кожна категорія продавців страхових послуг може бути представлена різними формами власності (державна, акціонерна, кооперативна, приватна)
Посередниками в проведенні страхування є брокери і страхові агенти. Страхові агенти укладаються угоди добровільного страхування зі страхувальниками від особи страховика, пояснюють правила і умови страхування, допомагають страхувальнику оформити відповідні документи при настанні страхової події для отримання страхової суми.
Брокери, на відміну від страхових агентів, діють від особи і інтересах страхувальника.
Покупцями страхових послуг можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи, якщо це не суперечить правилам і умовам даного виду страхування. Страхова послуга може бути надана на основі договору про добровільне страхування і на основі закону при обов'язковому страхуванні.
Специфічний товар, який пропонується на страховому ринку, є саме страхова послуга. Як і будь-який товар страхова послуга має споживчу і мінову вартість. Споживчою вартістю є забезпечення страхового захисту. Міновою вартістю є ціна страхової послуги. В умовах конкуренції ціна є об'єктом угоди і вона змінюється в певних межах. Верхня межа ціни визначається потребами страховика. Нижня межа визначається за принципом еквівалентності страхових відносин, який передбачає рівність між поступленнями від страхувальника і виплатами страхових відшкодувань і страхових сум. Купівля/продаж страхових послуг оформлюється укладенням договору страхування. На підтвердження цього видається страхове свідоцтво. Оскільки виплата страхового покриття має імовірнісний характер, страхувальник в момент укладення договору кредитує страховика. Перелік видів страхування, яким може скористуватися страхувальник, являє собою асортимент. Становище на страховому ринку визначається дією багатьох факторів:
ризикова ситуація,
грошові доходи страхувальника;
страховий тариф,
пропозиція страхових послуг
Умови реалізації страхових послуг, які складаються на конкретному ринку в даний час, називаються кон'юнктурою. Кон'юнктура характеризує в першу чергу ступінь збалансованості попиту і пропозиції страхових послуг і залежно від їх співвідношення може бути сприятливою чи несприятливою як для страховика, так і для страхувальника.
У розвинених країнах страхування є одним із найважливіших секторів національної економіки і забезпечує перерозподіл 8-12 % валового внутрішнього продукту. Загальний обсяг надходжень до бюджетів цих країн від страхової галузі порівняний з обсягом відповідних надходжень від банківської системи. Акумульовані через страхування грошові кошти є джерелом великих інвестицій.
Український страховий ринок порівняно з провідними країнами, де він розвивається протягом кількох століть, ще молодий і перебуває у стадії формування. Тому його частка у вітчизняній економіці ще доволі мала.
Ухвалення Закону України “Про страхування”, реалізація положень цього Закону через низку Постанов і Розпоряджень КМУ, ухвалення Програм розвитку страхового ринку України сприяють активізації розвитку страхового ринку України і поступового його інтегрування у світовий.