1.3. Класифікація ризиків
Складність класифікації підприємницьких ризиків полягає у їх різноманітності і значній широті прояву. В економічній літературі виділяють такі групи ризиків:
ризики пов’язані з господарською діяльністю;
ризики пов’язані з особистими якостями підприємців;
ризики пов’язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища.
Для класифікації ризиків найчастіше використовують такі ознаки:
Щодо масштабів вирішуваних завдань розрізняють:
а) ризик глобальний;
б) ризик локальний.
За сферою виникнення:
а) зовнішній;
б) внутрішній.
За рівнем прийняття рішень:
а) макроекономічний;
б) мікроекономічний.
Щодо аспекту прояву ризики бувають:
а) психологічні;
б) соціальні;
в) медико-біологічні;
г) юридичні.
За типом:
а) раціональні;
б) нераціональні (необґрунтовані);
в) авантюрні.
За кількістю людей, що приймають рішення:
а) індивідуальні;
б) групові;
в) масові.
За ситуацією:
а) стохастичні;
б) невизначені;
в) конкурентні.
За тривалістю дій:
а) короткотермінові;
б) постійні.
За рівнем втрат:
а) мінімальні;
б) середні;
в) оптимальні;
г) максимальні (припустимі);
д) критичні;
е) катастрофічні.
За ступенем правомірності:
а) правомірні;
б) неправомірні.
За можливістю страхування:
а) від яких можна страхуватися;
б) від яких не можна страхуватись.
Щодо об’єктивності:
а) з об’єктивною ймовірністю;
б) з суб’єктивною ймовірністю;
в) з суб’єктивно-об’єктивною ймовірністю.
Щодо часу прийняття рішень:
а) своєчасні;
б) випереджувальні;
в) запізнілі.
Щодо можливого фінансового результату:
а) чисті;
б) спекулятивні.
За врахуванням часового фактору:
а) статичні;
б) динамічні.
1.4. Основні види підприємницьких ризиків
1.4.1. Ризики підприємства
Ризики підприємства можна розділити на дві групи: чисті і спекулятивні (рис.1.2). Спекулятивні, передбачають можливість одержання як доходу, так і збитку. Чисті ризики передбачають можливість одержання збитку чи нульового результату.
рис. 1.2. Класифікація ризиків підприємства.
Чисті поділяють на :
природні;
екологічні;
політичні;
технічні;
виробничі;
комерційні;
ділові;
інноваційні;
венчурні;
операційні, які включають:
валютні;
ризики придбання сировини і матеріалів;
ризики процесу виробництва;
ризики продажу;
ризики неплатежів.
Природні ризики – це ризики, пов’язанні із можливим впливом природних умов на діяльність підприємства. Це можуть бути непередбачувані природні умови.
Екологічні ризики можуть бути двох видів: зовнішні і внутрішні. Зовнішні пов'язані з можливістю діяльності в умовах забрудненого довкілля (наприклад, забруднених водних ресурсів, сировини або ґрунту) і одержання збитків у результаті такої діяльності. Внутрішні визначаються можливістю забруднення довкілля у результаті діяльності підприємства й виникнення цивільно-правової відповідальності за таке забруднення, результатом чого буде накладення на підприємство санкцій відповідно до законодавства.
Політичні ризики — це ризики, пов'язані з непередбачуваною можливістю зміни внутрішнього законодавства країни: податкової політики, митної політики, зміни державних закупівельних цін т. п.
Технічні ризики полягають у небезпеці непередбачуваних технічних ситуацій, що завдають значних збитків виробництву, і визначаються ступенем організації виробництва, превентивними заходами, природними умовами у яких здійснюється підприємницька діяльність. Причин технічних ризиків багато, основними з них є:
недосягнення підприємством запланованих технічних параметрів;
одержання негативних результатів науково-технічних робіт;
неможливість вирішення проблем, що виникають;
збої і поломки устаткування.
Різновидом технічного є технологічний ризик — можливість того, що в результаті технологічних змін наявні системи виробництва і збуту застаріють, а отже, зменшиться капітал підприємства і його здатність отримувати прибуток.
Виробничі ризики безпосередньо пов'язані з виробничою діяльністю, у результаті якої підприємство може стикнутися з такими обставинами:
зниженням продуктивності праці;
неадекватним використанням сировини,
зростанням собівартості продукції,
збільшенням втрат робочого часу,
необхідністю використання нових методів виробництва.
До основних причин цих ризиків належать:
вік, потужність, відповідність сучасним вимогам і коефіцієнту використання основних засобів підприємства, що потребують розширення і модернізації основних фондів у даний час чи в найближчій перспективі, особливо чутливі до ризиків;
незабезпеченість робочою силою, що відповідає всім необхідним вимогам до кваліфікації, вартості, відносини з профспілками;
зменшення запланованих обсягів виробництва і реалізації продукції в результаті погіршення організації виробництва;
зниження цін продукції, що реалізується;
збільшення витрат сировини і витрат на виробництво;
зростання фонду заробітної плати;
підвищення податкових платежів та інших відрахувань;
низька дисципліна постачань;
перебої з пальним і енергією;
фізичний і моральний знос устаткування.
Комерційні ризики – це ризики, які пов’язані із ймовірністю виникнення втрат під час збуту продукції, а також в процесі взаємодії з партнерами і контрагентами з метою організації продажу.
На комерційні ризики можуть впливати такі помилки:
необґрунтованість умов комерційних угод;
необґрунтованість комерційних зв’язків;
дотримання необґрунтованих комерційних рішень;
у визначенні конкурентоспроможності підприємства;
різке коливання ринкової кон’юнктури;
укладання комерційної угоди щодо закупівлі товару із залученням основної частини коштів підприємства;
укладання комерційної угоди з фіктивною фірмою;
необґрунтована відмова від послуг комерційних посередників;
банкрутство постачальників товарів;
банкрутство гуртових покупців товарів;
банкрутство банку у якому підприємство має розрахунковий рахунок;
невдале розміщення торгівельної мережі;
вибір неефективних форм продажу товарів і сервісного обслуговування покупців;
поява на ринку нових конкурентів;
поява на ринку більш конкурентноспроможних товарів або товарів замінників;
помилки в оцінці і прогнозуванні можливих дій конкурентів;
активізація маркетингової діяльності конкурентів;
втрата або псування товару в процесі товароруху;
втрата або псування товару у процесі зберігання;
крадіжка товару, грошей і комерційних документів;
стихійні лиха.
Комерційні ризики найчастіше класифікуються за джерелами виникнення. Виділяють три групи джерел виникнення комерційних ризиків:
1. Збутові ризики, що виникають на етапі збуту продукції виробленої підприємствами. Дана група ризиків містить:
ризики недостатньої сегментації ринків;
ризики помилкового вибору цільового сегменту ринку;
ризики помилкового вибору стратегії продажу товарів;
ризик неправильної організації і одержання неадекватних результатів маркетингових досліджень;
ризик помилкового ціноутворення;
ризик невдалої організації мережі збуту і системи просування товару до споживача.
2. Ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі реалізації продукції. Дана група ризиків обумовлена тим, що в більшості випадків підприємство не саме займається просуванням товару до споживачів, а використовує послуги безлічі посередницьких організацій. Вона складається з таких ризиків:
неефективної реклами;
переоцінки маркетингових принципів збуту і/чи недовикористання і неефективне застосування трансферних моделей реалізації продукту;
входження в договірні відносини з недієздатними чи неплатоспроможними партнерами і контрагентами;
затримки партнерами і контрагентами виконання поточних договірних зобов‘язань;
виходу партнерів зі спільної діяльності;
блокування договірних відносин з партнерами і контрагентами.
3. Ризики непередбаченої конкуренції, виникнення якої можливе в силу волі підприємницької діяльності. В цю групу входять ризики:
входу на продуктовий ринок багатопрофільних (диверсифікаційних) підприємств з інших галузей;
зародження нових підприємств – конкурентів;
експансії на місцевий ринок з боку закордонних експортерів;
конкуренції з боку аналогів (замінників) продукту, що продається підприємством.
Інноваційні ризики — це можливість втрат, що виникають при вкладенні підприємства коштів у виробництво нових товарів і послуг, які можуть не мати очікуваного попиту на ринку. Основні причини цього ризику:
упровадження дешевшого, ніж використовуваний, методу виробництва, що загалом, є тимчасовим явищем і призводить до неправильної оцінки попиту на товар;
створення нового товару на старому устаткуванні, що може позначитися на його якості;
виробництво нового товару на новому обладнанні або використання нової технології, що може привести до незатребуваності продукції і неможливості продати нове обладнання у разі невдачі.
Інноваційні ризики безпосередньо пов'язані з інвестиціями. Серед інноваційних інвестицій провідну роль відіграють інтелектуальні, котрі пов'язані з ризиками:
продажу і впровадження винаходу;
неефективного використання нововведення;
зменшення доходів у зв'язку з інноваціями;
скорочення обсягів продажу і збуту.
Ділові ризики — це невизначеність щодо майбутнього доходу від основної діяльності підприємства. Інакше кажучи, діловий ризик – це можливість того, що підприємство не зможе ефективно завершити оборот своїх активів. Чим більші постійні витрати підприємства, тим вищий діловий ризик. Причини ділового ризику можуть бути пов'язані як з діяльністю самого підприємства, так і з характером функціонування всієї галузі. Серед конкретних причин ділового ризику можна виділити:
буми і спади в національній економіці,
необхідність освоєння випуску нових виробів,
діяльність конкурентів,
страйки й акти непокори владі,
державний контроль над цінами,
форс-мажорні обставини.
Ризики венчурних операцій. “Венчурний капітал” – це термін, застосовуваний для позначення особливо ризикованого капіталовкладення. Венчурні операції, пов'язані з кредитуванням і фінансуванням науково-технічних розробок і винаходів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику. Основним методом зниження ризику венчурного капіталу є диверсифікованість інвестицій. Якщо усі свої кошти вкладати в одну галузь, то можна зазнати дуже великих збитків у разі спаду виробництва в цій галузі. Новим підприємствам притаманні три види венчурних ризиків:
ризики, пов'язані з технічним нововведенням;
ризики, пов'язані з економічною чи організаційною стороною виробництва;
ризики, пов'язані з молодістю підприємства.
Вважається, що, організовуючи підприємство, для зменшення його господарських ризиків необхідно передбачати хоча б одне-два нововведення.
Операційні ризики пов'язані переважно з торговельними операціями, а також з угодами щодо фінансового інвестування і дивідендних виплат. Причини операційного ризику:
низька якість роботи технічного персоналу;
тривалий термін проведення операцій;
порушення в технології операції з цінними паперами;
комп'ютерне піратство;
несправності в роботі комп'ютерних систем з обробки інформації;
маловивченість чи взагалі невивченість застосовуваного виду операцій;
ненадійність системи проведення операцій;
неправильне оформлення документів;
порушення умов угоди.
Основні різновиди операційних ризиків: валютні, ризики придбання сировини і матеріалів, ризики у процесі виробництва, ризики у процесі продажу і ризики неплатежів покупців.
– Валютний операційний ризик – це можливість не отримати очікуваного прибутку чи зазнати збитків у результаті змін обмінного курсу на очікувані потоки коштів. це також випадкове зменшення чистого припливу коштів, зниження прибутку й чистого доходу на одну акцію, зменшення частки ринку збуту. Цей ризик притаманний як обігу коштів, так і рівню прибутку.
– Ризик придбання сировини і матеріалів пов'язаний з діяльністю контрагентів з постачання і виявляється в можливості зриву договірних поставок або труднощів у придбанні сировини. Основні причини цього ризику:
відсутність інформації про постачальників ресурсів;
брак складських приміщень;
неволодіння інформацією про реальні характеристики сировини і матеріалів;
транспортні витрати;
ненадійні посередники;
зміна цін на сировину.
– Ризики у процесі виробництва виявляються в неможливості чи труднощах у розширенні і модернізації основних фондів, а також проблемах з робочою силою. Основні їх причини:
невідповідність основних фондів сучасним вимогам, низький коефіцієнт використання основних фондів;
великий вік і мала потужність основних фондів;
відсутність чи недостатня кількість кваліфікованої робочої сили;
висока вартість робочої сили;
взаємини з профспілками.
– Ризик неплатежів покупців пов'язаний з можливістю несплати за поставлений товар. Причини цього ризику:
неправильна оцінка надійності покупців;
недосконалість законодавства й урядових гарантій щодо правопорушень у фінансових питаннях;
недостатня надійність банківської системи;
недостатня диверсифікованість дебіторів підприємства.
Спекулятивні ризики пов'язані з можливістю як зазнати збитків, так і одержати прибуток і можуть називатися фінансовими ризиками. Під фінансовим ризиком розуміється ризик, що виникає при фінансовому підприємництві чи фінансових угодах, тобто коли в ролі товару виступають валюта, цінні папери або кошти. Фінансовий ризик— це загроза грошових втрат. Він пов'язаний з можливістю невиконання суб'єктом економічної діяльності своїх фінансових зобов'язань перед інвесторами. У вужчому визначенні його пов'язують з фінансовим “леверіджем”, тобто відношенням боргу до звичайного акціонерного капіталу, який фірма використовує для фінансування активів