Питання для самоперевірки та контролю за засвоєнням знань до розділу 1

1. Розкрийте сутність понять “невизначеність”, “випадковість”, “протидія” і ризик. Наведіть приклади.

2. Охарактеризуйте фактори ризику в економіці. Наведіть приклади факторів ризику кожного з видів господарської діяльності.

3. Наведіть приклади ризикових ситуацій як в побуті, так і у виробничій сфері.

4. Чому необхідно аналізувати ризики господарської діяльності?

5. Висвітліть функції, які виконують ризики.

6. Сформулюйте основні причини підприємницьких ризиків.

7. Назвіть відомі вам класифікації ризиків. Що лежить в основі кожного виду ризиків?

8. Висвітліть основні ризики підприємства і причини, що їх викликають?

9. У чому полягає різниця між чистими і спекулятивними ризиками?

10. Розкрийте сутність ризику в логістичному ланцюзі.

11. Як здійснюється класифікація логістичних ризиків?

12. Назвіть ризики, які виникають в управлінні логістикою і причини, що їх викликають.

13. Охарактеризуйте ризики основних елементів ланок постачання.

14. Що означають поняття “внутрішні ризики” і “зовнішні ризики” в логістичному ланцюзі.

15. Які особливості притаманні ризикам, зумовленим сучасним станом розвитку вітчизняних підприємств?

Розділ 2. Аналіз та оцінка ризиків

2.1. Принципи та послідовність проведення аналізу ризиків

Доцільність прийняття конкретного управлінського рішення в природі якого закладений певний ступінь ризику, може бути виявлена шляхом аналізу і оцінки ризику. Це означає, що для ефективного управління необхідно знати не тільки про можливий підприємницький ризик, але і зуміти зробити його якісний аналіз і оцінку. Аналіз підприємницьких ризиків доцільно проводити по декількох основних напрямках наявність яких обумовлена:

• специфічними особливостями суб’єкта підприємництва;

• особливостями зовнішнього середовища в якому підприємство функціонує і яке знаходиться в процесі постійного розвитку.

В найбільш загальному виді принципи аналізу ризику зводяться до наступного:

1. Величина втрат від різних видів ризику не залежить один від одного. Це означає, що в тому випадку, коли один з видів ризику переходить в категорію реалізованого, то втрати у випадку реалізації інших ризиків не змінюються.

2. Реалізація визначеного виду ризику не обов’язково збільшує або зменшує ймовірність виникнення іншого виду ризику.

3. Максимально можливий збиток у випадку реалізації конкретного ризику не повинен перевищувати фінансових можливостей господарюючого суб’єкта.

У загальному випадку аналіз ризику здійснюють у наступній послідовності:

1) виявлення внутрішніх та зовнішніх чинників, що збільшують чи зменшують ступінь певного виду ризику;

2) аналіз виявлених чинників;

3) оцінювання певного виду ризику за двома підходами:

а) визначення фінансової доцільності (ліквідності);

б) визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів);

4) встановлення допустимого ступеня ризику;

5) аналіз окремих операцій щодо обраного ступеня ризику;

6) розробка заходів щодо зниження ступеня ризику;

7) вибір найбільш прийнятних варіантів рішень.

На рисунку 2.1 наведена схема логічного процесу аналізу ризику під час прийняття управлінських рішень.

Рис. 2.1. Логічний процес аналізу ризику

В результаті реалізації ризиків в підприємницькій діяльності можуть виникнути ті чи інші втрати, які можна згрупувати в такі види:

1. фінансові втрати – це прямий грошовий збиток, що може бути нанесений підприємству внаслідок реалізації визначеного ризику або групи ризиків.

2. матеріальні втрати – це непередбачені планом розвитку підприємства додаткові витрати чи прямі втрати виробничих засобів.

3. втрати часу – це такі втрати, що пов’язані з нераціональним його використанням внаслідок виникнення визначених видів ризиків. Втрати часу розділяють на дві групи втрат:

• трудові втрати – втрати робочого часу, які викликані випадковими обставинами;

• неефективна організація – це такі втрати, що виникають у тому випадку, коли процес підприємницької діяльності здійснюється повільніше, ніж це було узгоджено раніше.

4. соціальні втрати – це такі види втрат, що пов’язані з нанесенням збитку здоров’ю і життю людей.

5. збутові втрати – втрати, які пов’язані зі зміною відношення покупців до виробленого підприємством продукту в бік переваги продуктам інших підприємств або інших продуктів.

6. екологічні втрати – це нанесення шкоди навколишньому природному середовищу. Ці витрати поділяються на прямі і непрямі:

• прямі – це втрати, що виникають безпосередньо на підприємстві і воно відчуває на собі їх вплив через короткий проміжок часу;

• непрямі втрати – виникають в тому випадку, якщо шкідливий вплив на навколишнє середовище буде впливати на діяльності підприємства через тривалий час.

7. морально-психологічні втрати – обумовлені тим, що будь-яке підприємство є складною соціальною системою і порушення рівноваги цієї системи може привести до небажаних наслідків.

Аналіз ризиків здійснюють з точки зору їх якісної та кількісної оцінки.

Якісний аналіз є найбільш складним і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції в даній сфері економічної діяльності. Його головна мета - визначити чинники ризику, області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики.

Кількісний аналіз ризику, тобто кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику даного виду діяльності (проекту) в цілому, що є теж досить складною проблемою.