Navch._posibnuk_Ivaschyk

Таблиця 19.6 Показники інтенсивності використання інвестицій

по Івано-Франківській області

Таблиця 19.7 Показники інтенсивності використання інвестицій

по Чернівецькій області

Аналіз показує, що для всіх об’єктів має місце тенденція зниження інвестиційної віддачі й, відповідно, зростання інвестиційної місткості виробництва. Наприклад, у 2002 р. віддача інвестицій була нижчою, ніж у 1998 р. у Закарпатській області на 14,95 %, у ІваноФранківській – на 35,77 % і у Чернівецькій – на 29,27 %.

Для подальшого аналізу знаходимо похідну функції y = a0 xa1 :

631

Знайдену величину назвемо граничною маржинальною продуктивністю обсягу виробництва або граничним випуском за окресленим показником. Наближене значення граничної продуктивності показує, на яку величину збільшиться обсяг випуску промислової продукції, якщо обсяг інвестиційних вкладень збільшити на 1 млн. грн. Порівнюючи цей показник у динаміці для Закарпатської області, бачимо, що відбувається постійний спад показника граничної продуктивності використання інвестицій. Так, за п’ять років це зниження відбулося на 14,93 % й становило в 2002 р 85,07 % від показника 1998 р. Івано-Франківську та Чернівецьку області характеризувала стрибкоподібна зміна показника граничної продуктивності, тобто в окремі роки гранична продуктивність зростала, а згодом знову спадала. На кінець 2002 р. гранична маржинальна продуктивність обсягу виробництва промислової продукції в Івано-Франківській області становила 64,29 % від аналогічного показника 1998 р., а для Чернівецької – 70,72 %.

Наступним важливим оціночним показником є еластичність

Цей показник вказує на відносну зміну результативного показника при зміні факторного на 1 %.

Аналіз показує, що найбільше зростання обсягів виробництва промислової продукції при рості інвестиційних вкладень на 1 % притаманне для Закарпатської області (а1=0,7993 %), а для ІваноФранківської – а1=0,4223 % і для Чернівецької – а1=0,4033 %. Мале значення коефіцієнтів еластичності для останніх двох областей свідчить про низьку ефективність інвестицій у виробництво промислової продукції. Для Івано-Франківської 57,67 %, а для Чернівецької – 57,77 % приросту інвестицій не дають додаткового приросту продукції. Тобто в цьому випадку використання інвестицій носить витратний характер, причому окресленій низькій ефективності властивий спадний характер.

Розглянута вище модель є статичною, вона не враховує динаміки даних процесів. Доповнимо модель часовим фактором. Тобто для динамічного варіанта моделі час виступає самостійним фактором, який має вплив на обсяг випуску продукції. Далі проводимо дослідження з допомогою моделі

632

де β – параметр, який характеризує темп приросту випуску промислової продукції під впливом науково-технічного прогресу; а0, а1– параметри моделі; t – часовий параметр.

Для побудови числових моделей прологарифмуємо вираз (19.4) і проведемо відповідні заміни:

Далі використаємо стандартну процедуру множинної регресії програмного продукту STADIA для числових даних об’єктів дослідження. Результати обчислень представимо в табл. 19.8.

Таблиця 19.8

На основі проведених обчислень отримаємо моделі:

• для Закарпатської області y (x,t )= 5,6024 x0,02144e0,2962 ;

• для Івано-Франківської області y (x,t )= 6,815 x0,08133e0,1349 ;

• для Чернівецької області y (x,t )= 5,933 x0,01711e0,1521.

633

При введенні додаткового фактора виробництва коефіцієнт еластичності результативного показника для всіх об’єктів значно знизився.

Кількісна оцінка залежності знайдена з допомогою статичної та динамічної моделей дає можливість визначити тип економічного росту виробництва, з однієї сторони, і ефективність використання інвестиційних вкладень з іншої. Як бачимо, виник затяжний деінтенсивний тип економічного росту, з досить низькою ефективністю використання інвестицій у промисловому виробництві.

Найбільший темп росту промислового виробництва під впливом науково-технічного прогресу (НТП) спостерігається у Закарпатській області (β=0,2962).

Отримані моделі дають можливість потенційному регіональному інвесторові володіти інформацією про тип економічного розвитку регіону, ступінь ефективності використання авансованого капіталу на сучасному етапі; про обсяг інвестиційних ресурсів, які необхідні для подолання диспропорцій у розвитку регіональної економіки; про характер перебігу процесів інвестування

вмайбутньому.

19.2.Використання економетричних моделей у порівняльному аналізі

Основними напрямками використання економетричних функцій у комплексному економічному аналізі господарської діяльності є аналіз використання трудових ресурсів, засобів і предметів праці; аналіз випуску продукції; аналіз динаміки технологічного рівня виробництва.

Економетрична залежність є найбільш узагальненою моделлю, з допомогою котрої описується функціонування економічного об’єктa, тому її можна використати для визначення порівняльних характеристик ефективності роботи споріднених об’єктів чи одного й того ж об’єкта в різні періоди. Переважно порівняння ефективності роботи двох підприємств за відповідний період ґрунтується на попарному співставленні показників продуктивності праці, фондовіддачі, оборотності оборотних засобів, матеріалоємності.

Показник порівняльної економії ресурсу х на підприємстві В порівняно з підприємством А за один і той же період (або ж на

634

одному й тому самому підприємстві за різні періоди) обраховується з допомогою формули:

де хА, хВ – кількість використаного ресурсу відповідно підприємствами А та В; yА, yВ – відповідно обсяги випуску продукції. У формулі (19.7) зменшуване означає кількість ресурсу x, який необхідний для виробництва продукції yВ на підприємстві В за умови, що ресурсоємність виробництва така ж, як і на підприємстві А. Від’ємник показує кількість ресурсу, необхідного для випуску продукції yВ в умовах виробництва на підприємстві В. Якщо ж Ех > 0, то ефективність використання ресурсу x на підприємстві В більша, ніж на А.

В основу формули (19.7) покладено порівняння результатів виробничої ситуації на підприємстві В із умовною ситуацією, при якій технологічний процес підприємства А переноситься на В. У даному випадку технологічним процесом виступає ресурсоємність. Формулу (19.7) можна одержати шляхом факторного розкладу величини xAB = xA − xB у вигляді доданків:

Перший доданок виражає вклад у xАВ зміни ресурсоємності продукції, а другий – вклад зміни обсягу випуску продукції. Тут

використовується тотожність xA = yB xA і припускається така умовна yB

послідовність переходу від ситуації підприємства А до ситуації підприємства В: спочатку ресурсоємність за постійного випуску

ресурсоємності змінюється від yВ до yА. Оскільки дані для обґрунтування припущення так само, як і оберненої послідовності, переважно відсутні, користуючись інтегральним методом замість (19.6), рекомендується використовувати більш збалансовану формулу для визначення економії ресурсу х:

635

Проте ця формула також у більшості випадків не може використовуватись для порівняння ефективності роботи двох підприємств, оскільки в ній міститься лише один вид ресурсу. Часто буває так, що, наприклад, продуктивність праці вища на одному підприємстві, а фондовіддача – на другому. У таких випадках необхідний показник сукупної ефективності використання основних виробничих ресурсів.

Для отримання такого показника замість факторного розкладу

інтегрального методу цей розклад має вигляд:

де перший доданок виражає вклад у yВА зміни ресурсовіддачі. Дійсно тут додаються результати використання ресурсів xА в технології підприємства В і ресурсів xВ у технології підприємства А. Як і в попередніх випадках, технологія характеризується показником ресурсовіддачі. Вираз

вектори ресурсів підприємств А та В, а fA (x)= fA (x1A ,x2A ,...,xnA ) i fB (x)= fB (x1B ,x2B ,...,xnB ) – їхні виробничі функції. Порівняльна

ефективність сукупного використання ресурсів при заданих умовах з допомогою інтегрального методу оцінюється формулою:

років діяльності. Звітні дані підприємств представлені в табл. 19.9, 19.10 .

636

♦Розв’язування.

Аналізуючи звітні дані (табл. 19.9, 19.10), бачимо, що фондовіддача на підприємстві А нижча, ніж на підприємстві В, тому порівняльна економія основних фондів на основі формули (19.8) для першого року роботи має вигляд:

Eфонд (1)= 22,5 9548,,98 − 43,2 =1,016 > 0.

З іншої сторони, продуктивність праці на підприємстві А вища, ніж на підприємстві В. Отже, порівняльна економія трудових ресурсів за перший рік роботи від’ємна.

Eпрац (1)=10,9 9548,,98 −32,1 = −10,69 < 0 .

На основі цих даних зробити висновок про те яке підприємство працювало більш ефективно, важко.

Розглянемо методику розрахунку порівняльної ефективності використання сукупного ресурсу з допомогою економетричного моделювання.

Користуючись програмним продуктом STADIA на базі даних табл. 19.9, 19.10, побудуємо економетричну модель лінійної залежності випуску товарної продукції від двох факторів (вартість основних виробничих фондів і затрат праці). В результаті отримуємо такі економетрична моделі:

637

fA (x)=10,55 +1,18x1 +1,04x2 ,

fB (x)= −1,48 +1,29x1 +1,31x2 ,

де х1 – вартість основних виробничих фондів, млн. грн.; х2 – затрати праці, млн. люд. год.; yA, yВ – випуск товарної продукції відповідно підприємством А і В, млн. грн. Для знаходження порівняльної ефективності використаємо формулу (19.8). Так, для першого, другого та п’ятого років відповідно отримуємо:

E1 = −2,955;E2 = −1,771; E5 = −0,15.

Висновок. У всіх трьох випадках більш ефективно працювало підприємство А.

19.3.Економетричне моделювання оцінки ризику в кредитуванні

Важливим вектором діяльності банківських установ є надання кредитних послуг. Процес кредитування тісно пов’язаний із поняттям ліквідності, яка в свою чергу залежить від кредитоспроможності позичальника та ризикованості згоди. Тобто ліквідність банку можна підтримувати завдяки вмілій організації процесу кредитування. Аналіз динаміки надання кредитів, як загалом по Україні, так і для окремих банків (наприклад, Центрального відділення Промінвестбанку у Тернопільській області), вказує на значні темпи приросту надання кредитів (рис. 19.1).

Надані кредити

Заборгованість за кредитами

Рис. 19.3.1. Динаміка надання кредитів і заборгованість за ними

638

Разом із цим треба зазначити, що негативний вплив на ліквідність і платоспроможність банків, з точки зору наданих кредитів, має заборгованість за кредитами.

Побудуємо прогнозні економетричні моделі процесів надання кредитів і заборгованості за ними, використавши наявну статистичну інформацію та програмний продукт STADIA. Як результат, нами отримані такі економетричні моделі:

а) для наданих кредитів:

y1 = 0,1021+17,97t +0,2108t2 , R = 0,993;

y2 = e2,992 t0,9477 , R = 0,988.

б) для заборгованості за кредитами:

y3 = 0,2876 + 2,58t +1166, t2 , R = 0,996;

y4 = e1,683+0,3853t , R = 0,97,

де t – час (рік).

Дослідимо ефективність процесу кредитування або знайдемо імовірність повернення кредитів шляхом знаходження площ фігур, які описують відповідні функції.

Так, площа фігури прогнозу надання кредитів становитиме:

Sкред = ∫5 (0,1021+17,97t + 0,2108t2 )dt =

а площа фігури прогнозу заборгованості буде:

Sборг = ∫5 (0,2876 + 2,058t +1,166t2 )dt =

Як бачимо, що в середньому тільки 67,08 % наданих кредитів повертаються банкам. Такий факт негативно впливає на рівень ліквідності банку.

639

Величину 1− р =1−0,6708 = 0,3292 можна вважати кількісною оцінкою ризику заборгованості за наданими кредитами.

19.4. Методи прогнозування обсягів

податкових надходжень

Процес надходження до бюджету податкових платежів, як і будь-який інший економічний процес, доцільно розглядати з точки зору стохастичних характеристик, оскільки його рівні в послідовні періоди відображають вплив множини взаємодіючих чинників, які можна трактувати як випадкові величини, що мають певну закономірність у динаміці. Кількісний аналіз основних показників поступлень доходів до бюджету підтверджує випадковість цього процесу. Вхідною інформацією про поступлення податкових платежів можна використати місячні звітні дані податкових адміністрацій за певний період часу в розрізі таких платежів: загальний обсяг поступлень ПДВ, податок на прибуток підприємств, прибутковий податок з громадян, акцизний збір, плата за землю та інші поступлення. Основні статистичні характеристики (математичне сподівання, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, асиметрія, ексцес) умовного об’єкта можна дослідити (табл. 19.11) з допомогою процедури «Описательная характеристика» програмного продукту STADIA.

Таблиця 19.11 Основні статистичні характеристики показників поступлень

доходів до умовного бюджету

640