- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
1.7 Помножувачі напруги
1.7.1 Необхідність множення напруги
У високовольтних малопотужних випрямлячах розміри і маса високовольтного трансформатора стають значними через необхідність забезпечення електричної міцності. Тому в таких пристроях використовують помножувачі напруги [3, 4, 7].
Принцип роботи помножувача напруги полягає у тому, що кожний з послідовно з’єднаних конденсаторів заряджається від порівняно низьковольтної вторинної обмотки трансформатора через свої вентилі. По відношенню до навантаження конденсатори увімкнені послідовно, тому на загальна напруга буде дорівнювати сумі напруг конденсаторів. Внутрішній опір помножувача зростає зі збільшенням кількості каскадів. Тому їх використовують при високоомному навантаженні.
1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
Пристрій будують за мостовою схемою, у плечі моста увімкнені діоди VD1, VD2 і конденсатори C1, C2 (рисунок 1.24). Навантаження вмикають паралельно до конденсаторів [4, 7].
Рисунок 1.24 – Принципова схема пристрою подвоєння напруги
При позитивному півперіоді (плюс джерела живлення зліва і зверху) відкритий діод VD2, внаслідок цього заряджається конденсатор C2 (рисунок 1.25). При негативному – відкритий діод VD1 і заряджається конденсатор C1. Напруга на навантаженні дорівнює:
. (1.21)
Конденсатори заряджаються при кожній півхвилі напруги, тому частота пульсацій випрямленої напруги у два рази більша частоти мережі .
Струм у вторинній обмотці трансформатора у суміжні півперіоди протікає у протилежних напрямах, і постійна складова дорівнює нулю. Осердя трансформатора не підмагнічується.
Достоїнства пристрою: подвоєне значення вихідної напруги (1.21); мала зворотна напруга на діоді ; подвоєна частота пульсацій.
Рисунок 1.25 – Часові діаграми роботи пристрою подвоєння напруги
Недоліки пристрою: відносно великі значення струмів діодів ; поява додаткових пульсацій при несиметричності моста.
Використовуються при вихідній потужності до 50 Вт та випрямленій напрузі 500...1000 В.
1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
Пристрої множення мають таку класифікацію [4]:
1) пристрої 1-го роду – вихідна напруга знімається з одного конденсатора, зарядженого до необхідної величини;
2) пристрої схеми 2-го роду – вихідна напруга знімається з декількох, послідовно сполучених конденсаторів;
3) несиметричні пристрої 1-го і 2-го роду;
4) симетричні пристрої 1-го і 2-го роду
Симетричні схеми помножувачів складаються з двох несиметричних схем однакового роду, і живляться вони від однієї обмотки трансформатора.
1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
Схема такого пристрою наведена на рисунку 1.26 [4, 7]. Величина напруги на конденсаторах С1, ... , Сn пропорційна порядковому номеру конденсатора, навантаження підключене до останнього з них.
При позитивному потенціалі точки б відносно точки а відкривається діод VD1 і конденсатор C1 заряджається до напруги вторинноїобмотки трансформатора. Зі зміною полярності напруги заряджається конденсатор C2 до напруги:
.
Шлях протікання струму: точка а, C1, VD2, С2, точка б.
Рисунок 1.26 – Схема несиметричного помножувача напруги 1-го роду
При наступних змінах полярності напруги заряджається С3 (точка б, C2, VD3, C3, точка а) до напруги:
.
І так далі. Таким чином, на n-му конденсаторі напруга дорівнює:
.
Відношення між ємностями конденсаторів повинні задовольняти умові
. (1.22)
Це забезпечує однакову енергію, яка накопичується під час роботи кожним конденсатором. Наприклад, при n=5 відношення ємностей конденсаторів доцільно вибрати так:
.
В деяких випадках можна обмежитись умовою .
Ємність вихідного конденсатора вибирається, виходячи із заданих пульсацій випрямленої напруги.
При наявності навантаження частина напруги падає на внутрішньому опорі діодів, тому помножувач працює при малих навантаженнях, тобто при малих струмах. Напругу можна збільшувати в декілька десятків разів і отримувати на навантаженні сотні кіловольт.
До кожного із діодів прикладається зворотна напруга . Частота першої гармонікипульсацій дорівнює частоті мережі, оскільки заряд конденсатора, з якого знімається вихідна напруга, відбувається один раз за період.