- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
6.6.2 Робота трансформатора
Трансформатор може працювати в режимах холостого ходу, активного та реактивного (ємнісного чи індуктивного) навантаження.
Режим холостого ходу трансформатора – це такий режим, при якому первинна обмотка підімкнена до джерела змінного струму, а вторинна – відключена від навантаження.
У первинній обмотці протікає змінний струм , названий струмом холостого ходу. Його величина складає 5…8 % від струму навантаження. Тому активні втрати в проводі обмотки (міді) малі і потужність, споживана в режимі холостого ходу, затрачується в основному на покриття втрат у осерді (сталі).
Через обмежену магнітну проникність феромагнітного матеріалу осердя не увесь магнітний потік, створений струмом, зосереджується в магнітопроводі. Частина його, який називають потоком розсіювання, проходить через осердя і товщу котушки і замикається у повітрі [3, 4].
Діючі значення ЕРС первинної і вторинної обмоток трансформатора визначаються законом електромагнітної індукції (6.24) і рівні:
, (6.28)
. (6.29)
де– кількість витків обмоток.
Розділивши (6.28) на (6.29), отримаємо:
(6.30)
де –коефіцієнт, що отримав назву коефіцієнта трансформації.
Активний опір обмоток є малим і падіння напруги на них при холостому ході мале, тому модулі векторів напруг і протидіючих ЕРС, зміщених на кут, близький до 180°, практично рівні і коефіцієнт трансформації визначать ще як відношення вхідної напруги до вихідної:
. (6.31)
Для мережі трансформатор, який працює на холостому ході, є індуктивним навантаженням [3, 4].
Розглянемо коротко роботу навантаженого трансформатора.
Якщо до первинної обмотки трансформатора прикласти напругу , а вторинну з'єднати з навантаженням, то в обмотках потечуть струмиі. Вони викликають у магнітопроводі магнітні потокита. У зв'язку з тим, що причиною появи потокує потік, то обидва потоки на основі закону Ленца спрямовані назустріч один одному.
При збільшенні струму навантаження потікзбільшується, а сумарний магнітний потік у магнітопроводі-зменшується. Внаслідок цього індуковані сумарним потоком ЕРСізменшуються. Зменшеннявикликає збільшення струму первинної обмотки, тому що величина останнього пропорційна різниці-. Зі збільшенням струму, збільшується потік, створений первинною обмоткою, і сумарний магнітний потік-повертається до свого початкового значення [3, 4].
Таким чином, зміна сумарного магнітного потоку, викликана збільшенням струму , компенсується і сумарний потік залишається рівним потокові при холостому ході трансформатора . Можна сказати інакше – зі збільшенням струмупотужність, споживана навантаженням, збільшується, але напруга мережі постійна, тому зростання потужності можливе тільки за рахунок збільшення струму.
Величину струму можна знайти, якщо знехтувати втратами потужності в обмотках і магнітопроводі, тобто прийняти=. Звідкіля:
. (6.32)
Таким чином, струм первинної обмотки (6.32) в коефіцієнт трансформації разів відрізняється від струму вторинної обмотки.
Напруга на виході вторинної обмотки пов'язана зі струмом навантаження зовнішньою характеристикою або характеристикою навантаження трансформатора, аналогічною (1.15):
, (6.33) де- активний та реактивний опори вторинної обмотки.
Зростання струму навантаження призводить до збільшення внутрішнього падіння напруги на вторинній обмотці, а напруга на навантаженні зменшується. Якщо трансформатор має декілька вторинних обмоток, то зміна навантаження однієї з них викликає зміну напруги як на виході цієї обмотки, так і на виходах інших обмоток.