- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
Нині застосовують усі розглянуті перетворювачі: ДПН, ОПНП, ОПНЗ. Критерії, згідно з якими можна було б віддати перевагу одному з перетворювачів відсутні. Області їх доцільного використання у залежності від напруги і потужності навантаження можна визначити, користуючись рисунком 5.10 [14].
Рисунок 5.10 – Порівняння ДПН, ОПНП, ОПНЗ
Як видно з рисунка, в області напруг та потужностей до 1000 В і 1000 Вт доцільно використовувати ОПНЗ та ОПНП. Пояснюється це тим, що ці перетворювачі не критичні до зміни тривалості імпульсів керування. При збільшенні частоти перетворення внаслідок значного часу розсмоктування надлишкових зарядів і його нестабільності може виявитися, що в ДПН будуть відкритими обидва силових транзистора. Це веде до короткого замикання обмотки трансформатора. Тому ДПН використовуються при струмах в десятки ампер. В цьому випадку виправдано ускладнення схем керування для відстеження і зменшення миттєвих значень струмів.
Струми в ОПНП та ОПНЗ при рівних потужностях у 2...4 рази більші, ніж в ДПН. Тому може виявитися, що для ОПНП та ОПНЗ при потужності понад 1000 Вт буде відсутня необхідна елементна база.
Використання ОПНЗ при потужностях 1...100 Вт доцільно завдяки відсутності дроселя, який є в ОПНП. А при малій потужності зменшення маси та розмірів перетворювачів є особливо актуальним.
Дані рисунка добре узгоджуються з практикою використання перетворювачів. Так, наприклад, у телевізорах для отримання напруги в сотні вольт і Вт використовують ОПНЗ.
З розробкою потужних високочастотних транзисторів і діодів, а також більш досконалих конденсаторів та магнітних матеріалів характеристики перетворювачів будуть зміщатися в область більшої напруги та потужності.
5.6 Резонансні перетворювачі
5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
На відміну від розглянутих перетворювачів, які мають прямокутну (розривну) форму струмів та напруг, у резонансному перетворювачі (РП) на випрямляч надходить напруга синусоїдальної форми або близької до неї [8, 13, 14]. Перемикання силових транзисторів відбувається в моменти часу, коли струми в них не протікають. Наявність LC-елементів у резонансних перетворювачах, які працюють в режимі резонансу, і вибір моментів комутації дозволяє:
зменшити втрати потужності, що виникають через комутаційні процеси;
збільшити частоту перетворення;
зменшити масу та розміри пристроїв, завдяки спрощенню фільтра вихідної напруги і фільтрів, які встановлюють на вході та виході перетворювача. Менш жорсткі вимоги до фільтрації обумовлені тим, що в резонансних перетворювачах спектри напруг займають менші смуги, ніж у імпульсних.
При великій кількості схемних рішень РП їх загальна ознака полягає в наявності паралельного або послідовного контуру (послідовний використовується частіше), який періодично підключається до джерела живлення.
Недолік резонансних перетворювачів полягає у великих значення напруг та струмів у їх ланцюгах при резонансі.
Коливальні контури можуть бути увімкнені в будь-який із розглянутих перетворювачів: ДПН, ОПНП, ОПНЗ.
За способом передачі енергії до навантаження перетворювачі ділять на дві групи: перетворювачі з резонансним обміном енергії між джерелом живлення та навантаженням і перетворювачі з односпрямованою передачею енергії до навантаження.