- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
6.6.3 Проектування трансформатора
При проектуванні вихідною є формула потужності, що зв'язує габарити трансформатора з активною та реактивною потужністю, яка передається у навантаження. Повна потужність у вольтамперах, що споживається первинною обмоткою трансформатора, подається на основі (6.28) виразом [3]:
(6.34)
де – коефіцієнт, що визначає заповнення магнітопроводу феромагнітним матеріалом,
–площа феромагнітного матеріалу магнітопроводу,
–площа перетину магнітопроводу, більша площі феромагнітного матеріалу через наявність у ньому ізоляційних матеріалів між пластинами, які уводять для зменшення втрат на вихрові струми.
Повна потужність, що віддається трансформатором у навантаження, без врахування втрат у ньому, є сума потужностей усіх вторинних обмоток:
, (6.35)
де – ЕРС і струмиі-ої вторинної обмотки;
–кількість витків і-ої обмотки;
к – число вторинних обмоток трансформатора.
Габаритна потужність трансформатора визначається як напівсума габаритних потужностей (6.34), (6.35) первинної і вторинної обмоток:
(6.36)
Щільність струму J в обмотках трансформатора вибирають однаковою:
,
де – площа перетину проводуi–ої обмотки. Звідки:
.
Знайдемо суму, що входить до (6.36) після підстановки до неї значення , врахувавши і первинну обмотку.
, (6.37)
де – площа перетину провідників усіх обмоток.
Підставивши (6.37) у (6.36), отримаємо формулу потужності.
.
У вікно, що має площу , можна закласти кількість проводу загальною площею<. Коефіцієнт заповнення вікна міддюзалежить від товщин ізоляції проводу і міжшарових прокладок; він коливається в межах 0,15…0,4.
З урахуванням цього формула повної потужності набуває вигляду:
. (6.38)
Проведемо аналіз отриманого результату (6.38) [3].
1. Потужність, яку трансформатор віддає до навантаження, пропорційна магнітній індукції у магнітопроводі і щільності струму в обмотках трансформатора.
2. Габарити і маса трансформатора знижуються при підвищені частоти. Цей фактор завжди враховують при виборі частоти автономного джерела змінної напруги. Проте з ростом частоти зростають втрати у магнітопроводі і тому доводиться знижувати амплітуду магнітної індукції Вm, що зменшує ефект, пов’язаний з підвищенням частоти.
3. Габаритна потужність трансформатора пропорційна добутку площі його вікна на площу перетину магнітопроводу. Це свідчить про те, що при збільшені лінійних розмірів трансформатора у разів його габаритна потужність зростає уразів, а маса і об'єм – уразів. Тому питомі масові й об'ємні показники трансформаторів поліпшуються зі збільшенням його габаритної потужності. Саме з цієї причини віддають перевагу одному трансформаторові з багатьма обмотками перед декількома з меншим числом обмоток у кожного.
4. Можна спроектувати трансформатори однієї габаритної потужності з різними перетинами вікна і магнітопроводу. У трансформатор з великим вікном потрібно закласти більше міді, а з малим вікном – більше сталі. Найбільш високий ККД отримують, коли площі магнітопроводу і вікна приблизно рівні.
5. Показано, що ККД трансформатора досягає максимального значення, коли втрати у магнітопроводі і в обмотках рівні. Але цей максимум виражений не різко, тому не завжди доцільно будь-що виконувати цю умову.
Подальша методика проектування трансформатора така.
Після розрахунку габаритної потужності (6.38) вибирають стандартний магнітопровід. Наприклад: Ш-подібний, витий зі сталевої стрічки товщиною 0,35 мм. Допустиму величину індукції в магнітопроводі приймають такою, щоб втрати не були занадто великими (1,2…1,6 Тл), і визначають по графіках або таблицях питомі втрати в сталі (Вт/кг) і питому потужність намагнічування (Вт/кг). Потім задають щільність струму в проводах ( ≈ 3 А/мм2), коефіцієнти заповнення вікна міддю (σ ≈ 0,3) і магнітопроводу сталлю (≈ 0,9). Знаходять добуток площі вікна на площу перетину магнітопроводу і вибирають конкретні його розміри. Вибирають тип проводу обмоток, визначають число витків у кожній з них. Визначають можливість розміщення обмоток у вікні магнітопроводу і перевіряють тепловий режим трансформатора.