3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9

ІМС 142ЕН3(4) відрізняються від розглянутої мікросхеми тим, що в ній використовується не одно-, а двокаскадний підсилювач постійного струму. Це дозволило приблизно на порядок збільшити коефіцієнт стабілізації. За рахунок використання потужнішого регулюючого елемента в ІМС 142ЕН3(4) збільшено струм навантаження до 1А. Уведено також тепловий захист, який працює в діапазоні температур +65...+145С.

У 142 серію ІМС входять стабілізатори і з фіксованими значеннями вихідних напруг. Вони мають такі значення [4, 6, 10]:

142ЕН5А – 5 В; 142ЕН5Б – 6 В; 142ЕН8А – 9 В; 142ЕН8Б –12 В; 142ЕН8В – 15 В; 142ЕН9А – 20 В; 142ЕН9Б – 24 В; 142ЕН9В – 27 В.

Струм навантаження ІМС – 1,5 А.

Мікросхема 142ЕН6 є стабілізатором, який забезпечує різнополярну вихідну напругу. Діапазон зміни напруг від  5 до  25 В. Струм навантаження – до 0,2 А. Коефіцієнт стабілізації 0,005 % / В, ТКН – менший 0,01 % / С.

3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги

Типова схема увімкнення ІМС з фіксованою напругою стабілізації наведена на рисунку 3.25 [6].

Рисунок 3.25 – Схема увімкнення ІМС з фіксованою напругою стабілізації

Ємність конденсатора Свих приймають більшою 2,2 мкФ. Він, як і в будь-якому стабілізаторі, забезпечує незмінність вихідної напруги при імпульсному характері навантаження, тобто зменшує рівень пульсації. Ємність конденсатора Свх більша 0,33 мкФ. Він призначений для усунення генерації при стрибкоподібному увімкненні вхідної напруги. Генерація виникає через наявність паразитних індуктивності та ємності у з’єднувальних ланцюгах, які утворюють контур ударного збудження. Характер перехідного процесу, що при цьому спостерігається, наведено на рисунку 3.26 (залежність 1).

Рисунок 3.26 – Перехідні процеси при увімкненні ІМС

Амплітуда коливання може перевищити допустиму вхідну напругу, що призведе до пробою переходу колектор-емітер регулюючого транзистора. За наявності конденсатора на вході мікросхеми вихідна напруга встановлюється за аперіодичним законом (залежність 2). Коливання не виникають, якщо вихідним елементом фільтра є конденсатор великої ємності.

Потужність, що розсіюється мікросхемою, визначається в основному втратами на регулюючому елементі.

, (3.35)

де – максимальний струм навантаження,– максимальне значення вхідної напруги,– вихідна напруга стабілізатора [6].

3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів

Якщо навантаження стабілізатора знаходиться на великій відстані від вихідних клем, то при великих струмах на з'єднувальних дротах може спостерігатися значне падіння напруги. Тому силові дроти прокладають окремо від дротів зворотного від'ємного зв'язку, а останні з'єднують безпосередньо з навантаженням, так як показано на рисунку 3.27 [9].

Рисунок 3.27 – З'єднання стабілізатора з навантаженням при великих струмах

У пристроях перетворення електричної енергії на вхід випрямляча може надходити напруга не гармонічної форми, а близької до прямокутної. Якщо на виході випрямляча не увімкнути фільтр, то фронти імпульсів проходять через стабілізатор і можуть погіршити роботу споживачів. Щоб запобігти цьому, на вході стабілізатора встановлюють LC-фільтр, а на виході паралельно електролітичному конденсатору, опір якого на підвищених частотах стає індуктивним, вмикають безіндукційні плівкові або керамічні конденсатори (рисунок 3.27).

При імпульсному навантаженні позначається індуктивність з'єд­нувальних провідників. На друкованих платах для її компенсації вмикають низку безіндуктивних конденсаторів, які розподіляють вподовж шин живлення.