- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
Транзистор, що використовується у стабілізаторі в якості силового ключа, в режимі пропускання струму, тобто у відкритому стані, знаходитися в насичені. Це забезпечує малий опір ланцюга емітер-колектор і малі втрати потужності.
Напруги на переходах транзистора знаходяться у такому співвідношенні
.
Звідки маємо
.
При глибокому насиченні напруга більш позитивна (для n-p-n транзистора), ніж напруга емітер-колектор (рисунки 4.7,а, 4.7, б), і напруга переходу база-колектор є від'ємною [3, 8].
Рисунок 4.7 – Напруги на переходах силових транзисторів,
що працюють у імпульсних стабілізаторах
Якщо у якості силового ключа використати складений транзистор (рисунок 4.7, в), то з врахуванням відміченого, збільшення струму бази вхідного транзистора VT2 призводить до зростання струму його емітера тільки до тих пір, поки напруга колектор-база транзистора VT1, яка є одночасно напругою колектор-емітер транзистора VT2 є позитивною. Це не дозволяє перевести в режим глибокого насичення транзистор VT1 збільшенням струму бази транзистора VT2.
Щоб сильніше наситити потужний транзистор VT1, використовують трохи іншу схему. В колекторне коло VT1 вмикають низькоомний резистор R (рисунок 4.8). Падіння напруги на ньому підвищує напругу транзистораVT2, що дозволяє глибше наситити транзистор VT1 [3, 8].
Рисунок 4.8 – Увімкнення резистора в колекторний ланцюг
силового складеного транзистора імпульсного стабілізатора
Загальне падіння напруги на силовому ланцюзі колектор-емітер транзистора VT1 та резистор R при глибокому насиченні транзистора виявляється меншим, ніж на переході колектор-емітер транзистора VT1 (рисунок 4.7, в).
Увімкнення резистора веде до втрати на ньому потужності. Усунути цей недолік можна використавши схему з’єднання, наведену на рисунку 4.9. Додаткова напруга в ланцюг колектора транзистора VT1 надходить тут з частини витків дроселя фільтра.
Рисунок 4.9 – Уведення додаткової напруги в ланцюг колектора
силового транзистора імпульсного стабілізатора з частини витків дроселя
Особливості роботи силового ланцюга імпульсного стабілізатора пов’язані також з необхідністю форсованого закривання транзистора від’ємною напругою, а також зі зменшенням перенавантаження колекторного ланцюга комунікаційними струмами. Ці питання будуть розглянуті далі.
4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
До складу структурної схеми ланцюга керування стабілізатора з ШІМ (рисунок 4.10) входять [6, 13]: дільник напруги навантаження, джерело опорної напруги ОН, схема порівняння, підсилювач постійного струму ППС (підсилювач сигналу розладу). Ці вузли можна будувати за схемами вузлів, які використовують у компенсаційних стабілізаторах, які розглядалися раніше.
Рисунок 4.10 – Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з ШІМ
Крім перерахованих елементів схема стабілізатора з ШІМ містить: генератор сигналів пилкоподібної форми ГПН, схему порівняння, формувач імпульсів керування, імпульси якого надходять на базу силового транзистора імпульсного стабілізатора.
У залежності від будови імпульсної частини стабілізатора пилкоподібна напруга на протязі періоду може зростати (рисунок 4.11, а), спадати (рисунок 4.11, б) або спочатку зростає, а потім спадає (рисунок 4.11, в) [13]. Перші дві форми напруги ШІМ використовують для керування відповідно моментами формування фронтів і зрізів, а остання використовується для формування фронтів і зрізів імпульсів. В цьому випадку реалізується одночасно і широтна, і частотна модуляція імпульсів [13]. Імпульс керуванняформується коли пилкоподібна напругабільша підсиленої напруги розладу(рисунок 4.10).
Сформовані керуючі імпульси відкривають силовий ключ стабілізатора.
У стабілізаторі з ЧІМ напругою керування для частотного модулятора є напруга, яка знімається з виходу підсилювача ППС. Ця ж напруга є керуючою і в релейній схемі регулювання, в якій вона подається на пороговий пристрій.
Рисунок 4.11 – Діаграми напруг в схемах керування імпульсних стабілізаторів