- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
Для простих малопотужних пристроїв розроблені однокристальні ІМС живлення, які перетворюють змінну напругу в постійну виконуючи одночасно її стабілізацію. Називають такі перетворювачі AC-DC конверторами (AC-DC – змінна напруга – постійна напруга). Приклади таких мікросхем: HV-2405Е, 1156ЕН1, ..., 1156ЕН4, 142ЕН24, 142ЕН25, 142ЕН26, 1182ЕМ1, 1182ЕМ2, 1182ЕМ3 (в останній ІМС вихідний струм дорівнює 1,5 А) [12].
ІМС типу AC-DC складається з двох головних частин. Перша з них – це ключовий елемент, за допомогою якого виконується заряд електролітичного конденсатора великої ємності від джерела змінної напруги, а друга являє собою стабілізатор напруги, вхідною напругою для якого є напруга конденсатора. Сказане пояснюється за допомогою рисунка 3.28. Заряджається конденсатор на протязі інтервалів часу t1 – t2, t3 – t4, t5 – t6, а розряджається на часових відрізках t2 – t3, t4 – t5, t6 ... . Джерелом вхідної напруги може бути мережа змінного струму у 220 В [12].
Рисунок 3.28 – Часові діаграми пояснення роботи AC-DC конвертора
Спрощена схема увімкнення перетворювача наведена на рисунку 3.29. Конденсатори Свх та Сн є елементами фільтрів, а конденсатор С виконує функцію накопичування електричної енергії.
Рисунок 3.29 – Спрощена схема увімкнення AC-DC конвертора
Вхідна напруга для типової мікросхеми може змінюватися у діапазоні 20...260 В. Вихідна напруга встановлюється зовнішніми елементами у діапазоні 10...70 в. Частота вхідної мережі 50...400 Гц [12].
3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
Компенсаційні стабілізатори знаходять надзвичайно широке використання у електронній апаратурі тому актуальним залишається питання покращання їх технічних, економічних і експлуатаційних показників. Основними напрямками удосконалення стабілізаторів є [1, 3, 4, 6, 11, 12]:
– збільшення вихідного струму до десятків ампер;
– збільшення вихідної напруги до сотень вольт;
– зменшення падіння напруги на переході колектор-емітер регулюючого транзистора. Роботи в цьому напрямку призвели до появи стабілізаторів типу LOW-DROP (МПН-стабілізатори, МПН – мале падіння напруги). Це дозволяє підвищувати ККД стабілізаторів. Їх використання для стабілізації напруги низьковольтних джерел живлення (акумулятори, батарейки) дозволяє повніше вичерпати енергетичні ресурси джерела. Розроблено стабілізатори з транзисторами p-n-p структури та польовими транзисторами з малим опором каналу. Падіння напруги у них доведено відповідно до 0,6 В і 0,2 В;
– підвищення коефіцієнта корисної дії стабілізаторів за рахунок того, що його власний робочий струм протікає через навантаження;
– розробка стабілізаторів типу AC-DC (змінна напруга – постійна напруга) без використання трансформатора та випрямляча.
3.18 Запитання тестового контролю
1. Якими характеристиками однокаскадний параметричний стабілізатор поступається двокаскадному (вихідні елементи каскадів однакові)?
вихідним струмом; вихідною потужністю; коефіцієнтом згладжування пульсацій; вихідним опором; температурною стабільністю напруги.
2. Характеристика навантаження стабілізатора є залежністю між:
вихідною напругою та вихідним опором; вихідною напругою та вхідним струмом; вихідним струмом та вхідною напругою; вихідною напругою та струмом навантаження; постійною складовою та рівнем пульсацій напруги навантаження.
3. Між однофазним випрямлячем та параметричним стабілізатором вмикають С-фільтр для:
збільшення коефіцієнта стабілізації; захисту діодів випрямляча від перенавантаження; зменшення вихідного опору стабілізатора для постійної складової; виключення ситуації, коли вхідна напруга стає меншою від напруги пробою стабілітрона; підвищення коефіцієнта корисної дії ланки випрямляч-стабілізатор.
4. Для чого вмикають С-фільтр між однофазним випрямлячем та компенсаційним стабілізатором?
збільшення коефіцієнта стабілізації; захисту діодів випрямляча від перенавантаження; зменшення вихідного опору стабілізатора для постійної складової; виключення ситуації насичення регулюючого транзистора стабілізатора; підвищення коефіцієнта корисної дії ланки випрямляч-стабілізатор.
5. На покращання якого параметра не впливає використання в компенсаційному стабілізаторі складеного транзистора?
температурної стабільності; вихідної потужності; коефіцієнта підсилення струму регулюючим елементом; вихідного опору регулюючого елемента.
6. При виборі регулюючого транзистора компенсаційного стабілізатора не враховують:
потужність, яку може він розсіювати; максимальний струм переходу колектор-емітер; коефіцієнт підсилення струму; опір переходу колектор-емітер; максимальну напругу переходу колектор-емітер.
7. Яку з мікросхем використовують в стабілізаторах, розрахованих на можливість регулювання вихідної напруги?
КР142ЕН8В; КР142ЕН6; КР142ЕН9А(Б,В); КР142ЕН5А(Б); КР142ЕН8А(Б).
8. Відмітьте помилкове твердження: "Напрямками вдосконалення компенсаційних стабілізаторів напруги є"
зменшення напруги насичення переходу колектор-емітер регулюючого транзистора; збільшення вихідної напруги стабілізатора до сотень вольт; збільшення вихідного струму до десятків ампер; розробка стабілізаторів типу AC-DC (змінна напруга – постійна напруга) без використання трансформатора та випрямляча; підвищення коефіцієнта корисної дії переведенням регулюючого транзистора в режими насичення або відсічки.