- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
Навантаження випрямляча в цьому випадку є комплексним і складається з індуктивного та активного опору (рисунок 1.22). Такий режим роботи має місце, наприклад, при використанні L-фільтра, при живленні обмоток реле та двигунів.
Рисунок 1.22 – Схема однофазного однопівперіодного випрямляча
з індуктивним навантаженням
Як і в попередньому випадку вентиль підмикає навантаження при кожному позитивному півперіоді напруги U2 на вторинній обмотці трансформатора. Через те, що в колі вторинної обмотки знаходиться індуктивність L, в якій відповідно закону Ленца виникає ЕРС, що протидіє росту струму, то струм в колі росте повільніше, ніж напруга, що його викликає (рисунок 1.23) [3, 4]. У момент часу, коли струм досягає свого максимального значення, магнітний потік перестає рости і ЕРС самоіндукції дроселя стає рівною нулю.
Далі струм починає зменшуватися. Це призводить до того, що в обмотці дроселя знову виникає ЕРС самоіндукції, але вона уже буде протидіяти зменшенню струму, і струм через навантаження буде протікати навіть тоді, коли напруга U2 стане рівною нулю.
З енергетичної точки зору робота випрямляча пояснюється так: при збільшені струму енергія накопичується в магнітному полі індуктивності, а при зменшенні вона витрачається на його підтримку.
Рисунок 1.23 – Часові діаграми роботи однопівперіодного випрямляча
при індуктивному навантаженні
Час, на протязі якого протікає струм в навантаженні, і відповідний йому кут Θ, виявляються більшими, ніж половина періоду вхідної напруги, як це мало місце при активному навантаженні. Чисельно тривалість струму пропорційна постійній часу:
. (1.18)
Збільшення індуктивного опору дроселя призводить до зменшення амплітуди струму через вентиль. Внаслідок цього зменшується постійна складова випрямленого струму. Вона визначається виразом:
. (1.19)
При Θ=180, що має місце при активному навантаженні, тобто L = 0 і τ = 0, постійна складова максимальна і співпадає зі значенням, яке було отримане раніше (1,5, 1.6). При збільшенні індуктивності постійна складова випрямленої напруги зменшується. Вона зменшується різкіше, ніж змінна складова.
Для забезпечення фільтрації гармонічних складових вихідної напруги величину індуктивності дроселя вибирають з умови:
. (1.20)
Величина активного опору дроселя Rдр повинна бути значно меншою опору навантаження Rдр << Rн.
Якщо , токоефіцієнт пульсацій складає 10...20 %. При практичній реалізації пристроїв досягти такого співвідношення простіше при малих значеннях Rн. У зв’язку з цим фільтри, в яких переважає індуктивна реакція, використовують у випрямлячах великої та середньої потужності.
У багатофазних випрямлячах з навантаженням індуктивного характеру процеси протікають інакше. До таких випрямлячів належать і двопівперіодні та мостові. Справа у тому, що у багатофазних схемах наступний вентиль вмикається тоді, коли струм працюючого вентиля і напруга на навантаженні не дорівнюють нулю. Такі схеми забезпечують значно менші рівні пульсацій вихідної напруги.
Виходячи із вище викладеного та матеріалів літературних джерел, можна зробити такі висновки [4 ]:
індуктивність дроселя можна приймати тим меншою, чим менший опір навантаження. Фільтри згладжування пульсацій, які починаються з дроселя, доцільно використовувати при великому навантаженні;
пульсації випрямленої напруги при будуть малими, так як падіння змінної складової відбувається головним чином на індуктивному опорі;
рівень пульсацій зменшується при збільшенні кількості фаз випрямлення;
при збільшенні індуктивності зменшується постійна складова випрямленої напруги.