- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
6.7 Автотрансформатори
У конструктивному відношенні автотрансформатор подібний трансформатору. На феромагнітному магнітопроводі у нього знаходяться дві послідовно сполучені обмотки. На відміну від трансформатора між обмотками є не тільки магнітний, але й електричний зв'язок. Обмотка нижчої напруги є загальною і виконується з проводу меншого поперечного перетину [4].
Схема понижуючого автотрансформатора, показана на рисунку 6.7. Напруга підводиться до затискачів 0 – 2 первинної обмотки з числом витків . Вторинна обмотка 0 – 1 складається звитків, і.
При холостому ході, нехтуючи падінням напруги в первинній обмотці, можна записати аналогічно (6.25), (6.28), (6.29) рівняння електричного стану для первинної і вторинної обмоток при синусоїдальній формі напруги:
(6.39)(6.40)
Відношення напруг первинної і вторинної обмоток (6.39), (6.40) при холостому ході називають коефіцієнтом трансформації:
(6.41)
Аналогічно (6.32), нехтуючи втратами потужності в обмотках і магнітопроводі автотрансформатора, що працює під навантаженням, запишемо
.
Звідкіля отримуємо:
(6.42)
Рисунок 6.7 – Схема понижуючого автотрансформатора
Таким чином, основні співвідношення трансформатора залишаються без змін і для автотрансформатора.
Переваги автотрансформаторів перед трансформаторами однакової корисної потужності полягають у менших витратах проводу та сталі, менших втратах енергії. Переваги значніші при менших коефіцієнтах трансформації. За цим критерієм доцільно використовувати автотрансформатори при коефіцієнтах трансформації до 2. Недоліком автотрансформаторів є електричний зв'язок між мережею і навантаженням [4].
6.8 Магнітні підсилювачі
Магнітний підсилювач це електротехнічний пристрій, призначений для керування змінними потужними струмами навантаження підмагнічуванням феромагнітного осердя малопотужним постійним струмом. Принцип дії підсилювача базується на зміні індуктивного опору котушки у результаті підмагнічування осердя (підрозділ 6.5).
Простіший підсилювач (рисунок 6.8, а) складається з трансформаторів Тр1 і Tp2, первинні обмотки яких увімкнені послідовно з навантаженням у ланцюг мережі змінної напруги [3, 4]. Вторинні обмотки увімкнені зустрічно, і через них протікає струм керуванняIк джерела сигналу . Зустрічне увімкнення вторинних обмоток забезпечує компенсацію напруги мережіу ланцюзі керування.
При нульовому струмі керування (= 0) первинні обмотки трансформаторів мають великий індуктивний опір, і через опір Zн протікає малий струм (рисунок 6.8, б, точка 1). При збільшенні струмуIк осердя підмагнічується, індуктивний опір первинних обмоток падає і струм навантаження зростає. Від напряму струму керування магнітна проникність осердь не залежить і тому залежність є симетричною відносно вертикальної осі (рисунок 6.8, б). Робоча ділянка знаходиться в межах 1...2, або 1...3 кривої. Потужність у навантажені значно перевищує потужність у ланцюзі керування, яка витрачається на подолання омічних опорів вторинних обмоток.
Рисунок 6.8 – Схема магнітного підсилювача (а) та
залежність струму навантаження від струму керування (б)
Якщо через навантаження повинен протікати постійний струм, то до складу магнітного підсилювача уводять випрямляч. На рисунку 6.9 наведена схема магнітного підсилювача з зовнішнім зворотним зв'язком. Постійний струм зворотного зв'язку, отриманий випрямлячем (діоди VD1...VD4), протікає через обмотку зворотного зв'язку . Такий підсилювач потребує меншої потужності від джерела керування.
Рисунок 6.9 – Магнітний підсилювач з зовнішнім зворотним зв'язком
Позитивні якості магнітних підсилювачів: високий ККД; значне підсилення; можуть бути виконані практично на будь-яку потужність; не містить рухомих деталей. Недоліки у порівнянні з електронними підсилювачами: малий діапазон частот, значні габарити і вага.
У техніці використовують складніші двотактні магнітні підсилювачі. В цих пристроях при зміні полярності сигналу керування змінюється полярність (фаза) вихідної напруги. Їх будують з'єднанням двох однотактних підсилювачів за мостовою або диференціальною схемами. За схемою вмикання навантаження двотактні підсилювачі виконують з магнітним або електричним підсумовуванням вихідних сигналів [4].