- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
Особливості такого стабілізатора постійної напруги (рисунок 4.5) полягають у тому, що він змінює полярність вихідної напруги відносно вхідноїі вихідна напруга може перевищувати вхідну [8, 6, 13].
При замиканні ключа VT1 дросель заряджається струмом від джерела . В ньому створюється ЕРС, полярність якої відмічена зліва від дроселя. ДіодVD1 при цьому закритий. Конденсатор , який накопичив заряд у попередні періоди комутації, розряджається через навантаження, підтримуючи в ньому струм. Після розмикання ключа у дроселі наводиться ЕРС, полярність якої протилежна існуючій раніше. В результаті цього відкривається діодVD1, і через ланцюг +L – Cн||Rн – VD1 -L дросель розряджається. Струм дроселя проходить через навантаження і заряджає конденсатор.
Рисунок 4.5 – Функціональна схема імпульсного інвертуючого стабілізатора
Знайдемо значення вихідної напруги стабілізатора.
Джерело на протязі періоду віддає дроселю енергію
. (4.4)
Вважаючи, що струм в колі дроселя визначається його великим реактивним опором, знайдемо енергію, яку він віддає навантаженню:
. (4.5)
При малих втратах . Прирівняємо праві частини виразів (4.4) та (4.5).
. (4.6)
З (4.6) знайдемо:
. (4.7)
З результату (4.7) слідує, що абсолютне значення вихідної напруги при умові, коли час відкритого стану транзистора перевищує тривалість паузи, , перевищує значення вхідної напруги [3].
4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
Функціональна схема імпульсного паралельного стабілізатора, який ще має назву стабілізатора з підвищенням напруги, наведена на рисунку 4.6 [3, 6, 8, 13].
Дросель L1 увімкнений послідовно, а ключ – паралельно навантаженню Rн. На протязі дії на базі транзистора VT1 керуючого імпульсу, тривалістю , транзистор відкритий, струм дроселя зростає, і в ньому накопичується енергія. Напруга на колекторі транзистора. ДіодVD1 при цьому закритий напругою конденсатора, за рахунок розряду якого підтримується струм у навантаженні.
На час паузи, тривалістю , транзистор закривається. У дроселіL1 діє ЕРС самоіндукції, яка складається зі вхідною напругою і енергія передається у навантаження. Заряджається також конденсатор .
Рисунок 4.6 – Функціональна схема імпульсного паралельного стабілізатора
Вважаючи, як і при розгляді попереднього стабілізатора, що індуктивність дроселя досить велика, і струм у його ланцюзі визначається реактивним опором , знайдемо вихідну напругу стабілізатора.
Енергія, яку запасає дросель у процесі заряду:
. (4.8)
Під час розряду він віддає до навантаження енергію
. (4.9)
Вважаючи, що втрати енергії малі, тобто кількісні значення, що визначаються (4.8) та (4.9), співпадають, знайдемо напругу на навантаженні , яка виникає внаслідок розряду дроселя.
,
.
Сумарна напруга на навантаженні складається з напруги та напруги.
(4.10)
Враховуючи, що у виразі (4.10) , приходимо до висновку,що у стабілізаторі з силовим ланцюгом, зображеним на рисунку 4.6, вихідна напруга завжди більша вхідної.
В даній схемі, як і в попередній, дросель не є елементом вихідного фільтра. Згладжування пульсацій в цих пристроях досягається за рахунок збільшення ємності конденсатора навантаження . Це призводить до збільшення розмірів фільтра та пристрою в цілому. В схемі понижуючого типу згладжування пульсацій відбувається сумісно дроселем та конденсатором. Це сприяє її поширеному використанню [6].
Проаналізуємо, чим визначаються розміри та маса імпульсних стабілізаторів напруги [3].
Транзистори і діоди є малогабаритними елементами.
Індуктивність дроселя і ємність конденсатора, які забезпечують необхідний рівень пульсації, зменшуються зі зростанням частоти комутації. Відповідно зменшуються і їх розміри. Але одночасно з цим збільшується потужність, яку повинні розсіювати транзистори та діоди через комутаційні процеси, частота яких зростає. Це потребує збільшення маси та розмірів пристосувань, що відводять тепло. Є оптимальна частота перемикання, на якій об’єм та вага перетворювача мінімальні, однак область мінімуму достатньо розтягнута в частотній області.
На сучасному рівні розвитку елементної бази частоту комутації вибирають настільки великою, наскільки дозволяє швидкодія потужних діодів і транзисторів. Вона сягає від сотень кілогерц до одиниць мегагерц. У застарілих імпульсних стабілізаторах частота складає десятки кілогерц.