- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
2 Згладжуючі фільтри
2.1 Загальні відомості про фільтри
Як відмічалося у підрозділі 1.1, згладжуючий фільтр призначений для зменшення амплітуди змінної складової випрямленої напруги.
Найбільшу амплітуду має перша гармоніка напруги випрямляча з частотою . Внаслідок цього після фільтрації її амплітуда залишається досить великою. Тому при розрахунках випрямлячів і фільтрів рівень пульсацій оцінюють по амплітуді першої гармоніки. Вираз для коефіцієнта пульсацій (1.11) приймає при цьому вигляд:
, (2.1)
де Uo – рівень постійної складової випрямленої напруги.
Допустимі значення пульсації для деяких радіотехнічних пристроїв мають такі значення [4]:
– мікрофонні підсилювачі – 0,00005 %;
– задаючі генератори передавачів – 0,0001 ... 0,001 %;
– підсилювачі високої та низької частоти – 0,01 ... 0,1 %.
Згладжуючі фільтри повинні відповідати наступним вимогам [1, 3, 4]:
– забезпечувати заданий коефіцієнт згладжування пульсацій;
– не порушувати нормальної роботи випрямляча;
– мати мінімальні втрати потужності;
– власна частота фільтра, щоб уникнути резонансних явищ, повинна бути меншою частот змінних складових;
– мати малі розміри, масу, вартість, високу надійність.
За будовою фільтри ділять на пасивні (їх виконують на R,L,C – елементах) та активні (транзисторне або лампове виконання);
Струм, який споживають радіотехнічні пристрої, може бути постійним, або може з часом швидко змінюватися. Щоб фільтр не мав великого вихідного опору для змінної складової напруги, він повинен закінчуватися конденсатором. Ємність конденсатора розраховують так, щоб максимальний змінний струм навантаження викликав зміну напруги не більшу, ніж встановлений для пристрою цього класу рівень пульсацій [3].
Разом із послабленням змінної складової у фільтрі зменшується і рівень постійної напруги. Це ослаблення характеризується коефіцієнтом передачі фільтра
, (2.2)
де – постійні складові на вході та виході фільтра.
З врахуванням (2.1) та (2.2) властивості фільтра оцінюють коефіцієнтом згладжування пульсацій [3, 4]:
, (2.3)
де Кп_вх, Кп_вих – коефіцієнти пульсацій на вході та виході фільтра.
Основні схеми пасивних фільтрів, які використовують для згладжування пульсацій, наведено на рисунку 2.1 [4].
Рисунок 2.1 – Схеми пасивних фільтрів згладжування пульсацій
2.2 Ємнісний фільтр
Еквівалентна схема фільтра та графік напруги на конденсаторі і навантаженні наведені на рисунку 2.2, а, б [3, 4].
Рисунок 2.2 – Еквівалентна схема ємнісного фільтра (а),
напруга на конденсаторі і навантаженні (б)
Коли Хс << Rн (Хс =10Rн), напругу на конденсаторі можна подати сумою постійної та змінноїскладових. Напруга пульсаційвизначається максимальним значенням струмуІм і реактивним опором Хс. Після перетворень з врахуванням (1.5) отримаємо:
. (2.3)
Коефіцієнт пульсацій для цієї схеми дорівнює:
. (2.4)
З виразу (2.4) знаходимо ємність фільтра:
. (2.5)
Недоліки ємнісного фільтру [4], які частково відмічалися у підрозділі 1.5:
– коли заряджається конденсатор, то перевантажується випрямляч;
– через відсічку зменшується час протікання струму через вентиль;
– при холостому ході напруга на навантаженні зростає до амплітуди напруги на вторинній обмотці трансформатора;
– коефіцієнт пульсацій залежить від величини навантаження.