- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
Розглянемо функціональну схему типового імпульсного стабілізованого джерела електричного живлення (рисунок 5.15). Такі джерела використовують у багатьох сучасних радіотехнічних пристроях.
Рисунок 5.15 – Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
До складу стабілізатора входять такі функціональні вузли [6, 15]:
1 – вхідний фільтр, призначенням якого є зменшення рівня завад, що потрапляють до джерела з мережі і навпаки;
2 – мережний випрямляч (мостовий однофазний випрямляч VD1...VD4 та конденсатори ємнісного фільтра С7, С8);
3 – імпульсний перетворювач напруги зі схемою керування, розглянутий у пункті 5.4.2. Якщо одну з обмоток трансформатора Тр3 підімкнути до навантаження без випрямляча, то ланцюг мережний випрямляч 2 – імпульсний перетворювач 3 буде являти собою інвертор.
4 – ланцюги навантаження.
Вхідною напругою для джерела живлення може бути змінна напруга 220 (127) В електричної мережі. Вихідні джерела побудовані за схемою рисунка 5.9, вони можуть мати взаємну гальванічну розв'язку і гальванічно розв'язані зі вхідною мережею.
Вхідний фільтр зменшує рівень симетричних і несиметричних мережних завад. Струм симетричної завади розповсюджується від джерела завади по одному мережному проводу, а повертається по іншому. Струм несиметричної завади розповсюджується одночасно по обох проводах мережі і, проходячи в землю через паразитну ємність джерела живлення, повертається по ній до джерела завади, в якого корпус з’єднаний з землею.
Трансформатор Тр1 пригнічує несиметричні, а трансформатор Тр2 – симетричні завади. Послаблення відбувається завдяки трансформуванні струмів з однієї обмотки в іншу і відповідному увімкненню обмоток. В результаті завади взаємно компенсуються. Конденсатори С1, С2 – прохідні, конденсатор С4 – безвивідний, що забезпечує йому малу паразитну індуктивність.
Резистори R1, R2 (одиниці Ом) обмежують струм заряду конденсаторів фільтра С7, С8. Конденсатор С7 – безіндуктивний, С8 - електролітичний, великої ємності.
Частоту коливань інвертора (транзистор VT1, трансформатор Тр3, схема керування СК, схема зворотного зв'язку ЗВЗ) вибирають по можливості більшою (0,03...1 МГц), що сприяє зменшенню розмірів та маси трансформатора і фільтра.
5.10 Безперебійні джерела живлення
Причина короткого подання у цьому підрозділі інформації про безперебійні джерела живлення (БДЖ) полягає у тому, що вони, по-перше, в нинішній час дуже поширені, а по-друге, до складу їх силових ланцюгів входять розглянуті при вивченні цієї дисципліни вузли. Призначенням БДЖ є стабілізація напруги та забезпечення електроенергією різного роду пристроїв при збоях в мережі змінного струму живлення і для не тривалої автономної роботи пристроїв. Доцільним є, наприклад, використання БДЖ для живлення комп'ютерів.
До складу безперебійного джерела живлення входять такі електротехнічні вузли: акумуляторна батарея, випрямляч для її зарядки, інвертор для перетворення постійної напруги батареї у змінну, пристрої комутації та керування, фільтри. Крім цього БДЖ може містити: фільтри придушення завад, мікропроцесори контролю роботи, інтерфейс для зв’язку з комп’ютером, трансформатори для гальванічної розв’язки вхідного та вихідного кіл, пристрій збільшення-зменшення напруги.
За структурою побудови безперебійні джерела живлення ділять на дві групи: БДЖ off-line і БДЖ on-linе.
БДЖ першої групи забезпечують мінімальний захист. Вони спрацьовують, якщо вхідна напруга виходить за допустимі границі на 10...20 %. Коли напруга знаходиться у визначених межах, то на вихід вона надходить через електронний перемикач П1 і фільтр (рисунок 5.16). Одночасно через випрямляч заряджається акумулятор.
Якщо напруга виходить за визначені межі, то замикаються контакти 2 та 3 перемикача П1, і вихідна напруга формується інвертором, який живиться від акумулятора. Напруга інвертора може за формою бути близькою до прямокутної, тому на навантаження вона надходить через фільтр. Час спрацювання перемикача 4...5 мс.
Рисунок 5.16 – Структурна схема безперебійного джерела живлення
типу off-line
Структурна схема БДЖ типу on-line наведена на рисунку 5.17. Воно містить вузли, що входять до складу пристрою, схема якого наведена на рисунку 5.16. Тому принцип роботи його зрозумілий.
Час переходу від зовнішнього джерела живлення до внутрішнього тут практично дорівнює нулю.
Рисунок 5.17 – Структурна схема безперебійного джерела живлення
типу on-line
За такою схемою будують потужні БДЖ. Параметри фільтра вибирають такими, щоб форма вихідної напруги була близькою до синусоїдальної. Автоматичне регулювання (стабілізацію) напруги може виконувати інвертор (підрозділи 5.4, 5.9). Габарити, маса та ціна БДЖ визначаються у значній мірі акумулятором.